Основи цивільного права україни поняття цивільного права

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО – система правових норм, які регулюють майнові й особисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Предметом правового регулювання цивільного права є правові відносини, які регулюються цивільно-правовими нормами, а саме, майнові та особисті немайнові відносини.

Майнові відносини – це правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном.

Майновими є відносини між людьми з приводу майна. Під майном у цивільному праві розуміють не тільки речі (матеріальні, фізично відчутні об'єкти, що мають економічну форму товару), але і майнові права (наприклад, право вимагати повернення боргу, передачі проданої речі) і обов'язки (борги). Майнові відносини завжди виникають і існують або у зв'язку з перебуванням майна у певної особи, або з його переходом від одних осіб до інших. Тому виділяють два види майнових відносин:

1. майнові відносини, пов’язані з належністю майна певним особам (володіння, користування і розпорядження майном);

2. майнові відносини, пов’язані з переходом майна (майнових прав) від одних осіб до інших (купівля-продаж, дарування, оренда, позика).

Цивільне право регулює тільки такі майнові відносини, що, за загальним правилом, носять эквівалентно-оплатний характер (наприклад, у грошовому вираженні) і виникають між рівноправними і незалежними один від одного суб'єктами. Майнові відносини адміністративного характеру, що будуються на підпорядкуванні однієї сторони інший, включаючи відносини податкові і бюджетні, цивільним правом не регулюються.

Особисті немайнові відносини виникають завдяки здійсненню особою її особистих прав та свобод щодо немайнових благ. Ці відносини позбавлені економічного змісту, оскільки їхні об'єкти мають нематеріальну природу.

Види особистих немайнових відносин:

1) Особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими. До них відносять, наприклад, відносини, що виникають із приводу авторства на твори науки, літератури, мистецтва, а також авторства на винахід, промисловий зразок і т.п. Природа об'єктів цих відносин є нематеріальною, незважаючи на те, що вони виражаються в матеріальній формі. Ці об'єкти, як правило, нерозривно пов'язані зі своїм автором. Наприклад, автор винаходу навіть при величезному бажанні, не може безповоротно віддати кому-небудь ідею винаходу, тому що вона назавжди залишиться в його голові.

2) Особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими. Об'єктами цих відносин є: життя, здоров'я, честь, гідність, ділова репутація і т.д. Ці об'єкти не можуть бути предметом товарообміну. Дані блага невіддільні (невідчужувані) від особи і не можуть передаватися іншим людям. Вони не пов’язані прямо з майновими, але іноді можуть впливати на них (захист честі, гідності і діловіої репутації).

Цивільно-правовий метод правового регулювання характеризується такими ознаками:

- юридичною рівністю сторін;

• диспозитивністю сторін (сторонам дається право визначати взаємовідносини за власним розсудом цілком або частково в межах, передбачених чинним законодавством);

• майновою самостійністю сторін;

- особливим способом вирішення майнових спорів між учасниками цивільних правовідносин (через загальні суди, господарські суди);

- майновою відповідальністю сторін.