- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучас.Пол-гії.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура
- •Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •Політична думка Стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї французького Просвітництва
- •11. Політичне вчення м. Вебера
- •12. Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату
- •13. Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14. Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •15. Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •16. Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •17. Ефективність і стабільність політичної системи.
- •18. Типологія політичних систем.
- •19. Поняття політичного режиму та його типи.
- •20. Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •22. Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •25.Характерні риси політичного режиму сучасної України
- •26. Теорія „третьої хвилі демократизації"
- •27. Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •28.Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демокр д. Растоу.
- •29.Феномен „дефектної демократії”
- •30. Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •32. Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •33.Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •34.Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави
- •Громадянське суспільство та його інститути
- •Парламент як ін.-т представництва та узгодження інтересів.
- •39.Сутність, ознаки та функції політичної партії. Типи партій.
- •40. Різновиди партійних систем.
- •42. Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки
- •43. Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •44. Поняття політ ідеології. Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •45. Поняття політ ідеології. Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології
- •46. Поняття політ ідеології . Соціал-демократична ідеологія
- •47. Поняття політ ідеології. Фашизм і неофашизм
- •48. Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •49. Поняття політичного лідера. Типи політичного лідерства.
- •50. Сутність еліти: концепції в.Парето та г.Моска
- •52. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •53. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •54. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
Федерація - форма державного устрою, яка складається з ряду держав або державних утворень. Федерація має Єдині законодавчі i виконавчі органи, а також законодавство, бюджет, збройні сили и громадянство. Водночас Кожна складових частина має свої законодавчі, виконавчі, судові органи. Федерація найчастіше побудована за територіальним принципом на основі централізації управління державними справами.
Загальні риси для федерацій: територія федерації складається з територій її окремих суб'єктів; у союзній державі верховна законодавча, виконавча і судова влада належить федеральним державним органам, компетенція між федерацією та її суб'єктами розмежовується федеральною конституцією, у більшості федерацій існує єдине громадянство загальфедеральне і громадянство федеральних одиниць, основну загальнодержавну зовнішньополітичну діяльність у федераціях здійснюють федеральні державні органи; обов'язковою ознакою федеративної форми вважається двопалатна структура федерального парламенту. Одна палата розглядається як орган загальнофедерального представництва, депутати в неї обираються з усієї країни. Друга палата покликана представляти інтереси членів федерації.
Федерації можут буті побудовані на договорі та на конституційній основі. Договірна федерація - об'єднання держав, які згідно з договором делегували ряд своїх повноважень федеральній центральній владі і в будь-який момент можуть розірвати цей договір. Конституційна федерація - форма об'єднання, за якої конституційне визначаються повноваження центру и місцевих державно-політичних утворень, здійснюється поділ влади між ними. По особливостям конституційно-правового статусу суб'єктів федеративної держави виділяють: симетричні і асиметричні.
За особливостями формування федерації виділяють: територіальні, національні, змішані. При формуванні територіальних федерацій використовується територіальна географічна ознака (наприклад Сполучені Штати Америки, Німеччина), в національних - за національною ознакою (наприклад колишні СРСР, Чехословаччина). У змішаних федераціях формування йде за обома ознаками (наприклад Росія).
Приклади федерацій: Росія, Німеччина, США, Боснія та Герцоговина, Індія.
32. Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
Унітарна держава –єдина цілісна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами. Унітарна держава характеризується наступними ознаками:
1. Унітарна держава припускає єдині, загальні вищі представницькі, виконавчі та судові органи, які здійснюють керівництво місцевими органами. На території унітарної держави діє одна конституція, проводиться загальна податкова й кредитна політика.
2. Складові частини унітарної держави державним суверенітетом не володіють. Вони не мають своїх законодавчих органів, самостійних військових формувань, зовнішньополітичних органів та інших атрибутів державності.
3. Унітарна держава, населена невеликими за чисельністю національностями, широко допускає національну і законодавчу автономію.
4. Всі зовнішні міждержавні зносини здійснюють центральні органи, які офіційно представляють країну на міжнародній арені.
5. Унітарна держава має єдині збройні сили.
Види: централізовані, децентралізовані; країни з однією автономією, двома, різнорівневими автономіями.
Прийнято вважати державу централізованою, якщо на чолі місцевих органів державної влади стоять призначені з центру чиновники, яким підпорядковані місцеві органи самоврядування. У децентралізованих унітарних державах місцеві органи державної влади обираються населенням і користуються значною самостійністю у вирішенні питань місцевого життя. Іноді виділяють:
*Держави з однією автономією (наприклад, України з АР Крим),
*Держави з багатьма автономіями (Іспанія з автономними співтовариствами)
*Держави з різнорівневими автономіями (Китайська Народна Республіка з автономними округами, автономними повітами, автономними районами).
Приклади унітарних держав: Україна, КНР, Іспанія, Люксембург, Італія, Туреччина, Японія.
