14. Розкрийте взаємозв’язок основних функцій навчання

Виходячи із загальної мети школи, процес навчання повинен здійснювати три функції – освітню, виховну і розвивальну. Це умовний поділ, бо навчальний процес не обмежується формуванням знань, умінь і навичок. Він передбачає також процеси виховання, формування світогляду, розвитку особистості, набуття освіти. Виділення функцій необхідно для забезпечення ефективності практичної діяльності вчителя, особливо під час планування завдань уроку.

Основні функції між собою взаємопов’язані і реалізуються на практиці: 1) комплексом завдань уроку (освіти, виховання і розвитку); 2) змістом діяльності вчителя й учнів; 3) різноманітністю методів, форм і засобів навчання; 4) оцінкою-аналізом під час контролю всіх результатів навчання. Усі функції навчання діалектично взаємозумовлені, взаємопов'язані та доповнюють одна одну

15. Розкрийте сутність розвивальної функції навчання і основи її здійснення.

Розвиваюча функція процесу навчання визначає розвиток загальних і спеціальних здібностей особи, а також психічних процесів.

Передбачає окрім формування знань і спеціальних умінь здійснення спеціальної роботи із загального розвитку учнів, їх мислення, волі, емоцій, навчальних інтересів і здібностей. Наприклад, для інтенсивного розвитку мислення в процесі навчання необхідно забезпечити викладання на високому рівні утруднення, в швидкому темпі, забезпечити усвідомлення учнями своїх навчальних дій.

16. Розкрийте сутність виховної функції навчання і засоби її реалізації.

Виховна функція процесу навчання полягає у формуванні системи ціннісно-емоційних відносин особистості до світу і сукупності її якостей.

Передбачає формування світогляду, моральних, трудових, естетичних, етичних уявлень, поглядів, переконань, систему ідеалів. Виховна функція витікає із самого змісту і методів навчання, специфіки організації спілкування вчителя з дітьми. Об’єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів і переконань.

17. Розкрийте сутність розвивального навчання

Традиційно процес навчання розглядається як процес взаємодії вчителя та учня, в ході якого вирішуються завдання освіти, виховання та розвитку. До основних структурних компонентів, які розкрива¬ють його суть, належать цілі навчання, зміст, діяльність викладання та навчання, характер їх взаємодії, принципи, методи, форми навчання. Ціці навчальної освіти сформульовано в тимчасо¬вому державному стандарті: "... забезпечити навчаль¬ний етап розвитку особистості, виявити й забезпечи¬ти розвиток здібностей, формувати вміння й бажання вчитися, набути необхідні вміння та навич¬ки навчальної діяльності, навчитися читання, письма, лічби, оволодіти елементами теоретичного мислення, культурою мови та поведінки, основами особистої гігієни та здорового способу життя". Саме цілі зада¬ють певну спрямованість навчанню, своєрідності взаємодій основних його функцій: освітньої, вихо¬вальної, розвивальної і, як наслідок, розрізнення двох основних видів навчання — пояснювально-ілюстра¬тивного, або традиційного, та розвивального. Висунення на перший план, а здебільшого обмеження тільки освітніми завданнями, які передбачають набуття знань, умінь та навичок предметного ха¬рактеру, розгляд при цьому розвитку і виховання як процесів, що виходять з рішень освітніх завдань, виз¬начають сутність традиційного навчання. Розвивальне навчання не заперечує важливості освітніх завдань, але і не визначає трьох паралельно діючих завдань, а припускає їх злиття в триєдине завдання, яке забез¬печує органічне злиття навчання та розвитку, при якому навчання виступає не самоціллю, а умовою розвитку школярів. Суть взаємозв'язку освітніх та розвивальних завдань, навчання та розвитку в цілому розкрита Л.С. Виготським: його дослідження дозволя¬ють вирішити кардинальне питання типології на¬вчання.