5.1. Основні статистичні і розрахункові показники забрудненості ґрунтів

	Pb	Zn	P	Co	Ni	Cu	Cr	V	Mn	Sr
Xmin	2,00	25,00	50,00	5,00	5,00	1,00	10,00	5,00	100,00	50,00
Xmax	80,00	120,00	400,00	20,00	40,00	63,00	80,00	200,00	6300,00	320,00
Середнє арифметичне	13,65	54,14	222,86	11,63	24,48	17,09	50,68	61,43	2321,43	194,75
Дисперсія	215,32	310,28	8006,35	28,32	108,52	246,30	412,97	1577,88	4674338,62	5159,16
Коефіцієнт варіації	107,53	32,53	40,15	45,77	42,56	91,84	40,10	64,66	93,13	36,88
ГДК	30,0	500,0	1500,0	15,0	50,0	100,0	100,0	150,0	1500,0	100,0
Xф	16,0	70,0	700,0	11,0	22,0	22,0	60,0	60,0	550,0	100,0
Кларки	12,0	46,0	500,0	22,0	10,0	45,0	50,0	70,0	440,0	240,0
Xa	661,96	1000,84	24719,05	95,96	347,56	760,9	1298,91	4793,64	14023565,86	15577,48

5.1.Розрахунки показників

5.2.Аналіз розподілу хімічних елементів по території

Розподіляються хімічні елементи на території Путильського району нерівномірно.

Найбільший вміст Pb міститься в південній частині району,центральна та північна частини пр

5.3.Тип аномалій, параметри аномалій, аномальні вмісти елементів

5.4. Рівень забруднення території адміністративного району за сумарним показником забруднення

6. Оцінка ураженості території району екзогенними геологічними процесами

Екзогенні процеси– геологічні процеси, що відбуваються на поверхні Землі та в її приповерхневих шарах (вивітрювання, денудація, абразія, ерозія, діяльність льодовиків, підземних вод); зумовлені, головним чином, енергією сонячної радіації, силою тяжіння і життєдіяльністю організмів.

Селі - короткочасні бурхливі паводки на гірських річках, що несуть грязьо-кам'яний матеріал. Вони виникають під час великих злив, інтенсивного сніготанення, рідко при вивержені вулканів. Особливо раптові і руйнівні селі у різко континентальних зонах і після довгого сухого періоду, коли в процесі вивітрювання накопичуються маси уламкового матеріалу на схилах долин. Сель переносить від 10 до 75% кам'яного матеріалу у об'ємі потоку. Відомі випадки переносу кам'яних глиб більш 200т. Селі завдають збитків лісовому, рибному, міському і санаторно-курортному господарствам, сільськогосподарському виробництву і транспорту окремих, особливо гірських, районів. Районами найбільшого поширення селевих потоків є високогірні та середньогірні райони Карпат і Південного берега Криму. Селі часто завдають великої шкоди - замулюють водосховища, руйнують будівлі і споруди, вкривають відкладами сільськогосподарські угіддя тощо.

Зсув - це маса землі і каміння, що раптово обвалюється вниз із крутого схилу гори. Особливо часто зсуви трапляються там, де дощова вода не всмоктується в шар глини чи алевроліту (шаруватої породи, утвореної зі спресованої глини) і ніби утворює шар змащення. Тоді породи, грунт і навіть дерева можуть зриватися вниз по схилу цілими шарами. Великі зсуви - явище нечасте, але наслідки їх бувають справді жахливі.

Усюди навколо нас кам'яниста поверхня землі поступово руйнується під дією води, вітру і сонця. Вода і вітер переносять малесенькі шматочки гірських порід, і вони осідають в інших містах, особливо в морі. Цей процес називають ерозією. Ерозія - це робота води, що рухається, льоду чи вітру. Звичайно, ерозія - процес повільний. Однак під час бурь вода і вітер діють набагато могутніше. Вони переміщають великі шматки порід і руйнують сушу швидше. Річки поглиблюють і розширюють свої русла постійно. Проте під час повені річка здатна за лічені години зруйнувати більше суші, ніж у нормальних умовах за багато років.

Карстові процеси - процеси розчину гірських порід (карбонати, гіпси, солі) та виникнення своєрідних форм рельєфу та водного режиму. Розчин стає швидше, якщо порода має пори та тріщини, рівень підземних вод розташован глибоко, а вода не має домішок, але має вільну вуглекислоту, яку вона отримує з повітря або коли проходить через грунт. До карстових форм відносять печери, шахти, провальні колодязі, воронки, карри та інше. В районах з карстовими процесами ріки мають непостійний стік, багато з них повністю або частково поринають під землю або з'являються у вигляді великих джерел серед сухих просторів. Ґрунти з карстовими процесами ненадійні для всяких інженерних споруд, ускладнюють землеробство, тому що не тільки висушують грунт, але й спотворюють поля проваллями та воронками.

Заболочення - наростаюче зволоження грунту із зміною рослинного покриву. Причин заболочення декілька:

- підйом рівня грунтових вод біля споруджених водосховищ;

- порушення звичайного для даної місцевості режиму випаровування, наприклад, після лісової пожежі, коли різко падає кількість транспірації внаслідок знищення рослин;

- звичайне поширення (розростання) мохово-торфяних боліт на низовинах;

- заростання озер болотними рослинами;

- кліматичне зниження середньорічних температур повітря і випаровування.

При заболоченні розвивається малопродуктивна болотна рослинність - жорсткі трави та мохи. Щоб уберегти грунт від заболочення необхідно берегти ліса від пожеж; повинен бути старанний розрахунок підйому рівня грунтових вод при створенні водосховищ; правильне штучне зрошування. Процеси заболочування характерні для зони мішаних лісів, менше вони поширені в лісостеповій і степовій зонах.