38. Банк як суб’єкт лізингових відносин

Комерційний банк може бути або прямим учасником лізингової угоди безпосередньо як лізингодавець, або непрямим учасником як кредитор лізингової компанії чи гарант угоди за лізингом. Займаючись лізинговою діяльністю, банківські установи отримують такі переваги:

● диверсифікація портфеля банківських послуг;

● зниження кредитних ризиків, оскільки предмет лізингу перебуває у власності

банку;

● розширення власної клієнтської бази;

● посилення конкурентних позицій на фінансовому ринку.

Створення банком власної лізингової компанії вирішує одну з найнагальніших проблем, з якими стикаються лізингові компанії в процесі своєї діяльності – пошук джерел фінансування для реалізації власних проектів. Кредитуючи дочірню лізингову компанію, банк відкриває перед нею доступ до стабільного та довготермінового фінансування, завдяки чому останні отримують значну конкурентну перевагу, встановлюючи нижчий рівень вартості лізингових послуг та пришвидшуючи процес реалізації лізингових проектів.

Банківська установа може забезпечувати власну лізингову компанію й іншими послугами: юридичний супровід, перевірка службою безпеки потенційних лізингоодержувачів, розрахунково-касове обслуговування тощо. Загалом для банку можна виділити такі переваги від створення власної лізингової компанії: збільшення доходів, розширення власної інфраструктури, збільшення клієнтської бази, окрім того, лізингова компанія буде надійним партнером, вкладником та позичальником банку на довготривалий термін.

«Райффайзен Лізинг Аваль» — універсальна лізингова компанія, яка займається фінансуванням діяльності юридичних осіб, надаючи повний комплекс послуг лізингу. За перший рік діяльності компанія стала лідером на українському ринку лізингу.

ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» створено у червні 2006 року як дочірню компанію Райффайзен Банк Аваль, одного із найбільших банків України, та Райффайзен Лізинг Інтернешнл, холдингової компанії з головним офісом у Відні.

39. Процес лізингу та його етапи

Лізинг – оренда, майновий найм – підприємницька діяльність спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів в об’єкти лізингу, яка полягає у наданні лізингодавцем у користування на визначений термін лізингоодержувачу майна.

По суті, лізинг – це довгострокова оренда рухомого чи нерухомого майна, а також видача певних об’єктів на прокат.

Взаємовідносини між учасниками операції фінансового лізингу можна відобразити наступною схемою:

1 - Вибір лізингоодержувачем можливого постачальника та специфікація необхідного обладнання.

2 - Укладання договору фінансового лізингу.

3 - Укладання договору на придбання обладнання за встановленою лізингоодержувачем специфікацією.

4 - Укладання договору між лізингодавцем та представником фінансового ринку щодо отримання фінансових ресурсів для закупівлі обладнання у постачальника.

5 - Надання фінансових ресурсів лізингодавцю.

6 - Оплата обладнання закупленого лізингодавцем.

7 - Поставка обладнання лізингоодержувачу безпосередньо або через лізингодавця. Лізингоодержувач зараховує на свій баланс обладнання, яке фактично надійшло у його розпорядження за договором фінансового лізингу і здійснює амортизаційні відрахування.

8 - Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі. Лізинговий платіж включає суму відшкодування частини вартості предмета лізингу, винагороди лізингодавцю, компенсації відсотків за кредит та інших витрат лізингодавця.

9 - Лізингодавець здійснює погашення кредиту.

В типовій операції лізингу можна виділити такі основні етапи: