2.3 Оцінка динаміки обсягів страхових резервів та напрямів їх розміщення

Стан страхового ринку визначається розміром зібраних страхових премій і сформованими страховими резервами. Фінансово-економічна криза призвела до зменшення доходів існуючих і потенційних споживачів страхових послуг, як наслідок відбулося скорочення попиту на страхування та обсягу залучених страховими компаніями премій.

Чисті страхові премії вітчизняних страховиків за результатами 2009 р. зменшилися на 20,8%. Страхові премії пов’язані з зобов’язаннями страховиків, які мають бути підкріплені відповідним рівнем страхових резервів. До 2008р. відслідковувалась чітка тенденція до збільшення обсягів страхових резервів, яка змінилася на зворотній процес в умовах фінансової нестабільності 2009 р. (табл. 2.4)

Табл. 2.4

Динаміка чистих страхових премій і сформованих страхових резервів за 2008-2010 рр.

Показники	Роки			Темпи приросту, %
	2008р.	2009р.	2010р.	2009р./ 2008р.	2010р./ 2009р.
Чисті страхові премії:	15981,8	12658,0	13327,7	-20,8	5,3
-страхування життя	1095,3	826,9	906,0	-24,5	9,6
-ризикові види страхування	14886,5	11830,9	12421,7	-20,5	5,0
Сформовані страхові резерви	10904,1	10141,3	11371,8	-7	12,1
-Резерви зі страхування життя	1609,0	1789,2	2185,2	11,2	22,1
-Технічні резерви	9295,1	8352,1	9186,6	-10,1	10,0

У 2010 р. показники діяльності страхових компаній не досягли рівня докризових значень, однак спостерігається тенденція зростання їх фінансової стійкості. При зростанні на 5,3% обсягів чистих страхових премій на 12,1% зросли обсяги сформованих страхових резервів.

Разом з тим, основною проблемою для страховиків залишається недостатність ліквідних фінансових інструментів для проведення ефективної політики інвестування коштів.[18]

Розміщення страхових резервів здійснюється згідно зі статтею 31 Закону України «Про страхування», де визначено перелік активів за відповідними категоріями.

Станом на 31.12.09 у структурі активів для представлення технічних резервів на 1,8 в.п. збільшилась сума активів (до 197,9 млн. грн.), представлена цінними паперами, що емітуються державою, у порівнянні з відповідною датою 2008 року (додаток 2). Станом на 31.12.09 при зменшенні обсягу активів, представлених правами вимогами до перестраховиків, на 22,3% частка у структурі активів, визначених статтею 31 Закону України «Про страхування», для представлення технічних резервів, залишилась практично на рівні аналогічної дати 2008 року. Найбільша частка коштів, якими представлені технічні резерви станом на 31.12.09 представлена банківськими вкладами (депозити) і становить 35% (станом на 31.12.08 - 36,0%).[19]

У структурі активів, якими представлені технічні резерви (додаток 2), станом на 31.12.10 у порівнянні з інформацією станом на 31.12.09 відбулись такі зміни:

• на 51,3 млн. грн. (або на 4,0%) зменшився обсяг коштів, вкладених в акції, і становив 1 246,6 млн. грн. (або 13,4% від загального обсягу активів, якими представлені технічні резерви);

• на 395,3 млн. грн. збільшився обсяг коштів, вкладених у цінні папери, що емітуються державою, і становив 593,2 млн. грн. (або 6,4% від загального обсягу активів, якими представлені технічні резерви);

• на 647,9 млн. грн. (або на 34,1%) збільшився обсяг коштів, представлених як права вимоги до перестраховиків, і становив 2 549,9 млн. грн. (або 27,3% від загального обсягу активів, якими представлені технічні резерви).[30]

Станом на 31.12.09 на 7,1 в.п (до 19,7%) збільшилась сума активів представлена банківськими вкладами (депозити) в іноземній валюті у структурі активів, якими представлені резерви зі страхування життя (додаток 3). Станом на 31.12.09 в структурі резервів зі страхування життя переважаюча сума коштів представлена банківськими вкладами (депозити), що становить 41,1%. Станом на 31.12.09 на 5,3 в.п. (до 3,9%) зменшилась частка коштів представлених облігаціями в структурі резервів зі страхування життя у порівнянні з відповідною звітною датою 2008 року.

