Джерела цивільного права

• Конституція України;

• Цивільний кодекс України – основне джерело цивільного права України (прийнятий 16.01.2003, набрав чинності 01.01.2004 р.). Він складається з 6-ти книг: 1 – загальні положення; 2 – особисті немайнові права фізичної особи; 3 – право власності та інші речові права; 4 – право інтелектуальної власності; 5 – зобов’язальне право; 6 – спадкове право;

• Закони України “Про авторське право і суміжні права”, „Про інформацію”, “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та ін., Укази Президента України, постанови і розпорядження уряду України, а також положення, інструкції, накази та інші відомчі нормативно-правові акти.

Цивільні правовідносини

ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ — врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають юридично рівними носіями прав і обов'язків.

Цивільне правовідношення – це відношення, врегульоване нормами цивільного права.

Учасникам цивільно-правових відносин притаманна властивість мати певне коло цивільних прав та обов’язків, здійснення яких забезпечується засобами державного примусу.

Для цивільно-правових відносин характерна ініціатива сторін. Воля й ініціатива сторін необхідна як на етапі формування відносин (чи вступати в договірні відносини, який сами вид договору обрати тощо), так і на етапі реалізації цивільно-правової відповідальності (лише від суб’єкта права залежить, застосовувати передбачені законом методи примусового впливу на контрагента чи ні).

Структура цивільних правовідносин:

1. Суб'єкти цивільних правовідносин. До них відносяться:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства);

- юридичні особи (організації, підприємства, установи);

- держава Україна, іноземні держави, міжнародні організації, Автономна Республіка Крим, територіальні громади.

2. Об'єкт цивільних правовідносин - це матеріальні і нематеріальні блага, із приводу яких виникають правовідносини. До числа матеріальних благ відносять майно (речі, гроші, цінні папери), роботи, послуги. До числа нематеріальних - результати інтелектуальної і творчої діяльності (твори літератури, мистецтва, комп’ютерні програми, промислові зразки, винаходи, наукові відкриття, ), інформацію, особисті немайнові блага – здоров’я, життя, ім'я, честь, гідність, ділову репутацію, недоторканість особи і її безпеку та інші блага.

3. Зміст цивільних правовідносин. Він включає суб’єктивні цивільні права і відповідні їм юридичні обов'язки суб'єктів цивільних правовідносин.

Суб’єктивне цивільне право - це міра дозволеної поведінки суб’єкта цивільного правовідношення.

Суб’єктивний юридичний обов’язок - це міра належної, обов’язкової поведінки суб’єкта.

Суб’єктивні права та юридичні обов’язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів (юридичних дій і юридичних подій).

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків (цивільних правовідносин):

• договори та інші правочини;

• створення результатів інтелектуальної, творчої діяльності (літературних, художніх творів, творів мистецтва, комп’ютерних програм, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, та ін.);

• завдання майнової, моральної шкоди, інші юридичні факти.

Наприклад, цивільні правовідносини, що виникли в результаті укладення договору оренди житлового приміщення. Суб'єктами правовідносин є орендодавець і орендар, об'єктом - приміщення. Зміст даних правовідносин включає: право орендодавця жадати від орендаря обговореної орендної плати й обов'язок - надати житлове приміщення в придатному для користування стані; право орендаря користатися даним приміщенням і обов'язок - своєчасно вносити орендну плату.

Здійснення цивільного права базується на принципі: дозволене усе, що не заборонено чинним законодавством.

Особа здійснює своє цивільне право вільно, за власним розсудом, у межах, наданих їй чинним законодавством і договором. У той же час, при здійсненні своїх прав особа повинна утримуватися від дій, що порушують права інших осіб, або здатні нанести шкоду навколишньому середовищу і т.д.

Особа може відмовитися від свого майнового права, а також передати його іншій особі за договором (оплатно чи безоплатно).

Нездійснення особою свого суб'єктивного права не є підставою його припинення, крім випадків, передбачених законодавством. Цивільний обов'язок повинен виконуватися в межах, установлених договором або актами цивільного законодавства, забезпечуватися відповідними засобами заохочення і застосування санкцій.

Суб'єктивне цивільне право може бути реалізоване як особисто, так і за допомогою інших осіб - представників.

Представництво, тобто такі відносини, при яких угода укладена представником від імені іншої особи, яку він представляє, створює для останнього відповідні права й обов'язки.