4. Зміст навчального матеріалу. Стоматологічні цементи:

І. Фосфатні

1. цинк-фосфатні

2. силікатні

3. силікофосфатні

ІІ. Фенолятні

1. цинк-евгенольні

2. гидрооксікальцій-саліцилатні

ІІІ. Полікарбоксилатні

1. цинк-полікарбоксилатні

2. склоіономірні

ІV. Акрилатні

1. поліметилакрилатні

2. діметилакрилатні

Фосфатні цементи. Цинк-фосфатні цементи (цфц):

Фосфат-цемент, Уніфас (ВладМіва, Росія); Phosphatzement Bayer (Bayer, Німеччина), Zn Phosphate (PSP, Англія), Poscal (Voco, Німеччина), Phosphacap і Tenet (Ivoclar, Німеччина), De Trey Zinc (Dentsply, Англія).

Склад:

порошок (90% окису цинку, 6% окису кремнію, 4% оксиду кальцію)

рідина (35 % розчин ортофосфорної кислоти, до складу якого уведені фосфати цинку, алюмінію, магнію з метою зниження швидкості хімічної реакції рідини з порошком).

Переваги:

не дратує пульпу зуба, але не рекомендується застосовувати при глибокому карієсі у зв'язку з можливістю некрозу судинно-нервового пучка; низька теплопровідність;

непроникність для кислот і мономерів, що виділяються при затвердінні постійної пломби;

рентгеноконтрасність;

коефіцієнт теплового розширення близький до твердих тканин зуба.

Недоліки:

низька механічна міцність;

слабка адгезія до твердих тканин зуба;

відсутність протикаріозної та антисептичної дії;

розсмоктування при впливі ротової рідини;

не підходить за кольором до твердих тканин зуба.

Техніка приготування.

Замішується на гладкій поверхні скла металевим або пластмасовим шпателі в співвідношенні порошок-рідина 4:1. При нормальному замісі при відриві шпателя від маси вона обривається на висоті зубця в 1 мм. Оптимальний час затвердіння 4-8 хв.

Показання до застосування:

для ізолюючих прокладок;

пломбування тимчасових зубів на стадії резорбції;

фіксації ортопедичних конструкцій;

як матеріал для тимчасових пломб на 1-2 місяці.

Фосфат-цемент зі сріблом.

Складається з порошку (88,5 % окису цинку, 6 % окису кремнію, 4,5 % оксиду кальцію) і рідини (37 % водяний розчин ортофосфорної кислоти до складу якого уведені фосфати цинку, алюмінію, магнію з метою зниження швидкості хімічної реакції рідини з порошком.)

Переваги:срібло має виражену бактерицидну дію, що значно збагачує позитивні властивості фосфат-цементу.

Недоліки: даний матеріал не можна використати у фронтальних зубах, тому що срібло офарблює тверді тканини зуба в сірий колір.

Вісмут-цемент (Вісфат).

Складається з порошку (оксид цинку, окис кремнію, оксид кальцію, 8 % оксиду вісмуту) і рідини (37 % розчин ортофосфорної кислоти).

Переваги: оксид вісмуту додав даному пломбувальному матеріалу бактерицидні й бактеріостатичні властивості, механічну твердість і хімічну стійкість у порівнянні з фосфат-цементом.

Недоліки: Вісфат не можна використати у фронтальній групі зубів, тому що вісмут здатний змінити колір твердих тканин зуба.

Силікатні цементи (сц):

Силіцин, силіцин-р (Медполімер, Росія), Белацин (ВладМіва, Росія), Silicap (Ivoclar, Німеччина), Fritex (Spofa Dental, Чехія).

Склад:

порошок (оксид кремнію - до 47 %, оксид алюмінію до - 35 %, фторид натрію - до 15%.);

рідина (водяний розчин фосфорної кислоти), що при змішуванні з порошком частково залишається в незв'язаному стані. Це й спричиняється токсичну дію матеріалу на пульпу зуба.

Переваги СЦ:

легкість застосування;

задовільна естетичність;

погана розчинність у ротовій рідині;

карієспрофілактична дія.

Недоліки СЦ:

крихкість;

погана адгезія;

дратівлива дія на пульпу зуба.

Техніка приготування. Замішування СЦ роблять на скляній пластині так само, як і фосфат цементу.

Показання до застосування:

переважно для пломбування порожнин ІІІ й V класів в постійних зубах;

при лікуванні карієсу тимчасових зубів у дітей силікатні матеріали можуть використатися тільки в депульпованому зубі.