Розділ 3. Методичні основи розробки та обґрунтування господарських рішень

3.1. Методи розробки рішень господарської діяльності

Методи розробки господарських рішень - набір заходів організаційного, технологічного, економічного, правового та соціального характеру, спрямований на формування ГР. Найбільш поширеними методами розробки господарських рішень є аналітичні, статистичні методи, методи математичного програмування, евристичні, активізуючі, експертні методи, метод сценаріїв, метод дерева рішень. Характеристику аналітичних, статистичних та математичних методів представлено в табл. 3.1.

Сутність методу експертних оцінок полягає в раціональній організації проведення експертами аналізу проблеми з кількісною оцінкою суджень й обробкою їх результатів. Узагальнена думка групи експертів приймається як рішення проблеми. Виділяють індивідуальні та колективні методи експертної оцінки.

Індивідуальні експертні методи засновані на використанні думок експертів-фахівців відповідного профілю незалежно один від одного. Найбільш поширеними серед них є такі методи формування прогнозу, як інтерв'ю та аналітичні експертні оцінки. Інтерв'ю - бесіда прогнозиста з експертом, у ході якої прогнозист, відповідно до заздалегідь розробленої програми, ставить перед експертом питання щодо перспектив розвитку прогнозованого об'єкта. Успіх такої оцінки в значній мірі залежить від здатності експерта, що дає інтерв'ю, експромтом робити висновки до різних питань. Аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу та ретельну самостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану і шляхів розвитку об'єкта прогнозу. Метод дає можливість експерту використовувати всю необхідну інформацію про об'єкт аналізу. Основними перевагами індивідуальних методів є: можливість максимального використання індивідуальних здібностей експерта й обмеженість психологічного тиску на окремого працівника. Однак ці методи мало придатні для прогнозування найбільш загальних стратегій через обмеженість знань окремого фахівця-експерта про розвиток суміжних галузей.

Таблиця 3.1

Методи розробки господарських рішень

Методи	Характеристика
Аналітичні методи	Аналітичний метод - цілеспрямована організація прийомів, способів і дій людини, що дозволяє розкласти складний об'єкт на складові частини, дослідити їх, а отримані результати об'єднати за допомогою іншого логічного прийому – синтезу цілого, збагаченого новими знаннями. Засновані на роботі керівника чи фахівця з набором аналітичних залежностей, що визначають співвідношення між умовами виконання задачі та її результатами у вигляді формул, графіків чи логічних виразів. Основу цих методів складають: теорія ймовірностей, теорія масового обслуговування.
Статистичні методи	Засновані на використанні інформації про минулий позитивний досвід організації (ряду інших організацій) у певній сфері діяльності. Реалізуються через збір, обробку й аналіз статистичних матеріалів, як отриманих у результаті реальних дій, так і створених штучно, шляхом статистичного моделювання на ЕОМ. Різновиди методів: послідовний аналіз і метод статистичних іспитів. Статистичні методи можна застосовувати як на стадії розробки, так і на стадії вибору рішень. На стадії розробки після вироблення попереднього рішення воно обговорюється з колегами свого чи родинного підприємства для врахування їх позитивного досвіду (фільтр). Потім приймається остаточне рішення. На стадії вибору остаточного рішення у працівників підприємства вже є в наявності (в ЕОМ чи у виді різних картотек) постійно поповнюваний набір рішень. На самій початковій стадії розробки рішень працівники використовують позитивний досвід інших організацій та з його врахуванням приймають остаточне рішення. Потім це нове рішення з результатами виконання також ввійде до набору рішень.
Математичні методи	Охоплюють безліч методів, серед яких найбільш поширені оптимізаційні методи. Метод математичного програмування дозволяє розраховувати кращий варіант рішення за критеріями оптимальності (мінімум часу, максимум якості тощо) програми дій рішення. На основі вихідної інформації будується цільова функція (головна мета прийняття рішення) та її обмеження (як економічного, так і неекономічного характеру), на основі чого знаходиться оптимальний план за допомогою методів нелінійного і динамічного програмування, графічного, симплексного методів. Метод ефективний тільки за наявності чітко сформульованої мети.

Методи колективних експертних оцінок ґрунтуються на принципах виявлення колективної думки експертів про перспективи розвитку об'єкту аналізу. В основі застосування цих методів лежить гіпотеза про наявність у експертів уміння з достатнім ступенем ймовірності оцінити важливість і значення проблеми, що досліджується, перспективність розвитку визначеного напрямку досліджень, часу здійснення тієї чи іншої події, доцільності вибору одного з альтернативних шляхів розвитку об'єкта прогнозу тощо. На даний момент, великого поширення набули експертні методи, засновані на роботі спеціальних комісій - обговорення групою експертів за "круглим столом" проблеми з метою узгодження думок та генерування єдиної думки. Груповий підхід підвищує ймовірність вибору найбільш правильного рішення. Недолік полягає в тому, що група експертів у своїх судженнях керується в основному логікою компромісу.

Підготовка до проведення експертного опитування включає розробку анкет, що містять набір питань про об'єкт аналізу. Структурно-організаційний набір питань в анкеті повинен бути логічно пов'язаний з центральним завданням експертизи. Хоча форма і зміст питань визначаються специфікою об'єкту аналізу, можна встановити загальні вимоги до них: питання повинні бути сформульовані в загальноприйнятих термінах; їх формулювання повинне виключати будь-яку невизначеність; усі питання повинні логічно відповідати структурі об'єкту аналізу та забезпечувати єдине тлумачення. За формою питання можуть бути відкритими, закритими, прямими, непрямими. Процедура проведення експертизи різна, однак можна виділити три основних етапи: 1) експерти залучаються для уточнення моделі об'єкта прогнозу, формулювання питань, уточнення складу групи; 2) здійснюється безпосередня робота експертів над питаннями в анкетах; 3) після попередньої обробки результатів експерти консультуються щодо відсутньої інформації, необхідної для остаточного формування оцінки.

Основні умови застосування експертних методів: до складу експертної комісії повинні входити загальновизнані фахівці у відповідній області розробки господарського рішення; рішення, прийняті членами експертної комісії, повинні бути безумовними для учасників, що представляють на оцінку свої варіанти рішень; області застосування експертних методів повинні давати учасникам переваги перед іншими. Для одержання якісного прогнозу до учасників експертизи пред'являється ряд вимог, основними з яких є: високий рівень загальної ерудиції; глибокі спеціальні знання в оцінюваній галузі; здатність до адекватного відображення тенденції розвитку досліджуваного об'єкта; наявність психологічної установки на майбутнє; наявність виробничого і (чи) дослідницького досвіду в розглянутій галузі.

Для вибору найкращого рішення необхідний набір критеріїв ефективності. У набір можуть входити один, два чи більш критерії, що визначається керівником. Зі збільшенням критеріїв зростає правильність вибору рішення, однак збільшується вартість його оцінки, тому що потрібно оплачувати праця експертів, здобувати необхідні для оцінки матеріали та техніку. Якщо критеріїв досить багато, їх необхідно згрупувати навколо основного критерію шляхом формування набору коефіцієнтів пріоритету. Кожен критерій такого набору може мати кількісне чи якісне вираження. У набір критеріїв для вибору рішення найчастіше включають: прибуток, час, продуктивність праці, витрати, використання наявного устаткування і виробничих фондів, екологічну і технічну безпеку, якість продукції. Кожен критерій характеризується набором показників і їх значень.

За характером постановки питань і формою відповідей, можна виділити наступні види експертних оцінок (табл. 3.2).

Таблиця 3.2