Розділ 2. Характеристика маркетингового середовища та діяльності «держлісгоспу»

Однією з головних перспектив розвитку є експорт. Основними імпортерами української лісопродукції є Росія Білорусь, Польща, Німеччина. Провідну роль експорту як важливого напрямку реалізації експортного потенціалу Україна можна визначити кількома чинниками:

По-перше, участь держави у міжнародному поділі праці і системі господарських зв'язків визначаться не імпортом продукції з інших країн, а виробництвом, постачанням продукції на світовий ринок, конкурентоспроможністю її товарів на зарубіжних ринках, відповідністю споживчих властивостей, якості продукції і рівня витрат вимогам світового ринку;

По-друге, масштаби експорту визначають можливості одержання країною іноземної валюти, необхідної для модернізації економіки, оплати імпорту товарів, для виробництва яких держава не має достатніх ресурсів і сприятливих умов.

Отже, розвиток експорту створює умови для забезпечення економічної, продовольчої та фінансової безпеки країни.

Останнім часом відбулися вагомі зрушення у зовнішній торгівлі товарами деревообробної і целюлозно-паперової промисловості. Варто наголосити, що в склад експортної продукції входять переважно необроблені лісоматеріали, фанера, меблі, папір тощо. Однак у структурі експорту зберігається велика частка дешевої продукції і сировини (41,6%), зокрема необробленого круглого лісу і пиломатеріалів. Як відомо, значення експорту для економіки будь-якої країни є дуже важливим, адже він складає одну з головних позицій доходу Державного бюджету країни.[2, с.93]

Подальший розвиток галузей лісової промисловості потребує повного радикального реформування, що включає в себе заміну фізично та морально застарілого обладнання, наділення підприємств обіговими коштами, розробка ефективних, раціональних технологій, раціональне використання відходів. На превеликий жаль, сьогодні, в державі існує значний дефіцит грошових коштів і тому сподіватись на реформування в близькому майбутньому лісової промисловості та народного господарства в цілому не доводиться.

Підсумовуючи, можна зазначити, що для виходу галузі з кризи першочерговими завданнями розвитку лісової промисловості України є:

• вдосконалення діючого законодавства;

• модернізація застарілого обладнання;

• пільгове кредитування;

• експортна орієнтація виробництва;

• влиття іноземних інвестицій в галузь;

• державна підтримка.

Досягти розвитку лісової промисловості можна лише у поєднанні всіх цих елементів.

Для подальшого розвитку галузі лісового господарства Держлісгоспу потрібно розробити комплекс заходів спрямованих на реформування галузі з врахуванням досвіду Європейського Союзу, оптимізацію лісокористування з використанням екологобезпечних технологій, розширеного відтворення, охорони, захисту та раціонального використання лісових ресурсів.

Для досягнення зазначеної мети необхідно окреслити сучасний стан лісового господарства, провести аналіз значення лісів для соціально економічного розвитку регіону. Передбачається також здійснення аналізу загальної характеристики та оцінки сучасного стану лісів області, їх впливу на екологічну ситуацію.

Таким чином основним,що потрібно зробити це:

• розробка системи заходів щодо розширеного відтворення лісових ресурсів з орієнтацією на багатоцільове використання лісів;

• використання, відтворення лісових ресурсів у відповідності до їх цільового призначення;

• використання лісових ресурсів повинно базуватись на принципах невиснажливості та безперервності і проводитись в обсягах, які не перевищують річного приросту деревини;

• розробка комплексу заходів щодо охорони та захисту лісових ресурсів, які би унеможливили або сприяли зменшенню фактів незаконного вирубування деревини;

• розширення природно-заповідного фонду для збереження типових та унікальних природних комплексів в первинному стані об’єктів рослинного і тваринного світу для забезпечення екологічного балансу регіону;

• здійснення системи заходів щодо сприяння розвитку підприємницьких структур, які би займались виробництвом готової продукції з лісової сировини (оброблена деревина, переробка грибів.) Розв’язання цього завдання буде в інтересах як місцевого населення та суб’єктів підприємницької діяльності, так і регіону і держави загалом.[9, с.143]

Макромаркетингове середовище – це сукупність сил широкого соціального плану, що впливають на мікросередовище, такі, як фактори демографічного, економічного, політичного, культурного характеру.

Усі фактори макросередовища опосередковано впливають на діяльність організації, тобто це фактори непрямого впливу, але їх дія є визначальною для підприємства. Серед факторів макросередовища виділяють: політико – правові, економічні, технологічні, ринкові, соціально – культурні, природно – географічні.

На сьогоднішній день великий вплив на діяльність підприємства має стабільність політичної ситуації. Адже, політика – це діяльність держави.

Україна пережила так звану "Помаранчеву революцію". Держава пройшла три тури виборів і влада змінилась. Президентом України став Віктор Ющенко. Було обрано нового прем'єр міністра, встановлено безліч законів, що діють на благо всього суспільства.

Тому кожне з підприємств має не лише систематично вивчати політико –правові фактори, а й вчасно адаптуватись до змін, які вони вносять.

Економічне середовище тісно пов'язане з політичним, адже воно посилює вплив на діяльність підприємства шляхом свої динамічних змін, що можуть мати, як позитивні, так і негативні наслідки для підприємства. Так, підвищення темпів росту ВВП свідчить про економічний розвиток країни, що закладає економічно-стійке підґрунтя для сприятливого функціонування підприємства.