Станом на 31.12.09 на 8,2 в.п. (до 27,0%) збільшилась частка активів представлена цінними паперами, що емітуються державою у загальній структурі резервів зі страхування життя у порівнянні з аналогічною звітною датою 2008 року.[16]

У структурі активів, якими представлені резерви зі страхування життя (додаток 3), станом на 31.12.10 у порівнянні з інформацією станом на 31.12.09 відбулись такі зміни:

• на 205,1 млн. грн. (або на 27,5%) збільшився обсяг коштів у банківських вкладах (депозитах) і становив 950,8 млн. грн. (або 43,1% від загального обсягу активів, якими представлені резерви зі страхування життя), у тому числі на 147,7 млн. грн. (або на 41,4%) збільшився обсяг коштів в іноземній валюті і становив 504,6 млн. грн.;

• на 152,5 млн. грн. (або на 31,1%) збільшився обсяг коштів, вкладених у цінні папери, що емітуються державою, і становив 642,4 млн. грн. (або 29,1% від загального обсягу активів, якими представлені резерви зі страхування життя);

• на 67,3 млн. грн. (або на 95,5%) збільшився обсяг грошових коштів на поточних рахунках і становив 137,8 млн. грн. (або 6,2% від загального обсягу активів, якими представлені резерви зі страхування життя).[30]

Традиційно вітчизняні страхові ком­панії представляють страхові резерви банківськими вкладами, бо їх інвестиційна привабливість зумовлена досить високою ліквідністю і гарантованою дохідністю, їх частка у активах, сформованих за рахунок страхових резервів у 2008 р. – 37,2%, у 2009 р. – 36,1%, у 2010 р. – 35,7% ( додаток 4).

Інвестую­чи кошти у депозити, страхова компанія не залучає для цього професійних посередни­ків, не витрачає багато часу (умови депози­тного договору є стандартними), а головне - банк є вигідним партнером на фінансовому ринку, завдяки якому пропонуються страхо­ві послуги, зокрема страхування кредитних ризиків. У свою чергу, банк у якому розмі­щуються кошти страхових резервів, пови­нен мати кредитний рейтинг, що відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою. Але цієї вимоги страхові компанії не завжди дотримуються, зважаючи на те, що лише окремі банки мають такий рей­тинг. Варто відзначити, що страхові компа­нії досить часто, укладаючи депозитні дого­вори у доларах чи євро, насправді інвесту­ють кошти у депозити в національній валю­ті, так як їх дохідність є вищою. Інфляційне знецінення грошової одиниці, зміна банків­ського процента негативно впливають на депозити як інструмент страхового інвесту­вання.[22]

У світовій практиці активи інституційних інвесторів лише на 4-7% формують­ся за рахунок банківських інструментів, тоді як основна частина коштів інвестується у цінні папери.

На ринку цінних паперів страхові ком­панії виступають як інвесторами, так і емі­тентами цінних паперів, бо у більшості ви­падків є акціонерними товариствами. Хоча частка страхових інвестицій у цінних папе­рах є значною, але потенціал фондового ри­нку страховими компаніями використову­ється менше ніж на 45% .[15]

Найчастіше страхові компанії купують - продають прості іменні акції на неорга­нізованому ринку без залучення професій­них учасників і вимог щодо лістингу не до­тримуються. Портфель акцій страхових компаній є різнорідним за скла­дом, якістю емітентів та рівнем диверсифі­кації. Малою є частка інвестицій у державні цінні папери, які за кордоном забезпечують високу прибутковість та надійність.[18]

У 2010 р. у структурі активів, якими представлені страхові резерви 23% при­падало на права вимоги до перестраховиків ( додаток 4). Для страхових компаній така страхова інвес­тиція є найменш дохідною, але вона користу­ється популярністю, оскільки зобов'язання за перестраховими договорами повністю перек­ладаються на перестраховика, що зменшує ризик самої страхової компанії.

