3. Додаткове рішення, ухвала господарського суду. Роз’яснення і виправлення рішення, ухвали. Окрема ухвала та повідомлення господарського суду

У судовій практиці виникають ситуації, за яких суд першої інстанції повинен здійснювати певні процесуальні дії у справі, наприклад, вживати заходи для забезпечення позову, розглядати заяви про відстрочення виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення тощо, але матеріали цієї справи направлені в апеляційну або касаційну інстанції. У таких випадках судам першої інстанції Вищим господарським судом України рекомендується здійснювати певні процесуальні дії лише за умов, якщо відсутність матеріалів справи не заважає їх належному здійсненню згідно з вимогами ГПК України.

Згідно зі ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Прийняття додаткового рішення допустиме виключно на підставах, передбачених ст. 88 ГПК України. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування рішення в апеляційному або касаційному порядку (п. 4 ч. 1 ст. 104 і ст. 111-10 ГПК України).

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Прийняття додаткового рішення за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим самим суддею (складом суду), що ухвалював первинне рішення. Про відхилення заяви сторони або прокурора щодо прийняття додаткового рішення виноситься ухвала (ст. 86 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз’яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями ГПК, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Вирішуючи питання процедури розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, роз’яснення чи виправлення його, господарські суди повинні виходити з того, в якому порядку розглядалась справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві тощо.

Додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК України. При цьому питання щодо необхідності перевірки основного рішення зі справи вирішує апеляційна або касаційна інстанція в залежності від змісту додаткового рішення, мотивів, викладених у заяві про його перевірку, характеру та обставин справі тощо. За таким же принципом вирішується питання про скасування чи зміну обох рішень або одного з них.

Відповідно до ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз’яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Подання заяви про роз’яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

Заява про роз’яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, та / або державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз’яснення рішення суду.

Ухвала, в якій роз’яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз’яснено за його заявою.

Згідно зі ст. 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України – до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону).

Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому ГПК України порядку.

Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.