67 Різновид лазерних нівелірів. Вони бувають статичними і ротаційними. Ротаційні частіше

чікористовують на відкритих майданчиках. Статичні застосовують під час

•удівельних або ремонтних робіт всередині

невеликих приміщень. На відміну від ротаційних

чизериих нівелірів, які внаслідок обертання

іазерного променя задають вертикальну або гори-

юіпальну площини, статичні лазерні побудо-

увачі формують одночасно дві, три і більше

ілзсрних площин чи точок або в проекції на

і оризонтальну або вертикальну площини будують

опкі прямі лінії, відносно яких виконують по-

іа.чьші вимірювання.

Лазерні нівеліри, як і оптичні, викорис-

ювують для визначення перевищення між точ-

ками або винесення на місцевість проектних

відміток. Лазерні нівеліри створюють видиму горизонтальну, вертикальну або нахилену площини за допомогою лазерного променя.

68 Принципиальная схема глухого нивелира с элевационным винтом: 1 — зрительная труба; 2 — объектив; 3 — сетка нитей; 4 — окуляр; 5 — визирный луч; 6 — ось уровня; 7 — уровень; 8 — горизонтальная ось; 9 — элевационный винт; 10 — контрпружина элевационного винта; 11 — вертикальная ось; 12 — трегер с подъёмными винтами.

69. Вісь круглого рівня ии повинна бути паралельна осі обертання JJ нівелювання Щоб перевірити паралельність осей, виконують наступні дії: пухирець круглого рівня приводять піднімальними гвинтами на середину; верхню частину нівеліра повертають на 180°. Нівелір вважається справним, якщо бульбашка залишилась в центрі, несправним, якщо бульбашка змістилася.Для усунення цієї несправності нівелір приводять у прямовисне положення, переміщаючи пухирець до центра на першу половину дуги відхилення виправними гвинтами рівня, на другу половину - піднімальними гвинтами. 2. Горизонтальна нитка АА сітки повинна бути перпендикулярна осі обертання JJ нівеліра (рис. 7.14, б). Ця умова гарантується заводом-виготовлювачем приладу, але невелике виправлення й доведення можуть бути виконані виконавцем. Перевірку виконують у такій послідовності: вісь обертання нівеліра приводять по круглому рівні в прямовисне положення; на відстані 20...30 м від нівеліра встановлюють рейку й беруть відлік; наводять лівий кінець середньої горизонтальної нитки на рейку й беруть відлік, переміщають гвинтом трубу в горизонтальній площині до перетинання правого кінця середньої горизонтальної нитки й беруть відлік. Якщо нівелір справний, відлік по рейці не зміниться або зміниться в межах 1мм, якщо несправний - зміниться більш ніж на 1мм. Щоб усунути несправність, послабляють виправні гвинти сітки й розгортають діафрагму із сіткою ниток за рахунок люфту гвинтів. 3. Візирна вісь VV зорової труби повинна бути паралельна осі ии циліндричного рівня Послідовність виконання перевірки: на місцевості вибирають дві точки А и В з відстанню між ними 70...80 м; точки закріплюють колами, нівелір установлюють у точці С1 і беруть відліки а1, b1 по рейках. Після цього обчислюють перевищення h1  = а1 - b1. Далі нівелір установлюють у точці С2 на відстані 3...5 м від однієї з рейок, по рейках беруть відлік а2, b2 й обчислюють перевищення h2  = а2 – b2. При рівності перевищень або різниці між ними менш 4мм нівелір придатний до експлуатації. Якщо різниця перевищень більше 4 мм, обчислюють правильний відлік по далекій рейці а2 = b2 + h1.

70 Опрацювання журналу (див. табл. Ш.4.2) розпочинають з перевірки всі обчислень у журналі.

Далі виконують посторінковий контроль. На кожній сторінці, де записані результати нівелювання на двох або більше станціях, обчислюють суми відліки

іадньої S3 та передньої ХП рейок (колонки 3 і 4), суми знайдених £А„дч

та середніх Y.KeP і ZК,-/> перевищеньТеоретичну суму перевищень ^ h m розраховують за формулою

сума н м = Н к і н ц - Н п о ч , Нев'язку в нівелірному ході обчислюють за формулою

фн = сума н сер – сума н теор(Нев'язку fh порівнюють із допустимою нев'язкою don.fh.

Для технічного нівелювання її величину визначають за формулою

don.fh = 50ммлкорінь л. Щоб знайти висоту наступної зв'язувальної точки, необхідно до висоти

топередньої зв'язувальної точки додати значення виправленого перевищення «ііж ними. Висоти проміжних точок визначають через горизонт приладу /77.

