Р ис. 1.1. Види ефективності господарських рішень
матеріальний фактор (наявність необхідних ресурсів (природних, технологічних, інформаційних тощо), можливість вільного маневрування ними);
Ґрунтуючись на результатах практичних спостережень, слід зазначити, що кожен з факторів може або сприяти, або перешкоджати підвищенню ефективності ГР.
Взагалі, ефективність господарського рішення визначається досягненням поставлених цілей. Для цього воно повинно відповідати таким вимогам:
мати механізм реалізації (зміст рішення повинен включати розділи, що охоплюють організацію, контроль при реалізації рішень);
бути науково обґрунтованим (розробка та прийняття рішення на основі пізнання і використання об'єктивних законів і тенденцій, властивих економіці);
бути реальним (встановлення реальних цілей, врахування наявних ресурсів та часу); наявність можливості реалізації (забезпеченість відповідними ресурсами (управлінськими, матеріальними, людськими, правовими тощо); недопущення конфліктів);
забезпечувати цілеспрямованість (відповідність цілям, поставленим перед об'єктом, діяльності якого рішення стосується безпосередньо);
мати кількісну й якісну визначеність (обов'язкове встановлення конкретних, виражених у кількісних показниках, результатів проектованого здійснення рішення; якісна визначеність характеризує ту сторону рішення, що не може бути виражена кількісно);
забезпечувати своєчасність розробки, прийняття та реалізації;
мати конкретний зміст й обґрунтованість;
враховувати реальний масштаб часу ;
забезпечувати оптимальність (забезпечення максимальної віддачі від потенційних можливостей у процесі реалізації рішення);
бути гнучким (можливість зміни мети та (чи) алгоритму досягнення мети при зміні зовнішніх та внутрішніх умов);
мати правомірність (дотримання правових норм його прийняття); законність рішення (несуперечність діючим нормативно-правовим актам);
досягати оптимальності рішення (вибір такого варіанта, що забезпечить максимальний результат при мінімальних витратах);
бути комплексним (облік можливих наслідків не тільки економічного, але і політичного, правового, психологічного й іншого характеру);
мати можливість верифікації та контролю виконання.
Прийняття ефективного рішення залежить також від наявності певних умов та усунення перешкод (рис. 1.2)
Рис. 1.2. Умови та перешкоди прийняття ефективного рішення
Для вибору найкращого ГР необхідно скористатися надійними інструментами оцінки їх ефективності. Якщо порівнювати процеси, у яких використовуються однакові ресурси, то краще те рішення, де вищий результат (чи нижчі витрати ресурсів). Набагато складніші ситуації, коли досягаються різні ефекти при використанні різних ресурсів. У таких випадках часто використовують критерій ефективності, що виглядає як деякий відносний, питомий ефект, тобто результат, що приходиться на одиницю використовуваних ресурсів. Індикаторами такої оцінки слугують багато показників ефективності: продуктивність праці, фондовіддача, матеріалоємність, собівартість, рентабельність тощо.
В основу оцінки ефективності прийнятих рішень покладений системний підхід як найбільш розроблений і апробований. Виходячи з цього, основними принципами оцінки ефективності ГР є:
пріоритетність загальної кінцевої мети підприємства на даний період (цілі всіх структурних елементів прийняття рішення, цілі особи, яка приймає рішення, повинні бути погоджені і збігатися з основною метою організації);
врахування невизначеності і надійність (врахування у прийнятті та реалізації рішень факторів невизначеності і випадковості);
прогнозованість (при прийняті рішення повинні носити прогнозний характер можливих наслідків реалізації рішень - економічних, соціальних, екологічних тощо.).
єдність (всі елементи системи прийняття і реалізації рішень знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності, для досягнення загальної мети вони повинні сприяти один одному);
взаємопов’язаність (всі елементи системи зв'язані не тільки між собою, але і з навколишнім середовищем);
ієрархії (всі елементи системи розробки, прийняття і виконання ГР знаходяться в ієрархічному взаємозв'язку підпорядкування і відповідальності);
функціональності (спільний розгляд структури управління реалізацією рішень і функціями з пріоритетом функції над структурою).
Визначення ефективності прийнятих ГР пов'язано з такими труднощами:
суб’єктивізмом цілей, що ставляться перед ОПР виконавцями організації, та можливостями приховати їх від підлеглих та навколишнього оточення;
об'єктивністю сукупності факторів, що діють на ОПР у процесі розробки, прийняття та реалізації рішення;
відсутністю сталих методик, що нормативно визначають (рекомендують) зміст і порядок дій ОПР, й механізму недопущення їх невиконання, а також відповідальності за вчинене з боку ОПР.
Рішення приймається в інтересах певних осіб, а наскільки діючим воно виявиться, залежить від виконавців, їх підготовленості, і, звичайно ж, від обставин. Господарське рішення буде ефективне, якщо воно реалізовано відповідно до запропонованих вимог. Однак, при реалізації довгострокових цілей, важко оцінити ступінь ефективності прийнятих рішень щодо досягнення кінцевих результатів.