Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….1

1.Адміністративне розташування району………………………………………….2

2.Кородка характеристика природних умов. ……………………………………..

2.1.Оро-гідрографічна характеристика……………………………………. .

2.2.Кліматичні умови…………………………………………………………

2.3.Геологічні умови………………………………………………………….

2.4.Грунтовий покрив…………………………………………………………

2.5.Фауна і флора……………………………………………………………...

3.Характеристика промисловості……………………………………………………

4.Мережа пунктів опробування стану довкілля території…………………….....

5.Оцінка рівня забруднення ґрунтів адміністративного району………………..

5.1.Основні статистичні і розрахункові показники забрудненості ґрунтів.

5.2.Аналіз розподілу хімічних елементів по території…………………….

5.3.Тип аномалій, параметри аномалій, “аномальні вмісти елементів”….

5.4.Рівень забруднення території адміністративного району за сумарним показником забруднення……………………………………………………………

6. Оцінка ураженості території району екзогенними геологічними процесами.

7. Оцінка техногенного навантаження на території району……………………

8.Оцінка екологічного стану геологічного середовища району………………..

9.Рекомендовані заходи для поліпшення стану навколишнього середовища…

Висновки…………………………………………………………………………….

Використана література…………………………

Вступ

Чернівецька область України - унікальний край. в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії.. Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. За нинішньої ситуації, пов'язаної з розвитком співробітництва суверенної України з сусідніми країнами, Чернівецькій області відводиться важливе місце у міждержавних взаєминах південно-східного Європейського трикутника Україна—Румунія—Молдова, у забезпеченні стабільності та порозуміння в цьому регіоні континенту.

В надрах Чернівецької області - різні корисні копалини, зокрема мін. буд. матеріали та сировина для їхнього вироби.: пісковики, піски кварцові і глауконітові, галька і та гравій, вапняки, мергелі, глини бентонітові і цегельно-черепичні, суглинки, гіпс; у горах - кварцити, метаморфізовані сланці, мармур. У Придністров'ї - родовища фосфоритів, целестину. В Карпатах з рудних копалин в марганець, поліметали, з нерудних - графіт, бітумінозні сланці, буре вугілля; є прояви нафто- і газоносності. Область багата на джерела мін. вод та лік. грязі.

Чернівецька область поділяється на 11 районів: Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Кельменецький, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький, Хотинський.

Путильський район розташований у південно-західному регіоні області, на кордоні з Румунією, в одній з найвищих частин Українських Карпат. Близько 63% території району покрито лісами. Відстань до обласного центру, Чернівців, становить 120 км.

Район розташований в зоні Карпат, займає південно-західну частину Чернівецької області. Рельєф гірський, вкритий хвойними та листяними лісами. Грунти бідні, буроземні. В районі густа мережа швидкоплинних річок – Чорний і Білий Черемош, Путилка, Сирет і Сучава. Площа. району покрита лісом – 65 тис. га, що має важливе значення для підтримки екологічної рівноваги не тільки в Україні, а й в Європі.

Путильщина — одна з наймальовничіших куточків Буковини. Своєрідна, неповторна, щедра на людське добро і гостинність, багата на пам'ятки історії, архітектури та природи, Путильщина має чудові традиції.

1.Адміністративне розташування.

Путильський район – як адміністративна одиниця – створений 11 листопада 1940 року. Розташований в зоні Буковинських Карпат, займає південно-західну частину Чернівецької області. На півдні проходить державний кордон України з Республікою Румунія, на заході та північному заході межує з Верховинським та Косівським районами Івано-Франківської області, на північному сході – з Вижницьким районом Чернівецької області. Близько 63% території району покрито лісами. Відстань до обласного центру, Чернівців, становить 120 км. Район має пряме сполучення із сусідньою Румунією через два пропускні пункти, один з яких надає Путильщина - своєрідна, багата на пам'ятки історії, архітектури та природи земля. Серед гір в мальовничій долині лежить селище міського типу Путила, де протікає річка Путилка - найбільша притока ріки Черемош.

В районі 51 населений пункт.

Путила (стара назва — Сторонець-Путилів, Путилів) — селище міського типу над річкою Путила, на Гуцульщині, в межах Верховинсько-Путильського низькогір'я.

Усть-Путила — село в Україні, в Чернівецькій області, Путильському районі.

Cело розташоване при впадінні річки Путилки у Черемош. Відоме з XVIII століття, як Межибрідки, а пізніше, як Устє-Путилів.

