16. Метою менеджменту є:

А) персональна відповідальність кожного працівника, поділ праці в управлінні, наявність службових повноважень;

Б) постійне подолання ризику чи ризикових ситуацій як сьогодні, так і в майбутньому;

В) взаємодія з колективом, спрямована на адаптацію організації до зовнішнього середовища.

17. Менеджмент як вид діяльності виник:

А) в період другого великого поділу суспільної праці;

Б) наприкінці XIX - на початку XX століття;

В) після другої світової війни.

18. Керівник - це особа, яка:

А) здійснює планування, нормування, готує інформацію для прийняття управлінських рішень, веде облік;

Б) займається первинним обліком, обробкою документів, передаванням і оформленням інформації, розрахунково-обчислювальними роботами;

В) очолює організацію загалом, її структурно відокремлений виробничий або функціональний підрозділ і наділена повнова­женнями щодо прийняття рішень для розпорядження виділеними матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами.

19. Теорія управління на основі формування соціокультури корпорації отримала назву:

А) "жорстких організаційних систем управління ";

Б) м'яких організаційних систем управління";

В) "демократичних організаційних систем управління ".

20. Організація - це:

А) група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети;

Б) об 'єднання людей, яке відбувається, в плановому порядку;

В) люди, на яких здійснюється управлінський вплив з метою формування та підтримки єдності соціально-економічної системи.

21. Організації, як соціальні утворення, поділяються на:

А) великі й малі;

Б) ймовірні й детерміновані;

В) формальні й неформальні.

22. Ознаками формальної організації є:

А) реальний стан справ, який може відхилятися від бажаної картини і проявляється у наявності в колективі так званих "малих " груп;

Б) певний порядок, зафіксований у правилах, планах, нормах поведінки;

В) множина осіб, наявність спільної цілі, замінність членів організації.

23. Ознаками неформальної організації є:

А) поведінка членів організації базується на власних переко­наннях, а не на зафіксованих нормах;

Б) певний порядок, зафіксований у правилах, планах, нормах поведінки;

В) структура управління, методи управління, функції управ­ління, наявність персоналу.

24. Структура організації - це:

А) часткове упорядкування елементів та відносин між ними за якою-небудь однією ознакою;

Б) організаційно-правовий та економічний статус певної соціотехнікоекономічної системи;

В) спосіб поєднання і взаємодії або сукупність двох підсистем -керуючої і виконавчої (суб'єкта і об'єкта у правління).

25. Ланка управління - це:

А) первинне організаційне утворення керуючої системи -структурний підрозділ чи окремий виконавець на певному рівні управління;

Б) сукупність всіх працівників апарату управління ;

В) горизонтальне просторове розташування органу управ­ління.

26. Підприємство - це:

А) часткове упорядкування елементів та відносин лиж ними за якою-небудь однією ознакою;

Б) організаційно-правовий та економічний статус певної соціотехнікоекономічно ї системи;

В) основна ланка в системі продуктивних сил, виробничих і соціальних відносин, у якій відбувається первинне, безпосереднє поєднання робочої сили із засобами виробництва і здійснюється кругообіг коштів у процесі розширеного відтворення.

27. Основна діяльність підприємства - це:

А) створення відповідних умов для сприяння розвиткові підприємства і пристосуванню його до змін кон'юнктури;

Б) всі етапи процесу виробництва від придбання ресурсів до гарантійного обслуговування, які відбуваються безпосередньо на підприємстві;

В) комплекс процедур, що застосовуються для удосконалення процесу створення вартості і для забезпечення стабільної діяльності підприємства.

28. Управління підприємством - це:

А) цілеспрямована дія на об 'єкт для досягнення певної мети;

Б) конкретний набір обставин, які впливають на організацію в даний час;

В) комплекс процедур, що застосовуються для удосконалення процесу створення вартості і для забезпечення стабільності його діяльності.

