![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Історія України як наука: предмет, методологія, джерела.
- •Наукова періодизація і характеристика основних періодів історії України.
- •Зародження, розвиток і розклад первіснообщинного ладу на території України. Господарська діяльність, культура, і вірування трипільських племен.
- •Державні об’єднання племен на землях сучасної України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор’я.Грецька колонізація.
- •Східні слов’яни на території України: господарська діяльність, матеріальна та духовна культури.
- •Русь за Діра та Аскольда.
- •Періоди розвитку Київської Русі, її соціально-економічне та політичне становище.
- •Утворення Київської держави.
- •Прийняття християнства. Володимир Великий.
- •Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.
- •Київська Русь у міжнародних відносинах.
- •Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Південно-Західна Русь. Утворення Галицько-Волинського князівства, його політичний і суспільно-економічний розвиток. Данило Галицький.
- •Монгольська навала на українську землі, її наслідки.
- •Захоплення українських земель Литовським князівством, Польщею, Туреччиною, Угрщиною. Адміністративно-політичний устрій українських земель.
- •Обезземелення та закріпачення селян. Польські статути.
- •Кревська унія 1385 року.
- •Українські землі наприкінці 14 – першій половині 16 ст. Литовсько-Руьке князівство.
- •Берестейська унія 1596р. Та посилення національного і релігійного гніту.
- •Виникнення, соціальна природа, життя українськьгь козацтва.
- •Утворення Запорізької Січі та її роль в історії українського народу.
- •Люблінська унія і зміна політичного становища українських земель.
- •Козацько-селянські повстання України в кінці 16 – першй третині 17 ст
- •Становлення вищої освіти в Україні. Роль Києво-Могилянської академії.
- •28. Національно-визвольна революці українського народу сер. 17 ст.: причини, характер, рушійні сили.
- •30.Зборівський мирний договір. Створення нової Української держави.
- •31.Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір.
- •34. Боротьба українського народу за політичну єдність і нац.Державність після смерті Хмельницького. Гетьман Виговський і ю.Хмельницький.
- •35. Політичний розвиток в Україні у др.Пол. 17 ст. Руїна(поч.34).
- •36. Обмеження автономії України. Гетьмани Скоропадський, Полуботок, Апостол.
- •37. Боротьба п.Дорошенка за створення незалежної Української козацької держави.
- •38. Гетьман України Іван Мазепа.
- •39. Конституція п.Орлика – перша Конституція України.
- •40. Культура України 18ст
- •41. К.Розумовський. Останнє відновлення гетьманства в Україні.
- •44. Укр.Землі під владою Речі Посполитої(кінець 17-сер.18ст) див. Вище.
- •45. Повстання на правобережжі та Зх.Україні: коліївщина, опришки.
- •46. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у пер. Пол.. 19 ст. Початок промислового перевороту.
- •47. Приєднання Росією Північного Причорноморя. Заселення та господарський розвиток Південної України (18 ст).
- •48. Боротьба козацтва з туруцько-татарською агресією. П.Сагайдачний.
- •49. Поширення української національної ідеї в 20-40-х рр.. 19ст. У Галичині, «Руська трійця»
- •50. Вплив подій революції 1848-1849 рр. В Австрійській імперії на західноукраїнські землі
- •51. Культурно-національна політика російського царизму щодо України в другій половині 19ст.
Монгольська навала на українську землі, її наслідки.
На кінець XII – початок XIII ст. у Центральній Азії утворилася могутня військово-феодальна Монгольська держава. У 1206 р. її очолив Темучин, проголошений Чингісханом. Одразу ж почалися завойовницькі війни проти сусідів, а потім татаро-монголи поступово просуваються до кордонів Київської Русі. В 1223 р. на р. Калка 25-тисячне татаро-монгольське військо завдало нищівної поразки дружинам південноруських князів, які навіть перед обличчям грізної небезпеки не змогли переступити через розбрат і виступити спільно. Наступний похід проти Русі татаро-монголи почали у 1237 р. під орудою онука Чингісхана – Батия. Протягом 1237–1238 рр. були захоплені рязанські, володимирські, суздальські, ярославські землі. У 1239 р. Батий захопив Переяслав і Чернігів і виступив на Київ, де правив воєвода Данила Галицького – Дмитро. Завдяки багаточисельності та міцній організації татаро-монгольських військ, з одного боку, та розпорошенню, військовій непідготовленості руських дружин, з іншого, Батий зумів приєднати до своєї імперії – Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь. Падіння 1240 р. міста Києва – центру Давньоруської держави відкрило Батию шлях на Захід. Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р. вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені на Русі війська Батия вже 1242 р. були змушені припинити своє просування в західному напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники заснували нову державу в складі Монгольської імперії – Золоту Орду. З цього часу Давньоруська держава перестала існувати. На Русі встановилося іноземне іго на довгих 238 років. Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов’янських земель: – Руйнація та падіння ролі міст. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII–XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. – Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі. – Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі. – Знищення значної частини феодальної еліти. Суть золотоординської навали як історичного явища полягає у формуванні та зміцненні стійкої системи залежності руських земель від завойовників. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей – данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах). Стежити за збереженням та зміцненням системи залежності покликані були ханські намісники в руських землях – баскаки. Крім того, з метою ослаблення Русі, Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала періодичні спустошливі походи. Лише до середини XIV ст. на землі Північно-Східної та Південно-Західної Русі було здійснено понад 20 воєнних нападів золотоординців. Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато віків наперед.