- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучас.Пол-гії.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура
- •Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •Політична думка Стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї французького Просвітництва
- •11. Політичне вчення м. Вебера
- •12. Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату
- •13. Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14. Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •15. Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •16. Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •17. Ефективність і стабільність політичної системи.
- •18. Типологія політичних систем.
- •19. Поняття політичного режиму та його типи.
- •20. Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •22. Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •25.Характерні риси політичного режиму сучасної України
- •26. Теорія „третьої хвилі демократизації"
- •27. Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •28.Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демокр д. Растоу.
- •29.Феномен „дефектної демократії”
- •30. Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •32. Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •33.Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •34.Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави
- •Громадянське суспільство та його інститути
- •Парламент як ін.-т представництва та узгодження інтересів.
- •39.Сутність, ознаки та функції політичної партії. Типи партій.
- •40. Різновиди партійних систем.
- •42. Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки
- •43. Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •44. Поняття політ ідеології. Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •45. Поняття політ ідеології. Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології
- •46. Поняття політ ідеології . Соціал-демократична ідеологія
- •47. Поняття політ ідеології. Фашизм і неофашизм
- •48. Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •49. Поняття політичного лідера. Типи політичного лідерства.
- •50. Сутність еліти: концепції в.Парето та г.Моска
- •52. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •53. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •54. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
15. Легітимність влади. Типи легітимного панування.
Легітимність (від лат. «легітимус» - законний) – правомірність і виправданість влади, її визнання з боку підвладних та їх готовність підкорятися їй.
Нині легітимність вважається обов'язковою ознакою цивілізованої влади, визнання громадянським суспільством у кожній країні та світовим співтовариством її правомірності. Легітимність не означає, що абсолютно всі громадяни приймають дану владу. Завжди є опозиція здійснюваному політичному курсові. Легітимність влади означає прийняття її основною частиною суспільства. Такий стан передбачає визнання права суб'єктів влади встановлювати загальнообов'язкові правила поведінки, приймати закони та видавати розпорядження, а також високу правову культуру громадян.
Проблема легітимності влади була поставлена в політичній науці Максом Вебером. Він виокремив 3 типи легітимності влади:
1. Традиційний тип легітимності - передбачає, що влада досягається і здійснюється в рамках існуючих в державі традицій і звичаїв. Типовим прикладом такої влади є монархія.
2.Харизматичний тип легітимності – в умовах цього типу людина підкорюється носію влади, в силу особистої віри у його надзвичайні якості. Приклади: засновники світових релігій.
3.Раціонально-легальний тип легітимності - в рамках такого типу володарювання люди підкоряються не конкретним особам, а нормам і правилам, які на їхню думку забезпечують розумний устрій суспільства.
16. Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
Політична система — впорядкована система державних і недержавних стосунків соціальних інститутів, що виконують певні політичні функції. Вона відображає різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через свої організації і рухи роблять вплив на державну владу.
Функції політичної системи: вироблення політичного курсу держави та визначення цілей та завдань розвитку суспільства; організація діяльності суспільства на виконання цілей, завдань політичної програми держави; приведення реального політичного життя у відповідність до офіційних політичних правових норм; координація окремих елементів суспільства; політична соціалізація; артикуляція інтересів; узгодження та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення; інтеграція всіх елементів суспільства навколо єдиних для всього народу соціально-політичних цілей і цінностей.
Поняття політ. с-ми з’являється завдяки американському політологу Істону, який запропонував і першу модель політ системи суспільства. Істон розумів політ с-му як сукупність взаємодій за допомогою яких відбувається розподіл цінностей в суспільстві. Істон представив функціонування політ с-ми за аналогією з живим організмом. Політ с-ма знаходиться у взаємодії з оточуючим середовищем як з внутрішнім, так і з зовнішнім. З оточуючого середовища до політ с-ми надходить 2 групи імпульсів (вимоги, підтримка). Політ с-ма аналізує отриману інформацію і реагує на неї у вигляді політ рішень та дій, на основі яких оточуюче середовище сформулює нові вимоги або підтримку.
Пізніше погляди Істона були розвинуті іншими американськими політологами, зокрема, Алмондом. За Алмондом політ с-ма – це сукупність інститутів, що формують і втілюють у життя колективні цілі суспільства та існуючих в ньому груп. Алмонд виокремив такі функції політичної системи: системні функції, функції процесу, функції виходу.