28. Мікросистема: поняття, різновиди. Мета, роль і особливості функціонування мікросистем у ринковій економіці.

Мікросистема – це економічний суб’єкт, який функціонує на мікрорівні відрізняється певним типом поведінки і складаються з певних компонентів які взаємодіють між собою.

Мікросистемою є також сукупність умов взаємодії декількох економічних суб’єктів на мікрорівні.

Таким чином на мікрорівні можна виділити наступні види мікросистем

1 вид – домашнє господарство – виник внаслідок перекладу “house hold” (сім’я).

Характерні риси домашнього господарства:

І – володіє певними ресурсами (праця, земля, капітал, під-во)

ІІ – сумує отримані внаслідок продажу цих ресурсів, а також інші доходи (зарплата, рента, %, прибуток, пенсія, степендія)

ІІІ – спільно приймає рішення про купівлю за рахунок цих доходів різноманітних благ

2 вид – фірма – складається з сукупності людей. Які володіють певними підприємницькими здібностями або робочою силою і матеріальними ресурсами

Ознаки:

І – купує у домогосподарств необхідні ресурси

ІІ – шляхом поєднання залучених ресурсів на основі певної типології організації і способу організації і ви-ва виготовляє певні блага

ІІІ – продає виготовлені блага господарствам або іншим фірмам з метою отримання прибутку або мінімізації збитку

ІV – володіє всіма видами економічної самостійності:

• юридична самостійність фінансова комерційна виробнича

Підприємство відрізняється від фірми за ІV ознакою

3 вид – державний інститут – складається із сукупності державних службовців, які здійснюють регулювання якогось певного аспекту або деяких аспектів взаємодії між домашнім господарствами і фірмами (податкова інспекція, служба зайнятості, пенсійний фонд)

4 вид – ринок – сукупність передумов особливостей і наслідків взаємодії вище названих мікросистем. Виділяють наступні типи ринку: І. досконала конкуренція (полігамія) ІІ. монополія (один)ІІІ. олігополія (декілька) ІV. монополістична конкуренція

Об'єктами, з приводу яких складаються відносини у мікросистемі, є ресурси виробництва та його результати. Ресурсами виробництва є: праця, капітал, природні ресурси та підприємницькі здібності

Якщо розглядати мікроекономічну систему з точки зору змісту економічних відносин, які складаються в ній, то мікросистема є ринковою системою. Ринок — спосіб взаємодії економічних суб'єктів, який грунтується на ціновій системі та конкуренції.

Ринковий зв'язок, що встановлюється між продавцем і покупцем, має деякі відмінні риси:

— рівноправне становище учасників. Це означає, що ні продавець, ні покупець не повинен мати можливостей позаекономічного примусу контрагента до вступу у відносини обміну;

— використання принципу економічного зиску як основного критерію доцільності вступу у ринковий зв'язок. Основні правила, якими керуються учасники обміну, такі: 1) обмін має приносити зиск; 2) кожен намагаєтьсяздійснити угоду з максимальним зиском для себе; 3) краще здійснити угоду з меншим зиском, ніж взагалі відмовитися від неї;— повна економічна відповідальність учасників за свої дії. Коли економічний суб'єкт обирає контрагента без примусу, за власною волею, то, звичайно, сам має відповідати за свій вибір.

Поведінка економічних суб'єктів на ринку багато у чому залежить від стану конкурентного середовища. Тому в мікроекономічному аналізі особливу увагу приділяють конкуренції, окремо розглядаючи ринки чистої конкуренції, монополістичної конкуренції, олігополії та чистої монополії.

Нормальним станом мікросистеми є її спрямованість на досягнення рівноваги як окремих суб'єктів (насамперед споживача та виробника), так і системи в цілому. З'ясування механізмів встановлення та відновлення стану рівноваги мікросистеми — головне завдання мікроекономіки.