- •1. Конституційне право громадян на працю. Гарантії його забезпечення.
- •2. Поняття та підстави виникнення трудових правовідносин.
- •3.Зміст та структура трудових правовідносин.
- •Сторони колективного договору
- •Зміст колективного договору
- •8. Порядок укладення
- •1. Колективні переговори
- •2. Вирішення розбіжностей
- •3. Підписання колективного договору
- •4. Реєстрація колективного договору
- •10. Зміст і структура колективного договору
- •17.Порядок оформлення звільнення і проведення розрахунків. Записи в трудовій книжці.
- •19.Дисциплінарна відповідальність: поняття та її види.
- •20.Загальна дисциплінарна відповідальність працівників. Види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування.
- •21.Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності працівників.
- •Причинний зв'язок між протиправним порушенням обов'язку і майновою шкодою.
- •22.Види матеріальної відповідальності працівників, їх характеристика.
- •23.Вихідні дні, їх кількість. Особливості залучення до роботи та компенсації за роботу у вихідний день. Святкові і неробочі дні.
- •24.Порядок розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за наявності вини працівника (п. 3,4,7,8 ст.40 кЗпП України).
- •25.Порядок розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця за відсутності вини працівника (п. 1,2,5,6 ст.40 кЗпП України).
- •26.Порядок розірвання трудового договору (строкового та безстрокового) за ініціативою працівника.
- •27.Додаткові підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця (ст.41 кЗпП України).
- •28.Особливості працевлаштування та регулювання праці неповнолітніх.
- •29.Трудовий договір з молодим спеціалістом: особливості укладання.
- •30.Матеріальна відповідальність власника при заподіянні працівнику каліцтва або іншого ушкодження здоров’я.
23.Вихідні дні, їх кількість. Особливості залучення до роботи та компенсації за роботу у вихідний день. Святкові і неробочі дні.
Відповідно до чинного трудового законодавства працівникам при п’ятиденному робочому тижні надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день на тиждень (див. ч. 1 ст. 67 КЗпП).або шестиденний робочий тиждень установлюється власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) спільно з виборним органом первинної профспілкової організації підприємства (наприклад, профспілковим комітетом) або профспілковим представником, якщо на підприємстві немає виборного органу (далі — профком), з урахуванням специфіки роботи підприємства, думки трудового колективу та за погодженням з місцевою радою народних депутатів (див.ч. 3 ст. 52 КЗпП).
Загальним вихідним днем є неділя, а другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні (якщо його не визначено законодавством) установлюється графіком роботи підприємства, погодженим з профкомом, і, як правило, має надаватися безпосередньо перед або після загального вихідного дня (див. ч. 2 ст. 67 КЗпП), тобто або в суботу, або в понеділок.
При п’ятиденному робочому тижні другим вихідних днем на більшості підприємств є субота, хоча законодавством таким його не визначено, але такою є практика, що склалася, і ніхто поки що не збирається її змінювати.Слід брати до уваги, що чинним трудовим законодавством установлено правило (див. ч. 3 ст. 67 КЗпП), відповідно до якого у разі, колисвятковий або неробочий день, передбачений ст. 73 КЗпП, збігається з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний день (після святкового або неробочого Такі загальні правила, які діють щодо встановлення вихідних днів на більшості підприємств, проте слід урахувати, що для деяких категорій підприємств законодавством передбачено винятки з цих правил.
Так, наприклад, на підприємствах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї тощо), вихідні дні встановлюються місцевими радами народних депутатів (див. ст. 68 КЗпП).
А на безперервно діючих підприємствах, тобто підприємствах, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються кожній групі працівників у різні дні тижня почергово відповідно до графіка змінності, що затверджується роботодавцем за погодженням з профкомом (див. ст. 69 КЗпП).
залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:
1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
При залученні окремих працівників до роботи у вихідні дні підприємствам слід ураховувати, що зазначений вище перелік виняткових випадків є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає, а також те, що деякі категорії працівників забороняється залучати до роботи у вихідні дні за будь-яких обставин.