- •1 Предмет макроекономіки
- •2.Методи та функції макроекономіки
- •3.Макроекономічні суб'єкти та їх взаємозв'язок
- •4.Макроекономічні показники
- •5.Внп,ввп та способи розрахунку
- •6.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор
- •7Чистий національний продукт. Національний доход
- •8.Цінові індекси
- •13Модель економічного зростання Харрода
- •15. Безробіття в ринковій економіці
- •16 Форми безробіття. Методи виміру рівня безробіття
- •17 Економічні та соціальні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •18 Ринок праці. Попит і пропозиція робочої сили. Рівновага на ринку праці
- •19.Державне регулювання ринку праці і зайнятості населення
- •20.Причини інфляції,її види
- •22.Інфляція і зайнятість .Крива філіпса .Соціально економічні наслідки інфляції
- •23.Антиінфляційна політика держави
- •24.Сукупний попит та його структура
- •25 .Фактори що впливають на сукупний попит
- •26.Сукупна пропозиція та її структура
- •27.Фактори ,що впливають на сукупну пропозицію
- •28. Макроекономічна рівновага..Три варіанти макроекономічної рівноваги
- •29.Класична й кейнсіанська моделі макроекономічної рівноваги .Основні теоретичні пол.
- •30.Функція споживання .Грнична та середня схильність до споживання
- •31. Функція заощаджень. Грнична та середня схильність до заощаджень
- •32.Інфестиції
- •33.Фактичні та заплановані видатки .Хрест Кейнса
- •34..Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості .Рецесійний та інфляційний розриви
- •35..Мультиплікатор автономних витрат .Вплив інвестицій на рівноважний чнп
- •36.Парадокс ощадливості
- •37.Гроші та їх функція
- •Функції грошей
- •38.Грошова маса .Грошові агрегати
- •39.Кейнсіанська теорія попиту на гроші
- •40.Класична теорія попиту на гроші
- •41 .Рівновага на грошовому ринку
- •42.Банківська система.Національний банк та комерційний банк
- •Cтруктура банківської системи
- •Функції нбу Основна функція
- •43.Цілі та інструменти кредитно-грошової політики
- •44.Податкова система .Види податків .Крива лаффера
- •Види податків
- •45.Дискреційна фіскальна політика та її інструменти
- •46.Недискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори економіки
- •47.Держбюджет.Проблеми збалансування
- •Структура
- •48.Вплив бюджетного надлишку на економіку та ефекти витіснення
- •49.Інфляція та не інфляційні способи фінансування бюджетного дефіциту
- •50.Циклічні та структурні дефіцити державного бюджету
- •51.Форми,методи та інструменти регулюваня економіки
- •52.Держава як суб’єкт економічної системи
- •53.Світове господарство та його сучасна структура
- •54.Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •55.Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
- •56.Протекціонізм та вільна торгівля
- •57.Теорія зовнішньої торгівлі Хекшера-оліна
- •58.Валютний ринок
- •59.Україна в системі міжнародної торгівлі
- •60. Класична теорія макроекономічного регулювання
- •61 .Кейсіанська теорія макроекон. Регулювання
53.Світове господарство та його сучасна структура
Світове господарство являє собою сукупність національних економік, взаємозв'язаних міжнародним поділом праці, науково-технічною та виробничою кооперацією, міжнародною торгівлею, валютним, кредитним та іншими економічними відносинами.
труктура сучасного світового господарства включає дві складові частини:
по перше, всі національні господарства, яких сьогодні налічується понад 190;
по-друге - міжнародні економічні зв’язки (відносини) між країнами-партнерами.
У структуру світового господарства входять світові ринки товарів і послуг капіталів, робочої сили, міжнародна валютна система, міжнародна кредитно-фінансова система, сфера обміну в області науки, техніки й інформації, міжнародний туризм та ін.
Міжнародні економічні відносини визначаються рівнем зрілості продуктивних сил і виробничих відносин у різних національних господарствах і, крім того, обумовлюються особливостями економічної політики.
Основними рисам сучасного світового господарства є: високий ступінь розвитку міжнародного поділу праці, учасниками якого є практично всі країни світу; наявність істотних економічних, соціальних та політичних відмінностей між суб'єктами світового господарства; панування товарних форм економічних зв'язків між учасниками світових господарських відносин; встановлення на світовому ринку динамічної відповідності попиту та пропозиції, об'єктами яких є основні види продукції, що надходять у світовий товарообіг; створення передумов більш вільного переміщення товарів, капіталів та робочої сили.
54.Міжнародна торгівля та її економічні основи
Міжнародна торгівля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. При міжнародній торгівлі послугами клієнти та ті хто надають послуги є резиденти різних країн. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці.
Міжнародна торгівля представляє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн. При цьому зовнішня торгівля окремих держав, регіонів виступає складовою частиною міжнародної торгівлі.
Зовнішню торгівлю характеризують три важливих елементи:
- загальний об’єм (товарообіг);
- товарна структура;
- географічна структура.
Теорії світової торгівлі:
Меркантилізм (XV-XVII ст.) представники – Т. Мен, А. Монкретьєн вважали, що багатство країни – в примноженні золотих запасів. Експорт товарів країни повинен переважати над імпортом, щоб досягнути позитивного торгового балансу.
Вчення про абсолютні та порівняльні переваги:
А.Сміта і Д. Рікардо виходили із переваг сфери виробництва, яке приносить багатство народам, забезпечує їм задоволення потреб у тих чи інших товарах та послугах.
Теорія факторів виробництва.
Основоположник вчення про фактори виробництва Ж. Б. Сей виділяв три фактори виробництва: працю, капітал і землю, ринковою ціною факторів є заробітна плата, процент на капітал і земельна рента.
Основи теорії міжнародної торгівлі були закладені наприкінці XVIII — на початку XIX сторіччя визначними англійськими економістами Адамом Смітом та Девідом Рікардо. А.Сміт у своїй роботі "Дослідження про природу та причини багатства народів" (1776 р.) сформулював теорію абсолютної переваги і, полемізуючи з меркантилістами, показав, що країни зацікавлені в розвитку зовнішньоторговельних потоків, оскільки мають вигоду незалежно від того, експортерами чи імпортерами вони є.