35. Громадянське суспільство та його інститути

Поняття громадянського суспільства виникло у 17 ст. у працях Т. Гоббса і Дж. Локка. Згодом положення цієї концепції опрацювали мислителі Кант, Гегель.

Формування громадянського суспільства тісно пов'язане з формуванням людини як особи, як індивіда, який має певну систему потреб, інтересів, цінностей, прав і свобод. Наявність умов для реалізації інтересів, прав і свобод перетворює людину на особу, на головного учасника суспільного розвитку.

Головні ознаки громадянського суспільства:

• розмежування компетенції держави і суспільства, незалежність інститутів громадянського суспільства від держави;

• демократія і плюралізм в політичній сфері;

• ринкова економіка, основу якої складають недержавні підприємства;

• середній клас як соціальна основа громадянського суспільства;

• правова держава, пріоритет прав і свобод індивіда перед інтересами держави;

• ідеологічний і політичний плюралізм;

• свобода слова і засобів масової інформації.

Інститутами громадянського суспільства є:

• добровільні суспільні організації і суспільні рухи;

• незалежні засоби масової інформації;

• громадська думка як соціальний інститут;

• вибори і референдуми;

• залежні від громадян елементи судової і правоохоронної системи.

Держава й громадянське суспільство — це поняття, що характеризують дві взаємопов'язані та взаємообумовлені сфери — політичну й соціальну. Взаємовідносини держави й громадянського суспільства мають будуватися на основі діалогу й співпраці, що, своєю чергою, сприятиме демократичному розвитку держави. Порушення рівноваги між державою і громадянським суспільством призводить до гіпертрофії владних структур, диктату держави, відчуження і політичного безсилля народу.

Якщо розглянути сучасне громадянське суспільство в розвинутих країнах світу, то воно виглядає як суспільство, що складається з величезного числа самостійно діючих груп людей, що мають різну спрямованість. В Україні сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще дуже далекий від завершення.

35. Парламент як ін.-т представництва та узгодження інтересів.

Перші парламенти виникають в Європі у 13-14ст. у цей час вони мали станово-представницький характер і лише починаючи з нового часу європейські парламенти почали перетворюватися в інститут представницької демократії.

Функції парламенту:

- артикуляція інтересів різноманітних соц. Груп.

- узгодження інтересів соц. Груп

- розробка державної політики на основі врахування інтересів соц. Груп

- розв’язання конфліктів

- законотворчість

- контроль за виконавчою гілкою влади.

Характер виконання цих функцій та їх обсяг залежить від характеру політичної с-ми та форми правління.

За структурою парламенти поділ:

однопалатні

двопалатні

Двопалатність є наслідком або історичного розвитку країни або територіальної організації держави.

Приблизно 1\3 парламентів світу є двопалатною. Сьогодні двопалатність це інститут узгодження соціальних і регіональних інтересів. Нижня палата обирається на основі загального виборчого права і представляє інтереси різноманітні соц. груп. Верхня палата може обиратися за іншими принципами і представляти регіональні інтереси. Повноваження палат можуть бути рівні , тоді має місце так званий симетричний парламент або нерівні так званий асиметричний парламент.