- •1 Предмет макроекономіки
- •2.Методи та функції макроекономіки
- •3.Макроекономічні суб'єкти та їх взаємозв'язок
- •4.Макроекономічні показники
- •5.Внп,ввп та способи розрахунку
- •6.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор
- •7Чистий національний продукт. Національний доход
- •8.Цінові індекси
- •13Модель економічного зростання Харрода
- •15. Безробіття в ринковій економіці
- •16 Форми безробіття. Методи виміру рівня безробіття
- •17 Економічні та соціальні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •18 Ринок праці. Попит і пропозиція робочої сили. Рівновага на ринку праці
- •19.Державне регулювання ринку праці і зайнятості населення
- •20.Причини інфляції,її види
- •22.Інфляція і зайнятість .Крива філіпса .Соціально економічні наслідки інфляції
- •23.Антиінфляційна політика держави
- •24.Сукупний попит та його структура
- •25 .Фактори що впливають на сукупний попит
- •26.Сукупна пропозиція та її структура
- •27.Фактори ,що впливають на сукупну пропозицію
- •28. Макроекономічна рівновага..Три варіанти макроекономічної рівноваги
- •29.Класична й кейнсіанська моделі макроекономічної рівноваги .Основні теоретичні пол.
- •30.Функція споживання .Грнична та середня схильність до споживання
- •31. Функція заощаджень. Грнична та середня схильність до заощаджень
- •32.Інфестиції
- •33.Фактичні та заплановані видатки .Хрест Кейнса
- •34..Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості .Рецесійний та інфляційний розриви
- •35..Мультиплікатор автономних витрат .Вплив інвестицій на рівноважний чнп
- •36.Парадокс ощадливості
- •37.Гроші та їх функція
- •Функції грошей
- •38.Грошова маса .Грошові агрегати
- •39.Кейнсіанська теорія попиту на гроші
- •40.Класична теорія попиту на гроші
- •41 .Рівновага на грошовому ринку
- •42.Банківська система.Національний банк та комерційний банк
- •Cтруктура банківської системи
- •Функції нбу Основна функція
- •43.Цілі та інструменти кредитно-грошової політики
- •44.Податкова система .Види податків .Крива лаффера
- •Види податків
- •45.Дискреційна фіскальна політика та її інструменти
- •46.Недискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори економіки
- •47.Держбюджет.Проблеми збалансування
- •Структура
- •48.Вплив бюджетного надлишку на економіку та ефекти витіснення
- •49.Інфляція та не інфляційні способи фінансування бюджетного дефіциту
- •50.Циклічні та структурні дефіцити державного бюджету
- •51.Форми,методи та інструменти регулюваня економіки
- •52.Держава як суб’єкт економічної системи
- •53.Світове господарство та його сучасна структура
- •54.Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •55.Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
- •56.Протекціонізм та вільна торгівля
- •57.Теорія зовнішньої торгівлі Хекшера-оліна
- •58.Валютний ринок
- •59.Україна в системі міжнародної торгівлі
- •60. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •61 .Кейсіанська теорія макроекон. Регулювання
36.Парадокс ощадливості
парадокс ощадливості - спроба суспільства більше зберігати обертається таким самим чи меншим обсягом заощаджень. Якщо приріст заощаджень не супроводжується приростом інвестицій, то будь-яка спроба домашніх господарств більше зберігати виявиться марною у зв'язку зі значним зниженням рівноважного ВВП, обумовленим ефектом мультиплікації.
Економіка стартує в точці А. В очікуванні спаду домашні господарства намагаються побільше заощаджувати: графік заощаджень переміщається від ^ до S ', а інвестиції залишаються на тому ж рівні. У результаті споживчі витрати відносно знижуються, що викликає ефект мультиплікатора і спад з-сукупними доходу від Yft до У,. Так як сукупний доход Y знизився, то і заощадження в точці В виявляться тими ж, що і в точці А.
Якщо одночасно з ростом заощаджень від S до S "зростуть і заплановані інвестиції від до, то рівноважний рівень випуску
залишиться рівним У0 і спад виробництва не виникне. Навпаки, в структурі виробництва будуть переважати інвестиційні товари, що створює гарні умови для економічного зростання, але може відносно обмежити рівень поточного споживання населення. Виникає альтернатива вибору: або економічний ріст в майбутньому при відносному обмеженні поточного споживання, або відмова від обмежень в споживанні ціною погіршення умов довгострокового економічного зростання.
37.Гроші та їх функція
Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.
Функції грошей
Гроші виконують ряд важливих функцій:
Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, та встановлює певну грошову одиницю розрахунків – національну валюту.
Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб.
Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.
Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
38.Грошова маса .Грошові агрегати
Грошова́ ма́са — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент.
Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою характеристикою стану грошового обороту та ринкової кон'юнктури в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків, а значить — на економічний розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямком державної грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення і правильне визначення грошової маси в обороті має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення.
Грошові агрегати
М0 = готівка в обігу (банківські білети та розмінна монета, що знаходяться поза банківською системою); М1 = М0 + переказні кошти у національній валюті (складова грошового агрегату М1 «Переказні кошти в національній валюті» включає кошти в національні валюті, які за першою вимогою можуть бути обмінені на готівкові); М2 = М1 + переказні кошти в іноземній валюті та інші кошти (складова грошового агрегату М2 «Переказні кошти в іноземній валюті» включає кошти в іноземній валюті, що за першою вимогою можуть бути обмінені на готівкові. До складової грошового агрегату М2 «Інші кошти» віднесено непереказні кошти до запитання, строкові кошти та кошти за іменними ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банками); М3 = М2 + цінні папери власного боргу банків.