На вітчизняному ринку нерухомості страхові компанії-інвестори не є активними. Як правило, страхові компанії вкладають кошти в ту нерухомість, яка необхідна для здійснення операційної діяльності (офісні приміщення). Нерухомість має матеріальне вираження, яке в умовах знецінення грошо­вої одиниці зберігає свою дійсну вартість та забезпечує захист від інфляції.[19] Частка, яка припадає на нерухоме майно, є незначною: у 2008 р. вона становила 7,9%, у 2009 р. – 7,5%, у 2010 р. – 7,1% (додаток 4). Водночас, очікуючи зростання вартості не­рухомого майна, страхові компанії позбавляють себе можливості швидкого продажу даного активу та отримання готівкових коштів.

За рахунок коштів страхових резервів страхові компанії мають здійснювати інвес­тування відповідних галузей національної економіки, які визначені Кабінетом Мініст­рів України (табл. 2.5). Страхові ком­панії у своїй більшості дуже слабко інвес­тують реальний сектор економіки України, що багато в чому зумовлено як їх неготовністю, так і відсутністю реальних структур­них перетворень на вітчизняних підприємс­твах визначених галузей.

Страхові компанії називають консер­вативними інвесторами й через те, що інве­стиції в банківські метали розглядаються як підтримка диверсифікованості їх інвести­ційного портфеля. Вважається, що оптима­льна частка золота у страховому інвести­ційному портфелі знаходиться в межах від 5% до 10%. Саме такий норматив вкладень (не більше 10%) коштів страхових резервів у банківські метали встановлено державою для вітчизняних компаній страхування жит­тя.[16] Така страхова інвестиція захищена від інфляційних коливань, а ціни на дорогоцін­ні метали з кожним роком зростають.

Таблиця 2.5

Інвестиції в економіку України за напрямками визначеними Кабінетом міністрів

Напрями інвестування галузей економіки за рахунок коштів страхових резервів	2008 р., млн. грн.	2009 р., млн. грн.	2010 р., млн. грн.
розробка та впровадження високотехнологічного устат­кування, іншої інноваційної продукції, ресурсо- та енергозберігаючих технологій;	49,1	49,5	20,1
розвитоу інфраструктури туризму;	0,2	0,8	0,8
добування корисних копалин;	0,0	0,2	0,0
перероблення відходів гірничо-металургійного виробництва	0,0	0,0	0,0
будівництво житла;	2,2	1,2	2,9
розвиток транспортної інфраструктури, у тому числі будівництво та реконструкція автомобільних доріг;	0,0	0,0	0,0
розвиток сектору зв'язку та телекомунікацій;	0,0	0,0	0,0
розвиток ринку іпотечного кредитування шляхом прид­бання цінних паперів, емітованих Державною іпотеч­ною установою.	0,0	0,0	0,0
Всього	51,5	51,8	23,9

Важливою рисою банківських металів, зокрема золота є, по-перше, його самостій­ність, бо воно не є чиїмось зобов'язанням і не засвідчує права вимоги на акції суб'єктів господарювання; по-друге, захищеність від інфляційних коливань; по-третє, зростання цін на дорогоцінні метали з кожним роком.

Кошти резервів зі страхування життя можуть використовуватися для довгостроко­вого кредитування житлового будівництва. Маючи можливість конкурувати з банками на іпотечному ринку, вітчизняні страхові компа­нії не досягли певних результатів - кредити на будівництво житла за рахунок коштів страхових резервів не надаються. На сучас­ному етапі компанії страхування життя, з од­ного боку, не мають таких коштів для надан­ня кредитів, а з іншого - законодавством чіт­ко не прописано механізм участі страхових компаній у фінансуванні розвитку іпотеки.[18]

Компанії страхування життя можуть надавати кредити страхувальникам: кредитодавцем є страховик, який надає кредит у межах викупної суми та під заставу цієї ви­купної суми, а позичальником є страхуваль­ник, який уклав договір страхування життя та отримав кредит на умовах повернення, платності, строковості.

Разом з тим, встановлено певні обме­ження: кредит не може бути виданий рані­ше, ніж через рік після набрання чинності договору страхування життя; відокремле­ним підрозділам страхової компанії заборо­няється здійснювати діяльність з надання кредитів. У разі настання страхового випад­ку до дати повернення кредиту, яка визна­чена кредитним договором, сума кредиту та відсотки за користування кредитом вирахо­вуються із суми страхових виплат, що здій­снюються за договором страхування життя.[9, 285]