30. Суть і показники ефективності виробництва та розподілу. Підходи до розуміння справедливості розподілу.

Результати функціонування економіки визначають двома способами: економічним зростанням і ефективністю суспільного виробництва.

Економічне зростання вимірюється абсолютним приростом валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу за певний період.

Ефективність виробництва відображає не тільки приріст обсягів виробництва, а й те, якою ціною, тобто якими затратами досягають цього приросту.

Розрізняють соціальну та економічну ефективність виробництва. Соціальна ефективність виражається в тому, наскільки повно задовольняються особисті потреби людей. Вона показує, якою мірою господарська діяльність спрямована на задоволення потреб людини, наскільки відповідає її потребам та інтересам. Якщо постійно підвищується добробут народу і забезпечується високий життєвий рівень, то таке суспільне виробництво є ефективним.

Основними показниками соціальної ефективності є:

— розміри ВВП в розрахунку на душу населення;

— розміри національного доходу (НД) в розрахунку на душу населення;

— частка фонду споживання в національному доході;

— рівень життя населення.

Рівень життя — це рівень забезпеченості населення матеріальними і духовними благами, необхідними для підтримування нормальної життєдіяльності.

Економічна ефективність виражає результативність суспільного виробництва. Вона визначається шляхом зіставлення одержаного результату і затрат:

П — вартість продукту,З — затрати праці,

У масштабі народного господарства ефективність суспільного виробництва вимірюється відношенням виробленого за певний період національного доходу до затрат суспільної праці. У масштабі галузі, підприємства — відношенням величини чистої продукції до затрат суспільної праці.

Відношення виробленого продукту (П) до кількості задіяних працівників у його виробництві за певний проміжок часу (Р) характеризує продуктивність праці (Пп). Вона є одним із найважливіших показників ефективності і визначається за формулою: П — продукт,Р — кількість працівників.

Продуктивність праці — це синтетичний показник ефективності виробництва. Це показник використання робочої сили. А ефективність використання матеріально-речових факторів виражається такими показниками як матеріаловіддача і фондовіддача.

Матеріаловіддача — це відношення вартості продукту до матеріальних затрат.

Фондовіддача — це відношення вартості продукту до вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Названі показники виражають ефективність використання найважливіших факторів виробництва.

розподіл - це більш-менш пропорційне розміщення ресурсів для якихось цілей чи для певних людей. Трьома основними економічними системами сучасного світу є ринковий, адміністративно-командний (державний) та змішаний розподіл

Ринковий розподіл

Ринок - це засіб зведення разом покупців та продавців з метою визначення умов обміну. Ресурси в багатьох країнах розподіляються за допомогою ринку. ринок розподіляє обмежені ресурсі поміж потенційних споживачів, регулюючи ціну, переконуючи покупців купувати й спонукаючи продавців продавати доти, доки їхня кількість не буде дорівнювати один одному. Таким чином, ринковий розподіл має місце на тих ринках, де урядове регулювання мінімальне чи зовсім його немає.

Адміністративно-командний розподіл

Альтернативним ринковому є адміністративно-командний або державний (урядовий) розподіл. Ще до того, як сили ринку прийдуть до вирішення якихось економічних проблем, уряд сам поспішає вирішити: що, як і для кого виробляти. Ця економічна система була однією з тих, у якій держава за допомогою системи планування здійснює розподіл ресурсів.

Змішана система розподілу

У реальній дійсності економічні системи змішані, оскільки вони поєднують ринковий та державний (урядовий) розподіл.