- •Історія України як наука: предмет, методологія, джерела.
- •Наукова періодизація і характеристика основних періодів історії України.
- •Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу на території України. Господарська діяльність, культура, і вірування трипільських племен.
- •Державні об’єднання племен на землях сучасної України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я.Грецька колонізація.
- •Східні слов’яни на території України: господарська діяльність, матеріальна та духовна культури.
- •Русь за Діра та Аскольда.
- •Періоди розвитку Київської Русі, її соціально-економічне та політичне становище.
- •Утворення Київської держави.
- •Прийняття християнства. Володимир Великий.
- •Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.
- •Київська Русь у міжнародних відносинах.
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Південно-Західна Русь. Утворення Галицько-Волинського князівства, його політичний і суспільно-економічний розвиток. Данило Галицький.
- •Монгольська навала на українську землі, її наслідки.
- •Захоплення українських земель Литовським князівством, Польщею, Туреччиною, Угрщиною. Адміністративно-політичний устрій українських земель.
- •Обезземелення та закріпачення селян. Польські статути.
- •Кревська унія 1385 року.
- •Українські землі наприкінці 14 – першій половині 16 ст. Литовсько-Руьке князівство.
- •Берестейська унія 1596р. Та посилення національного і релігійного гніту.
- •Виникнення, соціальна природа, життя українськьгь козацтва.
- •Утворення Запорізької Січі та її роль в історії українського народу.
- •Люблінська унія і зміна політичного становища українських земель.
- •Козацько-селянські повстання України в кінці 16 – першй третині 17 ст
- •Становлення вищої освіти в Україні. Роль Києво-Могилянської академії.
- •28. Національно-визвольна революці українського народу сер. 17 ст.: причини, характер, рушійні сили.
- •30.Зборівський мирний договір. Створення нової Української держави.
- •31.Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір.
- •34. Боротьба українського народу за політичну єдність і нац.Державність після смерті Хмельницького. Гетьман Виговський і ю.Хмельницький.
- •35. Політичний розвиток в Україні у др.Пол. 17 ст. Руїна(поч.34).
- •36. Обмеження автономії України. Гетьмани Скоропадський, Полуботок, Апостол.
- •37. Боротьба п.Дорошенка за створення незалежної Української козацької держави.
- •38. Гетьман України Іван Мазепа.
- •39. Конституція п.Орлика – перша Конституція України.
- •40. Культура України 18ст
- •41. К.Розумовський. Останнє відновлення гетьманства в Україні.
- •44. Укр.Землі під владою Речі Посполитої(кінець 17-сер.18ст) див. Вище.
- •45. Повстання на правобережжі та Зх.Україні: коліївщина, опришки.
- •46. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у пер. Пол.. 19 ст. Початок промислового перевороту.
- •47. Приєднання Росією Північного Причорноморя. Заселення та господарський розвиток Південної України (18 ст).
- •48. Боротьба козацтва з туруцько-татарською агресією. П.Сагайдачний.
- •49. Поширення української національної ідеї в 20-40-х рр.. 19ст. У Галичині, «Руська трійця»
- •50. Вплив подій революції 1848-1849 рр. В Австрійській імперії на західноукраїнські землі
- •51. Культурно-національна політика російського царизму щодо України в другій половині 19ст.
39. Конституція п.Орлика – перша Конституція України.
В цей час невелика група старшини, яка разом з Мазепою втікла до Молдавії, у 1710 р. на раді в Бендерах вибрала гетьманом Пилипа Орлика. Тут же була укладена угода між гетьманом, старшиною і запорожцями, що отримала назву "Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська". Зміст цієї угоди такий: а) проголошувалась незалежність України від Росії та Речі Посполитої; б) обґрунтовується протекція шведського короля та союз з Кримським ханством; в)територія України визначається Зборівським трактатом 1649 р.; г) запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Келеберду, землі над Ворсклою; фортеці, побудовані Мазепою, ліквідовувались; д) при гетьманові утворюється Генеральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців. Рада збирається тричі нарік - на Різдво, Покрову та Великдень; е) справи про кривду гетьманову та провини старшини розглядає генеральний суд, до якого гетьман не має права втручатися; є) державна скарбниця і майно підпорядковуються генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначаються окремі землі; встановлюється виборність полковників, сотників з наступним їх затвердження гетьманом; з) спеціальна комісія має здійснити ревізію державних земель якими користується старшина, а також повинностей населення; й) скасовуються оренди та податки на утримання гетьманської гвардії; і) гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.Конституція мала яскраво виражені демократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу - Генеральної ради, виборності посад, спроба розподілу виконавчої і судової влади. Разом з тим не можна не бачити, що Конституція мала на меті задовольнити перш за все інтереси тих соціальних груп, на які намагався спиратися Орлик для повернення на Україну. Проголошення захисту інтересів простого народу мало тут скоріше декларативний характер. Зверніть увагу на оцінку Конституції І.Крип'якевичем: "Всі ці постанови мали егоїстично класовий чи груповий характер... Творці Конституції - старшина і запорожці - не виявили широкого політичного світогляду"1. Конституція значно обмежувала гетьманську владу в інтересах старшини. За висловом історика О.Оглоблина, вона була "другою поразкою... гетьмана Мазепи після полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі"2.Хоч Конституція і не була запроваджена в життя, вона стала видатним пам'ятником української державно-політичної думки в еміграції.
40. Культура України 18ст
Та все ж друга половина XVII і особливо XVIII ст. були періодом дальшого піднесення української культури. Про це свідчила, насамперед, вища освіта, основним осередком якої була Києво-Могилянська академія. Ще до присвоєння в 1701 р. звання академії, цей навчальний заклад не поступався своїм освітнім рівнем європейським університетам. Академія була визначним центром розвитку образотворчого, музичного і театрального мистецтва. Тут працювали кращі викладачі, відомі діячі культури того часу І. Гізель, І. Галятовський, І. Кононович-Горбацький, Й. Кроковськнй та ін. У XVIII ст. в Україні поширюється система початкової освіти, яка складалася з цифірних, полкових та гарнізонних шкіл. Дітей панівної верхівки, як правило, навчали вихованці Києво-Могилянської академії. За зразком академії були відкриті колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Видатним українським філософом і просвітителем був письменник Григорій Сковорода. В Україні кінця XVII-XVIII ст. поглиблюється увага до історії. В цей час з являється цілий ряд козацьких літописів: Самійла Величка, Григорія Грабянки, Самовидця. В українському мистецтві XVIII ст. все виразніша відчувається відхід і старих, середньовічних канонів. У монументально-декоративному мистецтві, розписах церков, храмів відчуваються народні мотиви, яскраво проступають побутові деталі. В архітектурі кінця XVII - початку XVIII ст. поширюється стиль українського барокко. В період гетьманування І.Мазепи збудовано 12 храмів, відреставровано близько 20 церков. Отже, українська культура в другій половині XVII - у XVIII ст. дедалі більше відходить від середньовічних канонів, збагачується ідеями гуманізму і просвітництва. Разом з тим її розпиток гальмується феодально-кріпосницькою системою, національним гнітом, що знову посилився на українських землях.