29. Суть і функції грошей, структура пропозиції грошей та попиту на гроші. Грошовий ринок.

Розмаїття формулювання суті грошей свідчать про багатогранність і невизначеність цього економічного засобу загальновизнаного суспільством. Лише ця суспільна визначеність робить гроші дійсним платіжним засобом.

Гроші - це товар, який виконує функцію загального еквіваленту.

Гроші - це засіб суспільного виразу економічної цінності благ.

Традиційно визначають 5 функцій, виконуваних грошима:

1) міра вартості; 2) засіб обігу; 3) засіб нагромадження та утворення скарбів; 4) засіб платежу; 5) світові гроші.

Міра вартості. Вартість усіх товарів вимірюється грошима. Ціна - це вартість товару, виражена в грошах.

Друга функція грошей - засіб обігу - пов'язана з тим, що обіг товарів в умовах розвинутого товарного виробництва і обміну здійснюється за допомогою грошей за формулою Т-Г-Т (товар-гроші-товар). Оскільки у цій функції гроші постійно перебувають в русі, для її здійснення не потрібні повноцінні, реальні, тобто золоті гроші. Це одна з тих функцій, що спричинила появу паперових грошей.

Третя функція грошей - засіб нагромадження або утворення скарбів - пов'язана з випаданням грошей зі сфери обігу.

Четверта функція грошей - засіб платежу - пов'язана з кредитом. Остання функція грошей - світові гроші.

На відміну від звичайного попиту на товарних ринках, який формується як потік куплених товарів за певний період, попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент. Наявність попиту на гроші означає, що в його межах економічні суб'єкти триматимуть гроші в себе, не "викинуть" на товарний, валютний чи фондовий ринки і не порушать сформовану там рівновагу. Тому зростання попиту на гроші розширює економічну межу емісії грошей, її зростання не зашкодить указаним ринкам, буде безінфляційним, приведе до підвищення рівня монетизації економіки.

Чинники , що впливають на рівень попиту на гроші є: зміна абсолютного рівня цін та реального обсягу виробництва(зростає ціна чи зростає виробництво, зростає попит на гроші);швидкість обігу грошей(вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші); зміни норми процента(зростає норма %на альтернативні грошам активи,попит на гроші знижується).

Трансикційний попит, або попит чи гроші для операцій (угод) виникає на основі прагнення економічних суб'єктів до постійної наявності у своєму розпорядженні певної суми грошей через необхідність їхнього використання для здійснення платежів за використання необхідних ресурсів або благ. Кількість грошей, необхідних для укладання угод, визначається головним чином рівнем загального грошового доходу, або номінальним ВВП. Спекулятивний попит на гроші, або попит на гроші з боку активів виникає тому, що окрім використання грошей для операцій, господарські суб'єкти зберігають гроші як засіб нагромадження вартості, щоб захистити своє багатство від мінливості економічного життя.

Сукупний (загальний) попит на гроші - це та загальна кількість грошей, яку економічні суб'єкти хотіли б мати для операцій і в формі активів при кожному можливому значенні ставки відсотка.

Пропозиція грошей – друга сила, що у взаємодії з попитом визначає кон'юнктуру грошового ринку. Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

Пропозиція грошей, або грошова маса - це сукупність загальноприйнятих грошових засобів в економіці. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, суттєво впливає на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість та інші змінні. Оскільки контроль за кількістю грошей надзвичайно важливий для економічної стабільності, аналітики і політичні діячі мають володіти адекватними можливостями для вимірювання грошової маси.

Для визначення кількості грошей застосовують грошові агрегати (грошові компоненти) відповідно до ступеня ліквідності.

Грошовий агрегат - це сукупність використовуваних як грошові засоби активів, які відповідають певному рівню ліквідності.

Грошовий агрегат М0 - це найбільш мобільний й абсолютно ліквідний грошовий засіб, який включає в себе готівку (паперові гроші і монети), або, за іншою назвою, гроші поза банками. Грошовий агрегат МІ це M0 - депозит до запитання у національній валюті. Грошовий агрегат М2 - це МІ + термінові депозити в національній та іноземній валютах. Грошовий агрегат МЗ - це М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків. Грошовий агрегат L - це МЗ + державні та корпоративні, переважно короткотермінові, цінні папери, які вже, по суті, не є грошима, але, маючи високий ступінь ліквідності, можуть порівняно швидко ними стати.

Визначення грошей у вузькому та широкому розумінні із з'ясуванням способу виміру їхньої кількості дає можливість перейти до аналізу впливу коливань грошової маси на економічний розвиток. Для цього необхідно встановити зв'язок між кількісними показниками грошової та товарної мас в економіці. Цій меті служить кількісна теорія грошей, формальною основою якої можна вважати „рівняння обміну", або „рівняння Фішера", як його називають за іменем американського економіста-математика Ірвінга Фішера (1867-1947), що вперше сформулював залежність між основними показниками грошового обігу. Як правило, економісти використовують дане рівняння у наступному вигляді:

ДЄ     М- грошова маса;

V- швидкість обігу грошей; Р ~ середньозважений рівень цін; Y-реальний ВВП; РxY - номінальний ВВП.

Останнє рівняння часто подають у більш розширеному вигляді:

де СS- сума цін товарів, проданих у кредит;

СР - обсяг кредитів з яких настав термін платежу, МР - взаємопогашувані платежі.

Грошовий ринок виступає як механизм перерозподілу грошових коштів між секторами і субєктами економіки. Характерною відзнакою грошового ринку є те, що на ньому продається і купується такий специфічний товар як гроші. Як і в деякому секторі ринку тут є свої продавці і покупці, попит і пропозиція, посередники, ціна, тощо. Він має свою інфраструктуру, яка забеспечує спрямування потоків грошових коштів від власників (продавців) і до позичальників (покупців). Головними елементами цієї інфраструктури виступають банки. Залежно від призначення коштів, що обертаються на грошовому ринку в ньому можна виділити 2 сектори – ринок грошей(ринок короткострокових позичок,короткострокових фінансових активів,валютний ринок) та ринок капіталів(ринок цінних паперів,ринок середньо та довгострокових банківських позичок). На першому з них продаються і купуються короткострокові грошові кошти (до 1 року). На другому – середьно і довгострокові кошти.