29. Загальні функції управління повинні:

А) охоплювати усю управлінську діяльність су б 'єкта управ­ління, не дублюватися;

Б) визначати специфіку управління певною частиною об'єкта;

В) витікати з економічної ролі організації в національній економіці, мати цільове призначення,

30. Місія організації - це:

А) вольовий акт втручання суб 'єкта управління в діяльність об'єкта управління для виходу з певної виробничо-господарської чи іншої ситуації.

Б) сукупність елементів, які технологічно пов 'язані між: со­бою у процесі виробництва;

В) чітко сформульована мета діяльності організації, яка виз­начає рольову поведінку організації та її членів у навколишньому середовищі.

31. Функція "планування" базується на наступних принципах:

А) реальність, зрозумілість, кількісна та якісна визначе­ність, розмежованість, масовість;

Б) повнота, точність, економічність, гнучкість, безперерв­ність, участь виконавців;

В) повнота охоплення показників, логічність, оптимальність, економічність, безперервність.

32. У світовій практиці плани реалізації підприємницьких проектів отримали назву:

А) бізнес-планів;

Б) фінансових планів;

В) планів маркетингової діяльності.

33. Складовими частинами оперативного регулювання є:

А) мотивація, організація і контроль;

Б) оперативне планування, контроль і мотивація;

В) розробка оперативних планів та завдань, організація їх виконання та поточне контролювання й регулювання ходу робіт.

34. Виділяють наступні види контролювання:

А) вибіркове та суцільне;

Б) самоконтролювання та стороннє контролювання;

В) адміністративне контролювання і контролювання з боку начальника.

35. В процесі здійснення функції менеджменту "контролювання " контролюється:

А) співробітник як особистість;

Б) методи праці співробітника;

В) результати праці співробітника.

36. Об'єктом соціального управління є:

А) трудовий колектив і окремі люди, з яких він складається;

Б) виробничо-господарська діяльність організацій і під­приємств;

В) поведінка людини-керівника.

37. Суб'єкти соціального управління - це:

А) трудовий колектив і окремі люди, з яких він складається;

Б) виробничо-господарська діяльність організацій і підприємств;

В) організаційно оформлені спільноти людей і сформовані ними органи управління.

38. Конфлікт - це:

А) певний стереотип, шаблон поведінки, який очікується від людини у конкретній ситуації;

Б) зіткнення різноспрямованих тенденцій у психіці окремої людини, у взаємовідносинах двох і більше людей або їх формальних і неформальних об'єднань, обумовлене розбіжністю у поглядах, позиціях, інтересах;

В) емоційний стан організму, який виникає у напружених ситуаціях;

39. Об`єкт управління – це :

А) особи або органи, які здійснюють наукове дослідження теоретичної проблеми;

Б) комплекс відносин в системі;

В) елемент (група елементів) системи управління виробничо – господарською організацією, яка змінює свою поведінку під впливом суб`єкта управління.

40. Суб`єкт управління – це :

А) взаємопов`язані частини або компоненти системи;

Б) особа або група людей, які ставлять цілі перед об`єктом управління, деталізують їх у формі завдань, доводять до виконавців і контролюють їх виконання;

В) особи або органи, які здійснюють наукове дослідження теоретичної проблеми.

41. Зовнішнє середовище організації поділяють на :

А) середовище прямої і непрямої дії;

Б) економічне, технологічне, соціальне, політичне, етичне середовище;

В) середовище макро- та мікрорівнів.

42. Конституція України визначає наступні види власності:

А) державну, колективну, змішану, приватну;

Б) державну, колективну, індивідуальну, змішану;

В) державну, приватну.

43. Зовнішнє середовище організації – це :

А) сукупність ситуаційних чинників у навколишньому середовищі;

Б) сукупність ситуаційних чинників в середині організації;

В) сукупність ситуаційних чинників в середині організації та у навколишньому середовищі.

