Тема 3. Внутрішній аудит в системі внутрішнього контролю

1. Характеристика чинників, які обумовили появу та розвиток внутрішнього аудиту

2. Ціль, завдання, організаційні засади ВНТА

1. Характеристика чинників, які обумовили появу та розвиток внутрішнього аудиту

Особливу увагу привернув до себе внутрішній аудит на початку третього тисячоліття. Інтерес до нього обумовлений низ­кою чинників.

По-перше, внутрішній аудит є одним з небагатьох доступ­них і водночас недооцінених ресурсів, правильне використання яких може підвищити ефективність роботи компанії.

По-друге, низка гучних корпоративних скандалів, яка про­котилася США та західною Європою, дала підстави вважати, що зовнішній аудит може давати значні збої, внаслідок яких зазна­ють банкрутства навіть найбільші фірми.

По-третє, наявність у компанії належного корпоративно­го управління, однією з невід'ємних ланок якого стає внутрішній аудит позитивний сигнал для потенційних інвесторів та креди­торів.

Причини, які обумовлюють розвиток внутрішнього аудиту на сучасному етапі.

1. Акціонери віддають перевагу діям, які ведуть до отримання корпорацією високих прибутків, тоді як менеджерам більш вигідно робити кроки, що знижують небезпеку дії непередбачених обставин. Організація і функціонування служби внутрішнього аудиту дозволяє вирішити конфлікт інтересів між акціонерами й менеджерами у боротьбі за ефективність корпоративного управління.

2. Зі зростанням масштабів діяльності багаторівневий апарат управління утворює проблеми обміну інформацією, координації рішень, збільшує ймовірність прийняття різними ланками поста­нов, які суперечать одна одній. Ускладнюється контроль різних ланок управління з боку центрального керівництва, що збільшує ризик помилок і зловживань персоналу (менеджерів). Якщо орга­нізація має географічно розкидані філіали або відділення, в яких місцеве керівництво приймає самостійні рішення, виникає необ­хідність здійснювати контроль і оцінку прийнятих рішень у ціло­му, а для цього потрібна достовірна якісна інформація.

3. Працівники бухгалтерських служб територіально відокремлених структурних підрозділів, а також дочірніх і залежних товариств не завжди дотримують єдину методику бухгалтерського обліку. У результаті відсутності єдиного методологічного підходу одні і ті ж операції відбиваються по-різному, що може призвести до недостовірності зведеної і (або) консолідованої звітності. Недостовірність звітності, у свою чергу, не дозволяє керівництву оцінити реальне фінансове становище корпорації в цілому і правильно визначити напрями розвитку. Створення і функціонування внутрішнього аудиту дозволяє уніфікувати й стандартизувати облікові процеси для цілей правильного формування звідної і (або) консолідованої звітності.

Все це дозволяє зробити висновок, що організація внутрі­шнього аудиту властива лише великим фірмам, для яких характерні:

складна оргструктура;

значна чисельність філіалів;

різні види діяльності і можливість кооперування;

бажання органів управління отримувати достатньо об'єктивну і незалежну оцінку дій менеджерів усіх видів керу­вання.

2. Організаційні засади ВНТА, цілі та завдання внутрішнього аудиту

Першим і вищим рівнем системи ВГК є підсистема внутрішнього аудиту (ВА), яка підзвітна безпосередньо Наглядовій раді корпорації (або Аудиторському комітету Наглядової ради) . Ця структура підзвітна тільки власникам корпорації і є гарантом дотримання їх інтересів, відображених у планах стратегічного розвитку.

Головні особливості внутрішнього аудиту: незалежність при оцінці об'єкта; високий професіоналізм, відповідальність за результати, якою визначається суспільне визнання і запитаність аудиту в соціумі. У зв'язку з цим локальними принципами організації служби внутрішнього аудиту слід вважати такі:

• організаційна відокремленість служби внутрішнього аудиту;

• конкурсний підбір кадрів;

• документальне закріплення повноважень, обов'язків і відповідальності внутрішніх аудиторів щодо діяльності членів правління;

• оптимальне поєднання повноважень і відповідальності працівників служби внутрішнього аудиту;

• принцип системно-орієнтованого розподілу контрольних обов'язків.

Етапи організації СВА.

Етап 1 – визначення місії, загальних цілей і завдань щодо досягнення, яких і створюється СВА. Виконання цього етапу передбачає реалізацію таких кроків: вивчення статутних документів корпорації, програми стратегічного розвитку і поточних бізнес-планів, результатом чого стане визначення місця СВА щодо інтеграції у процес досягнення загальних цілей діяльності корпорації, забезпечення відповідних параметрів її розвитку, а також розробка стратегічного та поточного планів роботи СВА.

Етап 2 – організаційне позиціонування СВА і встановлення комунікаційних зв'язків. Виконання цього етапу пов'язане з визначенням позиції служби внутрішнього аудиту в контурі організаційної структури корпорації, специфіки підпорядкування і взаємодії з керівним складом корпорації і іншими структурними підрозділами. СВА повинна підкорятися безпосередньо Наглядовій раді корпорації, а при створенні Аудиторського комітету Наглядової ради – цьому найвищому координаційному органу ВКК. Що стосується комунікаційних зв'язків, то такі відносини доцільні на рівні всіх структурних підрозділів виконавчої дирекції, проте, основним постачальником інформації, як показує практика, виступає фінансова служба корпорації. Необхідно відзначити, що виявлені взаємозв'язки носять двосторонній характер.

Етап 3 – визначення організаційної структури служби внутрішнього аудиту. Структура служби внутрішнього аудиту багато в чому залежить від специфіки корпорації, її масштабу і конкретних цілей.

Етап 4 – затвердження кандидатури керівника служби внутрішнього аудиту і її працівників. На посаду керівника СВА доцільно призначати фахівця з високою професійною кваліфікацією і бездоганною діловою репутацією, який користується довірою Наглядової ради корпорації.

Етап 5 – розробка і ухвалення внутрішньокорпоративних регламентів служби внутрішнього аудиту. Внутрішньокорпоративні регламенти розробляються виконавчими органами корпорації або консалтинговими організаціями на замовлення, а затверджуються різними органами управління.