Класифікація господарських рішень

Ознака

Види господарських рішень

За ступенем невизначеності (повноти інформації)

• рішення, прийняті в умовах визначеності;

• рішення, прийняті в умовах невизначеності;

• рішення, прийняті в умовах ризику.

За ступенем унікальності

• рутинні;

• нетворчі;

• унікальні (творчі).

За типом застосовуваних критеріїв і часу (швидкості)

вирішення завдань

• автоматичні рішення (прийняті миттєво: питання-відповідь);

• бліц-рішення (прийняті протягом декількох хвилин);

• експрес рішення - приймаються протягом декількох годин;

• лонгіровані рішення — вироблення рішень протягом тижнів і місяців.

За стадією життєвого циклу товару

• рішення на стадії НДДКР;

• рішення на стадії виробництва;

• тощо

За функціональною спрямованістю

• рішення, що розробляються для здійснення планових заходів у компанії, підрозділі;

• рішення, спрямовані на розв’язок організаційних проблем функціонування підприємства;

• рішення, що розробляються за різними аспектами діяльності працівників підприємства;

• координуючі рішення (необхідні для узгодження мінливих умов внутрішнього та зовнішнього середовища з метою забезпечення гармонізації діяльності підприємства);

• контролюючі рішення (слугують для оцінки результату тих чи інших дій підлеглих і спрямовані на забезпечення своєчасного виконання планів та намічений цілей);

• інформативні рішення (спрямовані на упорядкування інформаційного поля для працівників компанії та надання їм необхідної інформації);

• регулюючі рішення (найчастіше наказують спосіб здійснення у визначених ситуаціях тих чи інших дій і виражаються в різного роду правилах, розпорядках, графіках, нормах, нормативах тощо)

За сферою дії

• технічні рішення (приймаються з приводу об'єктивних факторів діяльності організації - використання устаткування, технологій, тощо);

• економічні рішення (пов'язані з витратами, що несе підприємство, й обумовленими ними результатами);

• соціальні рішення (приймаються стосовно умов праці персоналу, його оплати, пільг, гарантій).

За метою

• комерційні рішення;

• некомерційні рішення.

За рівнем управління

• рішення, що приймаються на верхньому рівні;

• рішення, що приймаються на середньому рівні;

• рішення, що приймаються на нижньому рівні

За масштабністю

• комплексні рішення;

• часткові рішення

За організацією розробки

• колегіальні рішення;

• корпоративні рішення;

• індивідуальні рішення;

• змішані рішення.

За терміном дії

• стратегічні рішення (розробляються на тривалий строк – 5-10 років) з охопленням ключових елементів підприємства (структура, виробництво));

• тактичні рішення (розробляються на 1-3 роки з охопленням частини ключових елементів компанії);

• оперативні (короткострокові рішення, які розробляються при виникненні ситуацій, що мішають реалізації тактичних рішень).

За ступенем складності

• стандартні рішення;

• нестандартні рішення

За глибиною дії

• однорівневі рішення;

• багаторівневі рішення;

За компетентністю

• на основі здорового глузду;

• професіональні.

За часом дії

• рішення тривалої дії;

• разові рішення;

• рішення неперервної дії;

• рішення для розв’язання певних завдань.

За прогнозованою ефективністю

• ординарні рішення – рішення, за яких ефективність витрат ресурсів на одиницю отриманого результату відповідає нормам та нормативам, прийнятими для даної галузі, напряму діяльності;

• синергічні рішення – рішення, за яких ефективність витрат ресурсів на одиницю отриманого ефекту різко зростає (ефект носить яскраво виражений непропорційно зростаючий характер);

• асинергічні рішення – рішення, що приводять до непропорційного зниження ефективності системи/операції.

За складністю реалізації

• прості рішення (реалізуються при виконанні однієї дії);

• процесні рішення (реалізуються при виконанні деякої сукупності взаємопов’язаних дій).

За ознакою врахування або неврахування зміни умов реалізації рішення

• гнучкі рішення, алгоритми реалізації яких вже при прийнятті рішень передбачають різні варіанти дій, залежно від умов;

• жорсткі рішення (мають єдиний варіант реалізації за будь-яких умов або станів суб’єктів чи об’єктів).

За ознакою управлінських функцій

• рішення функції планування;

• рішення функції організації діяльності;

• рішення функції мотивації учасників;

• рішення функції контролю.

За кількістю цілей

• одноцільові рішення;

• багатоцільові рішення.

За рівнем прийняття

• рішення організації в цілому;

• рішення структурних підрозділів;

• рішення функціональних служб;

• рішення окремих працівників.

За напрямком вирішення

• рішення, що приймаються всередині організації як системи;

• рішення, що виходять за межі організації

За тривалістю періоду реалізації

• довгострокові (понад 5 років) рішення (мають прогнозний характер, що обумовлено баченням майбутнього, що виходить з умов і потреб сьогодення);

• середньострокові (від року до 5 років) рішення (відбиваються в обов'язкових для виконання планах і програмах, відповідно до яких здійснюються конкретні практичні заходи);

• короткострокові (до 1 року) рішення (відбиваються, як правило, в усних чи письмових наказах, розпорядженнях; приймаються без попередньої підготовки).

За ступенем обов’язковості виконання

• директивні рішення (розробляються вищими органами управління в стабільних умовах; стосуються найбільш важливих поточних і перспективних проблем організації і призначені для обов'язкового виконання на її нижчих рівнях);

• рекомендаційні рішення (готуються органами ради (комітетами, комісіями); їх виконання бажане, але не обов'язкове, оскільки ті, кого ці рішення стосуються, не підкоряються тим, хто їх приймає);

• орієнтуючі рішення (призначені для нижчих рівнів управління, які діють в умовах значної волі від центра).

За характером прийняття

• вибіркові рішення (стосуються одного чи декількох близьких аспектів розглянутої проблеми);

• систематичні рішення (охоплюють проблему в цілому у всьому її різноманітті та взаємозв'язках).

За способом прийняття

• консультативне рішення (припускає, що обличчя, що його остаточно приймає, радиться з навколишніми - чи підлеглими експертами, а потім, з урахуванням висловлених рекомендацій робить власний вибір);

• спільне рішення (приймається в результаті взаємної згоди всіх учасників на основі консенсусу);

• парламентське рішення (приймається в результаті взаємної згоди більшості учасників).

За широтою охоплення

• загальні рішення (стосуються однакових проблем, що відносяться до всіх (декількох) підрозділів організації (наприклад, про час початку і закінчення робочого дня));

• спеціальні рішення (стосуються вузьких проблем, що властиві тільки одному чи підрозділу групі працюючих у ньому людей).

З погляду зумовленості

• запрограмовані рішення (приймаються в стандартних регулярно повторюваних ситуаціях);

• незапрограмовані рішення (приймаються в неординарних обставинах і вимагають індивідуального творчого підходу, що інтегрує досвід, дані спеціальних досліджень, мистецтво та чуття менеджера)

З погляду принципового підходу до варіантності

• безальтернативне рішення (приймається в тому випадку, якщо все досить ясно, та з існуючого положення є тільки один вихід (як правило, характерно для нескладних стандартних ситуацій і проблем));

• бінарне рішення (припускає два досить різних варіанти дій, що дозволяють зробити між ними вибір);

• багатоваріантне рішення (припускає можливість вибору з досить великого числа способів дії);

• інноваційне рішення (приймається на основі штучного комбінування окремих найбільш придатних і не суперечних один одному характеристик тих рішень, що були в цілому відхилені).