44. Формальні організації поділяють на :

А) комерційні та некомерційні;

Б) торгівельні та господарські;

В) громадські та виробничо – торгівельні.

45. Неформальні організації – це:

А) ті, що діють у межах формальних або функціонують відокремлено від них, не маючи чітко визначеної спільної мети діяльності;

Б) комерційні (виробничо – господарські) та некомерційні;

В) громадські, торгівельні та господарські організації.

46. Економічна діяльність – це:

А) процес поєднання дій, які призводять до отримання відповідного набору продуктів чи послуг;

Б) сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь переважно в однакових або подібних видах виробничої діяльності;

В) первинне, безпосереднє поєднання робочої сили з засобами виробництва і кругообіг коштів у процесі розширеного відтворення.

47. Організаційно – правова форма підприємства визначається:

А) метою діяльності;

Б) формою власності на його капітал;

В) розміром капіталу.

48. За розмірами організації поділяються на:

А) малі та середні;

Б) великі, середні, малі;

В) великі, середні.

49. За ознакою функціонального змісту об`єднуваних підсистем систему “підприємство” можна поділити на такі підсистеми:

А) технічна і організаційна;

Б) соціальна і організаційна;

В) технічна, економічна, соціальна, організаційна.

50. Кінцевий стан або важаний результат, якого намагається досягти організація – це:

А) цілі організації;

Б) структура організації;

В) завдання організації.

51. За масштабами цілі менеджменту поділяють на:

А) глобальні й локальні;

Б) зовнішні та внутрішні;

В) кількісні та якісні.

52. За періодом досягнення цілі менеджменту поділяють на:

А) глобальні й локальні;

Б) довготермінові, середньо термінові, короткотермінові;

В) кількісні та якісні.

53. Вимоги до цілей менеджменту:

А) реальність, зрозумілість, кількісна та якісна визначеність, вимірюваність, розмежованість;

Б) системність, реальність, оптимальність, якісність, обг`рунтованість;

В) економічність, оптимальность, вартість.

54. У складі цілей менеджменту організації особливе місце посідає:

А) місія організації;

Б) культура організації;

В) функції організації.

55. Організаційне планування полягає в:

А) переліку конкретних заходів, що визначають напрями діяльності менеджера й підпорядкованих йому управлінців;

Б)розробці планів організаційної роботи працівників управління.

В) розробці планів господарської діяльності.

56. Бізнес – план – це:

А) опис майбутнього стану підприємства, відправний пункт при розробці та прийнятті планів і управлінських рішень;

Б) документ, який містить систему взаємопов`язаних у часі та у просторі, узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максимального прибутку в наслідок реалізації підприємницького проекту (угоди);

В) перелік конкретних заходів, що визначають напрями діяльності менеджера і підпорядкованих йому працівників управління.

57. Управлінські рішення, залежно від способу розробки, поділяють на:

А) народногосподарські, галузеві, внутрішньовиробничі;

Б) індивідуальні, колегіальні, колективні;

В) одноцільові і багатоцільові.

58. Мотивування як функція менеджменту – це:

А) засіб цілеспрямованого впливу на трудовий колектив;

Б) система засобів і важелів впливу на соціально – психологічний клімат у колективі;

В) процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створених нових мотивів ( потреби та інстинкти, захоплення та емоції, установки та ідеали)

59. Стимул визначається як:

А) анатомо – фізіологічні та психічні якості людей, які дозволяють засвоювати певного роду знання та набувати навички для виконання корисної діяльності;

Б) відображене у свідомості людини внутрішнє спонукання;

В) зовнішній вплив на людину (чи на групу), що спонукає до цілеспрямованої дії.

60. Інформація – це:

А) вибір деякої альтернативи із певної їх кількості, що розглядаються;

Б) міра знань про різні події, явища, процеси у їх взаємозв`язку;

В) цілеспрямована дія на об`єкт для досягнення певної мети.