49

Зміст

	Стор.
Вступ ………………………………………………………………………	3
1. Теоретичні засади формування та використання страхових резервів страхових компаній………………………………………………………...	5
1.1 Економічна сутність страхових резервів страхових компаній………	5
1.2 Порядок використання та принципи страхових резервів……………	12
1.3 Нормативно-правове забезпечення формування та використання страхових резервів………………………………………………………….	17
2. Аналіз ефективності формування та використання страхових резервів страхових компаній України………………………………..…...	21
2.1 Характеристика та основні тенденції розвитку страхового ринку України………………………………………………………………………	21
2.2 Аналіз динаміки страхових платежів і страхових виплат страховиків………………………………………………………………….	23
2.3 Оцінка динаміки обсягів страхових резервів та напрямів їх розміщення………………………………………………………………….	27
3. Шляхи вдосконалення процесу формування та використання страхових резервів страховиків…………………….……………..……….	34
Висновки……………………………………………………………………	38
Список використаної літератури………………………………..…………	41
Додатки……………………………………………………………………...	44

Вступ

Страховий сектор є однією з провідних галу­зей економіки. Економічний розвиток нашої кра­їни великою мірою залежить саме від ступеня її розвитку. Покращення інвестиційного потенціа­лу страхового сектора дасть змогу раціональні­ше використовувати сукупність наявних у стра­хових компаній власних і залучених ресурсів.

Страхові резерви утворюють страховики з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування). Вони зобов'язані формувати і вести облік страхових резервів станом на кожен день.

Страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, формують та ведуть облік страхового резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості в обов'язковому порядку.

Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, а для страхових компаній зі страхування життя — математичних резервів, утворюють у тих валютах, в яких несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Страхові резерви поділяють на технічні резерви і резерви зі страхування життя (математичні резерви).

Формування резервів зі страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюють окремо від інших видів страхування.

У сучасній економіці страхування виступає в ролі найважливішого стабілізатора процесу суспільного відтворення. Постійне збільшення техногенних, економічних і соціальних ризиків загрожує збереженню й подальшому зростанню суспільного багатства, що вимагає від держави та суб'єктів господарювання дбати про формування ефективної системи страхових резервів, призначених для своєчасної компенсації збитків. Акумулювання страховими компаніями значних фінансових ресурсів та активна інвестиційна політика перетворює страховика в потужний фактор розвитку. Формування та розміщення страхових резервів страховика є складовою загальної системи стратегічного управління страховими компаніями.

Усе вищесказане підтверджує актуальність обраної теми курсової роботи.

Метою роботи є дослідження особливостей управління, формування та використання страхових резервів страхових компаній.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

- визначити економічну сутність та види страхових резервів;

- розглянути особливості формування, принципи та порядок розміщення страхових резервів;

- проаналізувати сучасний стан страхового ринку України;

- оцінити ефективність формування та використання резервів страхових компаній України.

- розробити пропозиції щодо удосконалення процесу формування і використання страхових резервів страховиків України.

Об’єктом дослідження є страховий ринок України. Предметом дослідження є формування та використання страхових резервів.

1. Теоретичні засади формування та використання страхових резервів

1. Економічна сутність страхових резервів страхових компаній

Особливістю діяльності страховика є забезпечення страхового захисту за умови акумулювання коштів у вигляді надходжень страхових премій до страхових резервів. Страхові резерви є коштами страхувальників, які тимчасово перебувають у розпорядженні страховика. Використання коштів страхових резервів має цільове призначення. Страховик у змозі їх використовувати тільки у разі настання страхового випадку за укладеними ним договорами страхування. Інакше кажучи, особливість організації діяльності страховика визначається своєрідністю страхового процесу, на вході і на виході якого знаходяться гроші, які лише тимчасово затримуються у страховика.[8, 180]

Проведення страхування потребує спочатку внесення страхової премії, а потім, через деякий час, - надання страхової послуги у вигляді виплати страхової суми і страхового відшкодування. Моменти надходження страхових премій і виплати страхового відшкодування, як правило, не збігаються, і це дає змогу страховикові акумулювати значні кошти у вигляді страхових резервів.