Горизонт приладу - це висота горизонтальної візирної осі приладу над прийнятою рівневою поверхнею. Щоб знайти висоту проміжної точки, потрібно від горизонту приладу відняти

відлік сі чорної шкали рейки, що встановлена у цій проміжній точці, тобто

Нпром, = ГП,-Сі. (ІІІ.4.25)

Висоти проміжних точок записують у відповідних рядках графи 13 журналу.

71Нівелювання траси між зв'язувальними точками виконують способом із середини. Нехай нівелір встановлено посередині між пікетами ПКО та ПК1, на яких становлено рейки (див.рис. 111.4.8). Знайдемо перевищення між цими точками.

Нівелювання на станції, якщо працюють нівеліром з циліндричним івнем, виконують у такій послідовності:

1. За допомогою підіймальних гвинтів і сферичного рівня добиваються, щоб вісь обертання нівеліра була приблизно прямовисною.

2. Наводять зорову трубу на задню рейку, встановлену на пікеті ПКО. Елеваційним гвинтом переміщують бульбашку циліндричного рівня у нуль-пункт, тобто зображення кінців бульбашки циліндричного рівня, які видно в юлі зору зорової труби, приводять в контакт. Після цього середньою оризонтальною ниткою сітки ниток відлічують чорну шкалу рейки (відлік а\).

3. Наводять зорову трубу на передню рейку, розміщену на пікеті ПК1 і,істановивши за допомогою елеваційного гвинта бульбашку циліндричного лвня в нуль-пункт, відлічують середньою горизонтальною ниткою сітки ниток юрну шкалу передньої рейки (відлік в{).

Після цього повертають рейки червоними шкалами до нівеліра.

4. Труба наведена на передню рейку. Уточнюють положення бульбашки циліндричного рівня в нуль-пункті. Відлічують червону шкалу рейки в2.

5. Трубу наводять на задню рейку. Виконують дії, вказані в пункті 2.Відлічують червону шкалу задньої рейки а2.

Під час роботи нівелірами з компенсатором достатньо привести нівелір приблизно в робочий стан за допомогою сферичного рівня. Потім спрацьовує компенсатор. Послідовність відлічування шкал рейок не змінюється.

Усі чотири відліки записують у журнал (табл. ІП.4.1).

У журналі числові значення відліків задньої і передньої рейок

пронумеровані (1), (2), (3), (4). Номери відліків відповідають послідовності відлічування ( 1 , 2 - чорних шкал, 3, 4 - червоних шкал рейок).

6. Обчислюють перевищення за відліками чорних та червоних шкал як \-ах-вх і И2 = а2-в2. Числові значення перевищень h\ та h2 відповідно

+1288 та+1285.

7. Контроль роботи на станції.

72Отже, під час розмічування пікетажу є пікети і плюсові точки, а під час нівелювання зв'язувальні та проміжні точки. Зв'язувальними точками не обов'язково мають бути пікети. Пікети також можуть бути проміжними гонками, а плюсові - зв'язувальними. Нагадаємо, що оптимальна віддаль від нівеліра до рейки - 100 м. Інструкція [9] допускає, якщо зображення поділок рейки "спокійні", то довжина плеч може буги збільшена до 150 м. Тому для частини траси можна виконати нівелювання з однієї станції

. Однак, якщо продовжувати прокладати нівелірний хід, то точка ПК2 стане зв'язувальною.

73На пікетах і плюсових точках або в тих місцях, де різко виражений поперечний ухил, перпендикулярно до осі траси з правої і лівої сторони розмічують поперечники. Довжини поперечників повинні забезпечити проектування земляного полотна і всіх споруд, які передбачені проекто вздовж осі траси.І очки поперечників на осі траси (якщо це не пікетна або плюсова точка),праворуч і ліворуч від осі траси теж фіксують на місцевості кілочками і позначають, наприклад, ПКЗ+22 П+20. Це означає, що поперечник розмічений на ПКЗ+22 і точка перебуває на відстані 20 м праворуч від осі траси.

74=71

76 Спосіб прямокутних координат.

Припустимо, що на коловій кривій радіус якої R потрібно знайти точки Р)(Рг, Рз щоб віддалі між ними на кривій дорівнювали к. Приймемодотичну АВ за нісь абсцис, а

точку А за початок відліку абсцис. Пряма AO буде віссю ор-

динат з початком відліку також у точці А. Тоді положення точок на кривій можна визначити за допомогою прямокутних коор-

динат yt \(х2,у2),.... Але спочатку потрібно знайти кут фі

що відповідає заданій дузі к.

Очевидно, що Фі/к= 360°/2пр

Звідси фі=к/р*180/п

Х1=rsinfi

Y1=2rsinfi\2Визначення положення точок на місцевості за цими координатами шодиться до відкладання мірною стрічкою від точки А у напрямку дотичної А В абсцис Jti, х2,... а також побудови екером перпендикулярів до АВ і відкладання рулеткою ординат уь уг,.... Розмічування кривої до середини ведуть від початку, а потім від кінця кривої.