39. Конституція п.Орлика – перша Конституція України.

В цей час невелика група старшини, яка разом з Мазепою втікла до Молдавії, у 1710 р. на раді в Бендерах вибрала гетьманом Пилипа Орлика. Тут же була укладена угода між гетьманом, старшиною і запорожцями, що отримала назву "Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська". Зміст цієї угоди такий: а) проголошувалась незалежність України від Росії та Речі Посполитої; б) обґрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським ханством; в)територія України визначається Зборівським трактатом 1649 р.; г) запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Келеберду, землі над Ворсклою; фортеці, побудовані Мазепою, ліквідовувались; д) при гетьманові утворюється Генеральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців. Рада збирається тричі нарік - на Різдво, Покрову та Великдень; е) справи про кривду гетьманову та  провини старшини розглядає генеральний суд, до якого гетьман не має права втручатися; є) державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначаються окремі землі; встановлюється виборність полковників, сотників з наступним їх затвердження гетьманом; з) спеціальна комісія має здійснити ревізію державних земель якими користується старшина, а також повинностей населення; й) скасовуються оренди та податки на утримання гетьманської гвардії; і) гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.Конституція мала яскраво виражені демократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу - Генеральної ради, виборності посад, спроба розподілу виконавчої і судової влади. Разом з тим не можна не бачити, що Конституція мала на меті задовольнити перш за все інтереси тих соціальних груп, на які намагався спиратися Орлик для повернення на Україну. Проголошення захисту інтересів простого народу мало тут скоріше декларативний характер. Зверніть увагу на оцінку Конституції  І.Крип'якевичем: "Всі ці постанови мали егоїстично класовий чи груповий характер... Творці Конституції - старшина і запорожці - не виявили широкого політичного світогляду"¹. Конституція значно обмежувала гетьманську владу в інтересах старшини. За висловом історика О.Оглоблина, вона була "другою поразкою... гетьмана Мазепи після полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі"².Хоч Конституція і не була запроваджена в життя, вона стала видатним пам'ятником української державно-політичної думки в еміграції.

40. Культура України 18ст

Та все ж друга половина XVII і особливо XVIII ст. були періодом дальшого піднесення української культури. Про це свідчила, насамперед, вища освіта, основним осередком якої була Києво-Могилянська академія. Ще до присвоєння в 1701 р. звання академії, цей навчальний заклад не поступався своїм освітнім рівнем європейським університетам. Академія була визначним центром розвитку образотворчого, музичного і театрального мистецтва. Тут працювали кращі викладачі, відомі діячі культури того часу І. Гізель, І. Галятовський, І. Кононович-Горбацький, Й. Кроковськнй та ін. У XVIII ст. в Україні поширюється система початкової освіти, яка складалася з цифірних, полкових та гарнізонних шкіл. Дітей панівної верхівки, як правило, навчали вихованці Києво-Могилянської академії. За зразком академії були відкриті колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Видатним українським філософом і просвітителем був письменник Григорій Сковорода. В Україні кінця XVII-XVIII ст. поглиблюється увага до історії. В цей час з являється цілий ряд козацьких літописів: Самійла Величка, Григорія Грабянки, Самовидця. В українському мистецтві XVIII ст. все виразніша відчувається відхід і старих, середньовічних канонів. У монументально-декоративному мистецтві, розписах церков, храмів відчуваються народні мотиви, яскраво проступають побутові деталі. В архітектурі кінця XVII - початку XVIII ст. поширюється стиль українського барокко. В період гетьманування І.Мазепи збудовано 12  храмів, відреставровано близько 20 церков. Отже, українська культура в другій половині XVII - у XVIII ст. дедалі більше відходить від середньовічних канонів, збагачується ідеями гуманізму і просвітництва. Разом з тим її розпиток гальмується феодально-кріпосницькою системою, національним гнітом, що знову посилився на українських землях.