Страхові резерви – це виплати, відкладені до запитання, тобто такі, що не мають конкретного строку виконання. За своєю суттю страхові резерви є одночасно і зобов’язаннями страховика і, як будь-які зобов’язання, потребують певного капіталу.[14, 89] Вони відображають величину невиконаних на даний момент зобов’язань страховика за укладеними ним зі страхувальниками договорів страхування. Розмір страхових резервів повинен повністю покривати розмір майбутніх виплат за діючими договорами страхування. Відрахування у страхові резерви має проводитися відповідно до встановлених нормативів, передбачених при розрахунку тарифних ставок за видами страхування і затвердженими страховими компаніями у порядку, визначеному в засновницьких документах страховика.

В Україні, як у світовій практиці, страховий бізнес поділяється на ризикове (загальне) страхування та страхування життя. Відповідно до цього страхові резерви поділяються на :

— резерви за ризиковими видами страхування (технічні);

• резерви з страхування життя і накопичувальне страхування (математичні).[8, 185]

Страхові резерви створюються в тій валюті, якою страховики відповідають за своїми страховими зобов'язаннями, і призначені саме для забезпечення виплат страхових сум і страхових відшкодувань за укладеними договорами страхування.

Резерви із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування формуються окремо від резервів для інших видів страхування.

Страховики зобов'язані вести облік договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за формою, яка забезпечить отримання інформації, необхідної для врахування при формуванні страхових резервів.

Формування страхових резервів — це розподіл грошових потоків страховика з метою виокремлення з доходу від страхової діяльності частини коштів для надання їм цільового призначення.[10, 320]

Технічні резерви — це показник, який виражає грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно — сума коштів, що є гарантією виконання зобов'язань перед страхувальниками з огляду на наявні у портфелі страховика договори страхування. [1]

Технічні резерви передбачають створення :

1. Резервів незароблених премій (резервів премій), утворених із частин сум страхових премій, отриманих страховиком, які відповідають страховим ризикам (тобто термін яких на звітну дату за договорами страхування не минув). Розрахунок резерву РНП пов'язаний із розподілом на дві частини сум страхових премій, одержаних від страхувальників за чинними договорами страхування. Одна частка премій вважається заробленою (впродовж дії договору), а інша — незаробленою. Поділ премій відбувається за датою (або часом) розрахунку, які часто суміщають із датою закінчення звітного періоду.

2. Резервів збитків — зарезервованих невиплачених сум страхових відшкодувань і страхових сум за відомими вимогами страхувальників, відносно яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

Основні види страхових резервів визначаються ст. 31 ЗУ «Про страхування», також ця стаття постановляє, що страховики можуть створювати додаткові технічні резерви (див. рис. 1.1).

Резерв коливань збитковості

Рис. 1.1 Склад страхових резервів, які формує страхова організація

Здійснюючи загальне (ризикове) страхування після страхового випадку, страховик спочатку аналізує картину страхового випадку, наприклад, залучаючи експертів, і в разі ухвалення рішення про виплату виконує її. Вказані дії щодо факту страхового випадку є основою для формування резервів збитків. Резерви збитків формуються за наявності відомих (заявлених) вимог страхувальників (перестрахувальників) на звітну дату.

Сума збільшення резервів збитків упродовж звітного періоду належить до витрат страховика, сума зменшення — до прибутків від страхової діяльності.[11, 156]

Закон України «Про страхування» (ст. 31) дозволяє страховику самостійно формувати інші додаткові резерви, відповідно до особливостей здійснення тих чи інших видів страхування. А саме:

- резерв коливань збитковості;

- резерв катастроф;

- резерв незакінчених (неминулих) ризиків.

Резерв коливань збитковості дозволяє страховикам компенсувати перевищення своїх витрат, що пов'язані з відшкодуванням збитків, у випадках, коли фактична збитковість страхової суми за видом страхування на звітний період перевищує очікуваний рівень збитковості, який узято за основу при розрахунку тарифної ставки за цим видом страхування. У роки успішної діяльності страховика цей резерв поповнюється за рахунок отриманих у результаті страхової діяльності надлишків, у збиткові — з нього вилучаються кошти для покриття збитків, що пов'язані зі здійсненням страхових операцій.

