- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучас.Пол-гії.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура
- •Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •Політична думка Стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї французького Просвітництва
- •11. Політичне вчення м. Вебера
- •12. Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату
- •13. Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14. Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •15. Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •16. Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •17. Ефективність і стабільність політичної системи.
- •18. Типологія політичних систем.
- •19. Поняття політичного режиму та його типи.
- •20. Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •22. Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •25.Характерні риси політичного режиму сучасної України
- •26. Теорія „третьої хвилі демократизації"
- •27. Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •28.Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демокр д. Растоу.
- •29.Феномен „дефектної демократії”
- •30. Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •32. Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •33.Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •34.Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави
- •Громадянське суспільство та його інститути
- •Парламент як ін.-т представництва та узгодження інтересів.
- •39.Сутність, ознаки та функції політичної партії. Типи партій.
- •40. Різновиди партійних систем.
- •42. Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки
- •43. Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •44. Поняття політ ідеології. Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •45. Поняття політ ідеології. Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології
- •46. Поняття політ ідеології . Соціал-демократична ідеологія
- •47. Поняття політ ідеології. Фашизм і неофашизм
- •48. Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •49. Поняття політичного лідера. Типи політичного лідерства.
- •50. Сутність еліти: концепції в.Парето та г.Моска
- •52. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •53. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •54. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
17. Ефективність і стабільність політичної системи.
Під ефективністю політ с-ми розуміють її спроможність швидко і адекватно реагувати на вимоги, досягати поставлених цілей, регулювати соціальні і політичні відносини.
Якщо політ с-ма є ефективною, то вона може: мобілізувати ресурси, розподіляти дефіцитні ресурси, зберігати та відтворювати цінності, контролювати поведінку індивідів та груп.
Політ стабільність – це стійкий стан політ с-ми, який ґрунтується на її спроможності швидко і адекватно реагувати на вимоги, що до неї надходять. Стабільною держава може бути, якщо виконуються такі 2 умови: легітимність влади, ефективність влади. Частково стабільна держава – це держава, в якій виконується лише одна умова.
Фактори, що обумовлюють політичну стабільність:
1.Наявність соціальної стратифікації міцного середнього класу
2.Інституціоналізація соціальних конфліктів
3.Консенсус основних політичних сил стосовно базових цінностей та правил політичної гри
4.Вільний доступ до інститутів політичної системи груп, що раніше не брали участі у політиці
5.Відсутність в політичній системі антисистемних партій
6.Законність, правопорядок
7.Політична конкуренція
8.Політична культура участі, яка орієнтує громадян на усвідомлення своїх прав та інтересів та їх активний захист.
18. Типологія політичних систем.
В політичній науці існує велика кількість варіантів типологізації політичних систем залежно від критерію, який береться за основу.
Залежно від типу політичного режиму політичні системи поділяють на: демократичні, тоталітарні, автократичні.
Найбільш поширеною є типологія, за якою політичні системи поділяються за характером політичного режиму. Алмонд виокремив такі види політ систем:
англо-американська політ с-ма - країни Північної Америки, Великобританії, Австралії, Новій Зеландії. Цьому типу притаманні такі риси: індивідуалізм, раціоналізм, прагматизм, толерантність, політичний плюралізм, стабільність, бюрократизація.
континентально-європейський – країни континентальної Європи. Цьому типу притаманна наявність в рамках однієї політ культури великої к-ті субкультур, що обумовлює політичну нестабільність. В умовах цього типу велика роль належить державі.
тоталітарний – політ с-ма такого типу передбачає контроль держави над усіма сферами життя населення.
часткова індустріальна або доіндустріальна політ культура – притаманний країнам Азії та Африки. Йому притаманне поєднання європейських політичних цінностей та інститутів з місцевими політичними традиціями. Як наслідок виникає політична нестабільність.
За характером взаємодії з зовнішнім середовищем розрізняють:
відкриті системи, мають динамічну структуру й широкі зв'язки з навколишнім середовищем;
закриті системи, для яких характерна жорстко фіксована структура. Прикладом закритої політичної системи була політична система СРСР, для якої була притаманна відсутність будь-яких зв'язків з країнами, які не належали до соціалістичного табору.
