- •1. Конституційне право громадян на працю. Гарантії його забезпечення.
- •2. Поняття та підстави виникнення трудових правовідносин.
- •3.Зміст та структура трудових правовідносин.
- •Сторони колективного договору
- •Зміст колективного договору
- •8. Порядок укладення
- •1. Колективні переговори
- •2. Вирішення розбіжностей
- •3. Підписання колективного договору
- •4. Реєстрація колективного договору
- •10. Зміст і структура колективного договору
- •17.Порядок оформлення звільнення і проведення розрахунків. Записи в трудовій книжці.
- •19.Дисциплінарна відповідальність: поняття та її види.
- •20.Загальна дисциплінарна відповідальність працівників. Види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування.
- •21.Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності працівників.
- •Причинний зв'язок між протиправним порушенням обов'язку і майновою шкодою.
- •22.Види матеріальної відповідальності працівників, їх характеристика.
- •23.Вихідні дні, їх кількість. Особливості залучення до роботи та компенсації за роботу у вихідний день. Святкові і неробочі дні.
- •24.Порядок розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за наявності вини працівника (п. 3,4,7,8 ст.40 кЗпП України).
- •25.Порядок розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за відсутності вини працівника (п. 1,2,5,6 ст.40 кЗпП України).
- •26.Порядок розірвання трудового договору (строкового та безстрокового) за ініціативою працівника.
- •27.Додаткові підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (ст.41 кЗпП України).
- •28.Особливості працевлаштування та регулювання праці неповнолітніх.
- •29.Трудовий договір з молодим спеціалістом: особливості укладання.
- •30.Матеріальна відповідальність власника при заподіянні працівнику каліцтва або іншого ушкодження здоров’я.
19.Дисциплінарна відповідальність: поняття та її види.
Дисциплінарна відповідальність — це один із видів юридичної відповідальності. Вона полягає в обов'язку працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права. Тобто у трудових правовідносинах власник має дисциплінарну владу щодо працівника, і працівник несе дисциплінарну відповідальність саме перед власником (роботодавцем). У законодавстві виділяється два види дисциплінарної відповідальності: загальна і спеціальна.
Підставою загальної дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого традиційно включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.
Суб'єктом дисциплінарного проступку завжди є деліктоздатна особа, яка перебуває у трудових правовідносинах з власником або уповноваженим ним органом. У трудовому праві відповідальність має тільки особистий характер, коли майнову відповідальність за неповнолітніх до 15 років несуть батьки, опікуни, а з 15 до 18 років неповнолітні самі несуть майнову відповідальність за шкоду, яку вони заподіяли, проте, якщо вони не мають заробітку чи майна, до відповідальності залучаються їхні представники.
Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, тобто певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вона виступає у двох формах: умислу і необережності. Умисна вина передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Необережність як форма вини передбачає, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала її шкідливі наслідки, проте легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала, хоча повинна була їх передбачити.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою правопорушника. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Спеціальна дисциплінарна відповідальність передбачається тільки для конкретно визначених категорій працівників на підставі статутів та положень про дисципліну і спеціальних нормативних актів. Вона характеризується спеціальним суб'єктом дисциплінарного проступку, особливим характером дисциплінарного проступку, спеціальними видами дисциплінарних стягнень, особливим порядком накладення та оскарження дисциплінарного стягнення. Спеціальним суб'єктом є працівник, який несе дисциплінарну відповідальність за спеціальними нормативно-правовими актами — статутами, положеннями, законами.
Спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників відрізняється від загальної дисциплінарної відповідальності більш широким змістом дисциплінарного проступку і суворішими санкціями. Так, для певних категорій працівників вимоги морального змісту включено до їхніх трудових обов'язків. Це стосується суддів, прокурорів, державних службовців, працівників, що виконують виховні функції. Недотримання таких норм, аморальна поведінка не тільки під час роботи, а й у побуті є підставою для
притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з посади.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися не тільки органом, який відає прийняттям на роботу, а й вищестоящі органи.