- •1. Шляхи формування естетичної культури.
- •2. Національна доктрина розвитку освіти.
- •3. Індивідуальна та колективна робота класного керівника з батьками.
- •4. Етнопедагогіка
- •5. Сутність учнівського самоврядування.
- •7. Методи дослідження особистості учня та кл.Колективу
- •8. Моральне та правове виховання.
- •10. Характеристика дидактичних систем.
- •11. Державна тактика в підготовці педагогічних кадрів.
- •12. Організаційно-педагогічна робота класного керівника.
- •13. Дидактика. Стратегія розвитку освіти в україні.
- •16. Шляхи формування у школярів інтересу до навчання.
- •17. Учнівський колектив.
- •18.Фізчне виховання.
- •19. Методи науково-педагогічних досліджень
- •20. Система освіти в Україні
- •21. Трудове виховання.
- •22. Освітня, виховна та розвивальна функції навчання.
- •23.Нестандартні уроки.
- •24. Педагогіка як наука про освіту та виховання.Ф-ї, Сист. Пед. Наук.
- •25 . Організація і проведення педагогічних досліджень.Типи, етапи, методи
- •26. Загальна характеристика педагогічних досліджень. Педагогічна діяльність
- •27. Професійна діяльність і особистість педагога, його загальна культура.Складові майстерності.
- •28. Загальне уявлення про педагогіку як науку. Освіта як пед. Процес. Категоріальний апарат
- •29. Розвиток особистості як педагогічна проблема
- •30 . Сутність і структура процесу навчання. Закономірності, принципи їх класифікація
- •31.Загальні тенденції реформування сучасних освітніх систем
- •32 . Поняття змісту освіти. Джерела, фактори формув.,
- •33.Технологія організації виховного процесу. Сутність методів виховання та їх класиф.
- •35.Розвиток принципів виховання в історії педагогіки
- •38. Принципи навчання як категорія дидактики
- •39. Поняття про метод і прийом навчання.
- •40. Типологія і характеристика засобів навчання. Викор. Комп. У навчанні
- •41.Поняття про проблемне завдання і проблемну ситуацію. Типи, правила створ., етапи
- •42.Поняття про організаційні форми навчання. Історія, класно-урочна система
- •43. Урок – основна форма організації навчання в сучасній школі. Типологія і структура
- •44. Дидактичні вимоги до уроку. Підготовка учителя до уроку. Аналіз уроку
- •45.Позаурочні та позашкільні форми організації навчання.
- •46.Класифікація нестандартних уроків
- •47.Понятття про контроль навчання, функції
- •48.Критерії оцінювання знань учнів
- •49.Дидактичні тести, їх види.
- •50. Сімя як важливий інститут виховання особистості.
26. Загальна характеристика педагогічних досліджень. Педагогічна діяльність
Педагогічна діяльність являє собою виховує і навчальна взаємодія вчителя і учня (учнів), спрямоване на створення умов для його особистісного, інтелектуального та діяльнісного розвитку, одночасно виступає як основа саморозвитку та самовдосконалення.
Як і будь-який вид людської діяльності, педагогічна діяльність має характеристики целеположения, вмотивованості, предметності. Специфічною її характеристикою є продуктивність, за М. В. Кузьміної, що має п'ять рівнів прояву:
1. (Мінімальний) репродуктивний; педагог вміє переказати те, що знає сам; непродуктивний.
2. (Низький) адаптивний; педагог уміє пристосувати своє повідомлення до особливостей аудиторії; малопродуктивний.
3. (Середній) локально-моделюючий; педагог володіє стратегіями навчання учнів знань, навичок, умінь, з окремих розділів курсу (тобто формувати педагогічну мету, віддавати собі звіт в шуканому результаті і відбирати систему і послідовність включення учнів у навчально-пізнавальну діяльність); среднепродуктивного .
4. (Високий) системно-моделюючий знання учнів; педагог володіє стратегіями формування шуканої системи знань, навичок, умінь учнів на уроках в цілому; продуктивний.
5. (Вищий) системно-моделюючий діяльність і поведінку учнів; педагог володіє стратегіями перетворення свого предмета в засіб формування особистості учня, його потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку; високопродуктивний.
Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, спрямованої на освоєння ними предметного соціокультурного досвіду як основи і умови розвитку.
Засобами педагогічної діяльності є: 1) наукові (теоретичні і емпіричні) знання, за допомогою і на основі яких формується тезаурус учнів; 2) як «носії» знань виступають тексти підручників чи воссоздаваемой учнем при спостереженні за освоюваним фактами, закономірностями, властивостями предметної діяльності , 3) в якості допоміжних засобів виступають технічні, комп'ютерні, графічні і т.д.
Способами освоєння соціального досвіду в педагогічній діяльності є пояснення, показ, спільна творча діяльність, безпосередня практика навчається, тренінги.
Педагогічна діяльність учителя реалізується в певних педагогічних ситуаціях сукупністю різноманітних дій - перцептивних, мнемічних, комунікативних, предметно-перетворюючих, дослідних, контрольних (самоконтрольних), оцінювання (самооцінювання) і т.д. Ці дії можуть бути як цілеспрямованими, так і інтуїтивно (стихійно) створюваними вчителем у педагогічних ситуаціях. Сукупність їх визначає реалізацію тієї чи іншої психолого-педагогічної функції, представляючи структурну організацію педагогічної діяльності.
Характеризуючи основні функції педагогічної діяльності, багато дослідників поділяють їх на дві групи - цілеспрямовані та організаційно-структурні. У першу групу входять орієнтаційна, розвивальна, мобілізуюча (стимулююча) та інформаційна функції. Ця група функцій співвідноситься з дидактичними, академічними, авторитарними, комунікативними здібностями людини.