Пам'ятка архітектури національного значення — церкви св. Параскеви (1881 р.).

Селятин — це найбільш грозове місце України. 45 днів року — грозові. Після нього йде Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області — 43 дні на рік, Рахів — 41 день на рік. Селятин також відомий найтривалішою грозою. В 1948 р. вона почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 годин.

2.Коротка характеристика природних умов

2.1. Оро-гідрографічна характеристика

Путильщина - один із живописних куточків Буковини. Територією району протікають річки - Білий Черемош, Черемош, Путилка, Сучава, сотні маленьких річок, потічків, джерел, навіть мінеральної води. Є гірські озера, зокрема, Гірське око (с.Верхня Яловичора), гірські водоспади.

Черемош - річка на межі Івано-Франківської (Верховинський, Косівський та Снятинський райони) і Чернівецької (Путильський, Вижницький і Кіцманський райони) областей, права притока Пруту (бас. Дунаю). Довжина 80 км, площа басейну 2650 кв.км. Утворюється злиттям Чорного Черемошу і Білого Черемошу біля с.Устеріки у Верховинському зниженні. Долина до смт Кути дуже звивиста, V-подібна (шир. від 250 до 800 м), нижче - пряма, асиметрична. Заплава на верхній ділянці двостороння, переважна ширина 60-120 м (найбільша - 500 м), на нижній - розширюється до 800-1200 м. Річище звивисте, розгалужене, багато островів; ширина Ч. змінюється від 10 до 75 м. Похил річки 3,3 м/км. Основна притока - Путила (права). Живлення переважно снігове і дощове. Пересічна витрата води 33,2 м.куб/с (у гирлі). Льодостав нестійкий; льодові утворення (забереги) з серед, грудня, очищення від льоду - з 1-2 половини лютого до середини березня. Гідрологічні пости біля с.Устеріки (з 1928) і смт Кути (з 1927). Використовують для водопостачання і рибництва; водний туризм. Береги на окремих ділянках укріплені, у пониззі - обваловані.

Права притока Черемошу разом із Чорним Черемошем дають початок Білому Черемошу. Довжина - 51 км, площа водозбору 632 км2. Річка - природний кордон між Чернівецькою та Івано-Франківською областями. Починається після злиття р. Перкалаб і правої р. Сарати в селі Перкалаб на висоті 947 м н. р. м. Річка Перкалаб збирає воду зі схилів Гринявських гір і західних схилів хребта Чорний Діл (найвища точка - гора Чорний Діл, 1493 м), а річка Сарата - зі східних схилів хребта Чорний Діл і західних схилів хребта Яровиця (г. Яровиця, 1580 м). Чорний Діл - хребет з обривистими скелями, печерами у вапняках і унікальним рослинним світом. Від самого свого початку Білий Черемош тече у вузькій долині з дуже стрімкими схилами, вкритими хвойними лісами, лише недалеко від гирла з'являються невеликі розширення долини, де розміщені села. Нахил русла досягає 14 м/км, течія дуже швидка. Пороги складні для проходження, на річці є весь набір перешкод, характерних для гірської річки. Для водного режиму Черемошів, як і для багатьох карпатських рік, характерний весняний паводок, під час танення в горах снігів. Швидко піднімається вода і влітку під час злив, хоча цей літній паводок і короткочасний.

Сучава — річка, що перетинає Буковина Буковинські Карпати та Передкарпаття, права притока Серет (притока Дунаю) Серету у Північній Буковині, Чернівецькій області України (верхів'я) та Румунії.

Довжина в межах України — 160 км.

Пути́ла (інші назви — Путилка, Путилівка) — річка в Українськи Карпатах, у межах Путильського району Чернівецької області. Права притока Черемошу (басейн Дунаю). Бере початок на північно-східних схилах хребта Путилли, на південному заходів від села Плоска. Тече спочатку з південного заходу на північний схід і північ, а в межах Верховинсько-Путильського низькогір'я — переважно з південного сходу на північний захід і північ.

Гірське озеро- площа 1 га, Зовнішні Карпати, Чорногорський покрив

Путильський р-н, північно-східна околиця с. Нижній Яловець. Озеро має майже округлу форму, діаметр біля 100 м. Утворилося за рахунок зсуву глинистих порід поркулецької світи, який перегородив долину в середньоплейстоценовий час (приблизно 300 тис. p.). Максимальна глибина озера 6 м.