Резерв катастроф формується з метою забезпечення страхових виплату разі настання природних катастроф або значних промислових аварій, у результаті яких буде завдано збитків численним страховим об'єктам і коли постає потреба здійснювати виплати страхового відшкодування в сумах, що значно перевищують середні розміри збитків, які взято до уваги при розрахунку страхових тарифів. Резерв катастроф особливо необхідний при страхуванні ризиків стихійних лих, а також при формуванні страхового портфеля на території підвищеної небезпеки.

Цей резерв, як і резерв коливання збитковості, не має спеціально рекомендованої методики формування і використання. Його створення залежить від страховика.

Резерв незакінчених ризиків створюється в якості доповнення до резерву незароблених премій з метою компенсації дефіциту фінансових ресурсів у технічних резервах через можливе чи змушене заниження тарифів в умовах ринкової економіки.[9, 280]

Відповідно до Закону "Про страхування" (ст. 31), страховики, що здійснюють страхування життя, зобов'язані формувати і вести облік:

• резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів);

• резервів належних виплат страхових сум.[1]

Джерело формування резервів — відрахування частин страхових премій, які передбачені для здійснення страхових виплат (нетто-премій) і частини інвестиційного доходу страховика від розміщення коштів цих страхових резервів.

Страхові резерви за видами страхування, пов'язаними із страхуванням життя, формуються з метою забезпечення виконання зобов'язань страховика щодо здійснення страхових виплат (зокрема довгострокових — пенсій, рент, ануїтетів) за укладеними договорами страхування при дожитті застрахованої особи до визначеного договором страхування терміну або віку і (або) настання смерті застрахованої особи (можливі також виплати при захворюванні, нещасному випадку) відповідно до умов, передбачених у договорі страхування згідно з чинним законодавством.

Резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) складаються з:

• резервів нетто-премій;

• резервів витрат на ведення справи;

• резервів вирівнювання;

• резерву бонусів.[1]

Резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви) формуються, щоб покрити збитки зі страхування життя й обчислюються актуарно (математично) за кожним договором страхування окремо згідно з методикою формування резервів із страхування життя з урахуванням темпів зростання інфляції.

Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) дорівнює сумі резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів), які визначаються на будь-яку дату окремо за кожним договором страхування життя.

Резерв належних виплат страхових сум складається з:

• резерву заявлених, але не врегульованих збитків;

• резерву збитків, що виникли, але не заявлені.

Розрахунок резерву заявлених, але не врегульованих збитків здійснюється за кожним чинним на звітну дату договором окремо. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, здійснюється за сукупністю договорів у цілому. Загальна величина резерву належних виплат страхових сум дорівнює сумі зазначених резервів.

Резерв заявлених, але не врегульованих збитків є оцінкою грошових зобов'язань страховика щодо страхових випадків, що мали місце у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були виконані або виконані не повністю на звітну дату.

Резерв збитків, що виникли, але не заявлені, є оцінкою грошових зобов'язань страховика, що виникли внаслідок смерті застрахованої особи, нещасного випадку та (або) хвороби щодо страхових випадків, які могли статися у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були заявлені на звітну дату.[9, 285]

Розрахунки тарифів, а отже, страхових резервів із страхування життя, здійснюються за кожним договором страхування окремо на основі методів актуарної математики, що передбачають використання:

• статистичних закономірностей вияву тих чи інших страхових ризиків, які передбачені договорами страхування, протягом терміну дії цих договорів;

• нормативів дохідності від інвестування тимчасово вільних коштів резервів у вигляді річної ставки інвестиційного доходу;

• регіональних або селективних таблиць смертності населення;

• регіональних або селективних таблиць додаткових страхових ризиків (одруження, народження дитини, вступ до навчального закладу, смерть близького родича, інвалідність, тимчасова непрацездатність застрахованої особи тощо).[10, 322]

Отже, Страхові резерви – це виплати, відкладені до запитання, тобто такі, що не мають конкретного строку виконання. За своєю суттю страхові резерви є одночасно і зобов’язаннями страховика і, як будь-які зобов’язання, потребують певного капіталу. Вони відображають величину невиконаних на даний момент зобов’язань страховика за укладеними ним зі страхувальниками договорів страхування.