Поступове зменшення інфляції, а за прогнозами і дефляція, так само як і збільшення росту реальної зарплати сприяють зростанню купівельної спроможності громадян. Ще одним позитивним зрушенням є зниження проценту ставки, так як у підприємств виникає реальна можливість для залучення кредитних коштів на розвиток своєї галузі, проте в порівнянні з світовим ринком гроші залишаються "дорогими". Сприятливим моментом є підвищення продуктивності праці.

Основні загрози можуть міститись у нестабільності валюти. Зважаючи на те, що розширення та розвиток підприємств здійснюється переважно іноземних інвестицій, та, враховуючи податковий тиск на суб'єкти господарювання, можна сказати, що це негативні чинники, які призводять до зниження активності впровадження нових проектів і призводять до банкрутства.

Так, як державне регулювання діяльності підприємств здійснюється через податкове навантаження, то враховуючи нестабільне і не досить добре розвинене податкове законодавство „України, даний чинник – "болюче місце" для кожного господарюючого суб'єкта. Позитивним буде зниження податкового тиску через відміну ПДВ.[15, с.54]

Негативними факторами залишається наявність прихованого безробіття, інфляційні процеси та політична криза, яка, в свою чергу, негативно може вплинути не лише на законотворчі процеси, а й на суспільний розвиток та репутацію України на міжнародній арені.

Істотно не вливає на діяльність підприємства соціально – культурне середовище, оскільки незалежно від релігії люди купують товари нашого підприємства. Доцільно впроваджувати на підприємстві нові види товарів, для того, щоб задовольнити своїх клієнтів, а також утримувати свої позиції на ринку.

Для того, щоб заволодіти достатнім рівнем прибутку, підприємству необхідно вийти на міжнародні ринки і експортувати свої вироби з деревини в країни близького зарубіжжя.

Щодо географічного середовища Ківерцівське державне лісогосподарське підприємство має вигідне розташування, тому що знаходиться неподалік від Польщі, де ми можемо вигідно експортувати свої товари.

Щоб отримувати продукцію високої якості, Держлісгоспу потрібно впроваджувати нові технології тому, що підприємство було створено за Радянських часів і не було коштів для оновлення технічно – застарілого обладнання, яке енергетичне і матеріаломістке.

Щоб конкурувати з європейськими підприємствами, Держлісгоспу потрібно впроваджувати сучасні технології, завдяки яким буде випускатися високоякісна продукція з використанням менше сировини та енергії, що знизить ціну на нашу продукцію.

Таблиця 2.1

Вплив факторів макросередовища

Фактори впливу	Кількісна оцінка						Характер впливу якісних факторів і можлива реакція
	2006	2007	2008	2009	Прогноз
					2011	2012
Темп росту цін у % допопереднього року	122,7	128,2	122,0	96,0	105,6	104,0	+зменшення Інфляції
Індекс цін виробників промислової продукції	115,7	120,8	100,9	100,5	102,9	102,1	+/- зростання платоспром.
Темп росту реальної зарплати, %	91,1	99,1	119,3	125,0	128,7	131,1	+ збільшення купівельної спроможності
Рівень відсоткової ставки: - облікової (НБУ) - по депозитах - по кредитах	44,0 20,7	29,6 13,5	20,2 11,2	17,1 10,2	10,0 9,4	8,6 9,1 20,4	+ існує можливість залучення кредитних Коштів
Валютний курс	4,1304	5,4402	5,3721	5,364	5,492	5,424	+ його падіння призведе до стійкості гривні
* Рівень податкового навантаження	0,68	0,70	0,65	0,67	0,58	0,51	-високий тиск - планується зменшення ПДВ
Рівень безробіття у % до працездатного населення	4,3	4,2	3,7	3,4	Зд	2,8	+/- існує приховане безробіття
Індекс продуктивності праці по лісовій промисловості	106,1	104,2	105,8	105,4	106,2	107,4	+ підвищення ефективності шляхом впровадження

Отже, майже всі фактори макросередовища позитиво впливають на господарську діяльність державного Ківерцівського лісового господарства підприємства.

Мікромаркетингове середовище підприємства – це сукупність факторів, які формують його довгострокову прибутковість та перебувають під безпосереднім контролем керівників і підприємства.

Для безперебійного виробничого процесу Ківерцівського ЛГ необхідна постійна наявність необхідної сировини та матеріалів. Головним ресурсом є ліс, який постачається на підприємство з власних лісництв. На місцях, де проходить вирубка лісів, потім здійснюють лісопосадку зі шкілок, що розміщені на території Держлісгоспу. Таким чином заміщуються витрати деревини, що йде на переробку.

До факторів мікросередовища відносять:

• споживачі;

• конкуренти;

• постачальники;

• посередники.

Зважаючи на випуск широкого асортименту лісопродукції, Ківерцівське ЛГ потребує і іншу необхідну сировину (клей, сірка, марганець, сталеві стиски тощо). Отож, підтримка уже існуючих та налагодження стабільних зв'язків з постачальниками в перспективі є першочерговим завданням. До основних постачальників Держлісгоспу відносяться: Житомир, Івано - Франківськ, Київ, Польща та інші.[17, с.276]

Аналіз постачальників слід розглянути по кількох напрямках. Дані по напрямках аналізу простежимо у таблиці 2.2.

Загалом відбувається зменшення залежності від регіональних постачальників та налагодження стабільних зв'язків з зарубіжними партнерами, кількість яких зростає. Це є позитивним моментом в господарській діяльності ЛГ, адже дає можливість пошуку більш вигідних умов та умов використання резервів, сприяє підвищенню економічної безпеки підприємства. На даному етапі відмічено стабільну систему зв'язків.

Таблиця 2.2