1. Лабораторний

2. прирлдний

Додатково:

+аналіз продуктів діяльності

+анкета

+бесіда

• Класифікація Роговіна, Зеленського

I Герменевтичний

II Біографічний

III Спостереження

IV Самспостереження

V Клінічний

VI Експеримент

8-10. Метод спостереження . Одиниці та категорії спостереження . Критерії об’єктивності та суб’єктивності даних спостереження.

Спостереження - цілеспрямоване організоване сприймання та регістрація поведінки об’єкту. Суб’єкт сп- спостерігач, об’єкт – той, за ким ми ведем спостереження , предмет – це зовн екстеризовані компоненти діяльності: Мотроні компоненти, гностичні, практичні едії, мова, міміка, пантоміміка, жести, зовн прояви деяких вегетативних реакцій.

Спостереження як метод розуміють через систему положень про сутність, специфікуспостереження взагалі, його обмеження, переваги, недоліки, про діяльність психолога.спостереження як науковий метод характеризується 3 параметрами:

• цілеспрямованість (наявність пізнавальної мети)

• опосередкованість теоретичними уявленнями

• планомірність.

Спостереження як методика –це соц фіксована, предметно представлена система засобів збору та обробки емпіричних даних.

3 основні правила для застосування сп:

1) необхідно здійснювати багаторазові систематичні сп

2) необхідно уникати швидких, раптових висновків, перевірка альтернативних припущень

3) співставляються часткові поведінкові прояви з загальною ситуацією в цілому.

Суб’єкт спостереження використовує засоби якісного опису спостерігаємої реальності: одиниці та категорії сп.

Одиниці спостереження – це окремі акти, сторони поведінки, які доступні спостерігачу.

Категорія – це поняття, що характеризує клас явищ, за якими спостерігають (агресивність, тривожність, альтруїзм тощо)

Кількісна оцінка результатівспостереження називається квантифікація.

2 способи квантифікації:

- event-sampling (повний мовний опис поведінкових подій з їх подальшим прочитанням та псих реконструкцією часу,; частотність, частота зустрічі певних одиниць опису)

- time-sampling (відображення інтервалу, тривалості певної події, її початок і кінець)

Помилки: (спостерігача) викривлення сприйняття тим більше, чим сильніше спостерігач прагне підтвердити свою гіпотезу. Он втомлюється, адаптується до ситуації і перестає помічати важливі зміни, робить помилки при записах тощо.

Єршов виділив типові помилки або недоліки спостерігача при сп:

1. гало-ефект(узагальнене враження спостерігача призводить до грубого сприймання поведінки)

2. ефект поблажливості( це тенденція завжди давати позитивну оцінку тому, що відбувається)

3. ефект центральної тенденції (спостерігач схильний давати усереднені оцінки в поведінці, що спостерігається)

4. помилка кореляції(оцінка однієї ознаки поведінки здійснюється на основі оцінки іншої ознаки, що спостерігається)

5. помилка контрасту(схильність спостерігача виділяти у досліджуваному ознаки протилежні власним)

6. помилка першого враження(перше враження може вплинути на оцінку поведінки в подальшому)

Приспостереження дослідник ніколи не втручається в ситуацію дослідження.

Фіксація результатів спостереження може проводитись в процесіспостереження чи певного часу. В Останньому випадку збільшується значення памяті дослідника, «страждає» повнота і надійність регістрації поведінки, а як наслідок, достовірність отриманих результатів. Особливе значення грає проблема спостерігача. Поведінка людини чи групи змінюється, якщо вони знають, що за ними спостерігають зі сторони. Цей ефект зростає, якщо спостерігач невідомий групі чи індивіду, якщо він авторитетний, значимий, може компетентно оцінити поведінку досліджуваних. В тому випадку, коли застосовується прихованеспостереження , «викриття» дослідника може мати самі серйозні наслідки не тільки для успіху дослідження, але й для здоровя і життя самого спостерігача.

Процедура дослідження методомспостереження скадається із наступних етапів:

- виділяється предмет сп, об’єкт, ситуація

- вибираються способиспостереження і регістрації даних

- будується план сп

- вибирається метод обробки результатів

- проводиться обробка і інтерпретація отриманої інформації.

Головна проблема регістрації результатів сп- категоризація поведінкових актів і параметрів поведінки. Дотримання операціональної валідності приспостереження завжди викликає великі складнощі.