- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучас.Пол-гії.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура
- •Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •Політична думка Стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї французького Просвітництва
- •11. Політичне вчення м. Вебера
- •12. Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату
- •13. Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14. Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •15. Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •16. Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •17. Ефективність і стабільність політичної системи.
- •18. Типологія політичних систем.
- •19. Поняття політичного режиму та його типи.
- •20. Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •22. Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •25.Характерні риси політичного режиму сучасної України
- •26. Теорія „третьої хвилі демократизації"
- •27. Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •28.Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демокр д. Растоу.
- •29.Феномен „дефектної демократії”
- •30. Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •32. Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •33.Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •34.Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави
- •Громадянське суспільство та його інститути
- •Парламент як ін.-т представництва та узгодження інтересів.
- •39.Сутність, ознаки та функції політичної партії. Типи партій.
- •40. Різновиди партійних систем.
- •42. Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки
- •43. Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •44. Поняття політ ідеології. Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •45. Поняття політ ідеології. Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології
- •46. Поняття політ ідеології . Соціал-демократична ідеологія
- •47. Поняття політ ідеології. Фашизм і неофашизм
- •48. Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •49. Поняття політичного лідера. Типи політичного лідерства.
- •50. Сутність еліти: концепції в.Парето та г.Моска
- •52. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •53. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •54. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
Форма правління в Україні.
Вищим органом державної влади в Україні є глава держави – Президент, орган законодавчої влади – Верховна Рада, орган виконавчої влади – Кабінет Міністрів і вищі суди. Форму державного правління в Україні Конституція визначає і проголошує її республікою. Та чи інша форма республіканського правління – президентська, парламентарна чи змішані – в Конституції не визначається. Висновок можна зробити на основі аналізу повноважень вищих органів державної влади.
У 1996 році українська форма правління характеризується як президентсько-парламентська республіка. Президент обирається громадянами України на основі виборчого права шляхом голосування строком на п'ять років. Він є главою держави і виступає від його імені. Єдиним законодавчим органом в Україні визначається її парламент – Верховна Рада України. Конституційний склад Верховної Ради України – 450 народних депутатів, які обираються на основі виборчого права шляхом таємного голосування. При формуванні уряду компетенція Верховної Ради і президента України поділяються і мають характер противаг, що утруднює узурпацію влади в одних руках. Верховна Рада України має право усунути Президента України з поста в порядку особливої процедури, а Президент України має право на прийняття заходів щодо Верховної Ради України. Парламент має право розглядати й затверджувати програму дії уряду та прийняття резолюції недовіри урядові, що є наслідком його відставки.
з 2004 по 2010 роки – форма правління характеризується як парламентсько-президентська. До повноважень Верховної Ради України належить: призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра, Міністра оборони, Міністра закордонних справ, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України; призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України; здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України.
З 2010 – президентсько-парламентська форма правління. Президент призначає позачергові вибори до ВР, призначає за згодою ВР Прем’єр-міністра, припиняє повноваження ВРУ, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Сутність правової та соціальної держави
Правова держава - демократична держава, організація і діяльність якого засновані на праві і пов'язані з правом, де створені умови для найбільш повного забезпечення природних і невідчужуваних прав людини.
У правовій державі забезпечується верховенство права і реалізуються: права і свободи людини; загальна рівність перед законом; принцип поділу влади; вирішення конфліктів через справедливий суд. Специфічні ознаки правової держави: верховенство і панування права в широкому розумінні і закону у вузькому розумінні; принцип розподілу влад; пріоритет прав і свобод особистості. Права існують не лише у особистості, але і у колективу, у суспільства, держави; соціальна захищеність; соціальна справедливість; чітке розмежування функцій держави і суспільства; створення антимонополістичного механізму, який унеможливлює зосередження владних повноважень в певній ланці або інституті; встановлення і здійснення суверенності державної влади; формування суспільством на основі норм виборчого права законодавчих органів і контроль за формуванням і втіленням законодавчої волі в законах; відповідність внутрішнього законодавства загальноприйнятим нормам і принципам міжнародного права; взаємна відповідальність держави і особи; наявність громадянського суспільства. Громадяни мають права та обов'язки. Сучасна концепція правової держави передбачає також забезпечення прав меншості та неможливість диктатури більшості.
Соціальна держава - політична система, перерозподіляються матеріальні блага відповідно до принципу соціальної справедливості заради досягнення кожним громадянином гідного рівня життя, згладжування соціальних відмінностей і допомоги тим, хто цього потребує. Соціальна держава - це правова держава розвиненого цивільного суспільства, що , з'єднуючи у своїй діяльності принципи волі й рівності, соціальної справедливості, надкласовості, реально забезпечує соціально-економічні права людини. Соціальна держава нівелює невиправдані соціальні розходження, забезпечує гідні умови існування своїх громадян, соціальну захищеність населення, беручи участь у виробництві й розподілі економічних благ, воно втручається у вільну економічну діяльність. Соціальна держава сприяє формуванню в країні «середнього класу».
Соціальна держава й правова держава - єдине ціле в тому розумінні, що соціальна держава це сторона правової держави, тобто держави реальних прав людини, серед яких є соціально-економічні права, забезпечення реальності яких - завдання соціальної держави.
