28.Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демокр д. Растоу.

З точки зору процедурних теорій перехід до демократії розглядається як результат взаємодії громадянського суспільства та провідних елітних груп як своєрідний підсумок діяльності найбільш впливових політ. угрупувань.

Модель переходу демократизації Растру

Головні положення:

1.Єдиною необхідною умовою успішного переходу до демократії є національна єдність.

2. Перехід поділяється на 3 фази:

- підготовча фаза – відбув. поляризація інтересів і виникає гострий конфлікт у суспільстві;

- фаза ухвалення рішень – у цій фазі відбув. укладання пакту на основі прагматичних компромісів, що включ. вироблення і свідоме прийняття демократ правил політ. гри.

- фаза звикання – відбув. адаптація суспільства до цінностей демократ. та їх знецінення.

Америка. Політолог Ф.Шміттер виокремив 4 типи переходу до демократії:

1. договірний – цей тип базується на укладанні угоди між провідними елітними групами стосовно розподілу влади (Іспанія, Південна Африка)

2. нав'язливий перехід – в умовах такого типу одна з елітних груп, що ініціювала процес лібералізації, нав'язує іншим свої правила політичної гри (Росія часів Єльцина)

3. реформістський – такий тип переходу пов'язаний з активним, потужним тиском громадянського суспільства на владу. (Чехословаччина, Південна Корея).

4.революція – насильницьке повалення існуючого режиму(Румунія 1989р.)

29.Феномен „дефектної демократії”

Дослідження продемонстрували, що процес демократизації не завжди призводить до встановлення конституційно-правової демократії. Дуже часто має місце варіант дефектної демократії

Термін дефект демократії запропонував використовувати німецький політолог Меркель. За Меркелем : дефектодемократія – це система панування в якій доступ до влади регулюється за допомогою дійового виборчого режиму, проте відсутні міцні гарантії основних прав і свобод, а горизонтальний владний контроль та ефективність обраного уряду суттєво обмежені.

Дефектна демократія (головні риси):

Загальне виборче право:

- значний сегмент дорослого населення відсторонюється від участі у виборах за расовими, етнічними, статевими або іншими ознаками, як наслідок виникає так звана ексклюзивна демократія. Приклад: (Швейцарія до 1971р., Латвія).

Ефективна монополія на панування демократичного обраних урядів.

- існують так звані групи вето, які позбавляють демократично – обраних представників народу доступу до певних політичних сфер. Що призводять до утворення територіальних або функціональних анклавів, виникає так звана анклавна демократія. (Туреччина, Пакистан, Таїланд).

Ліберальна, правова, конституційна держава.

- обрані представники народу відступають від основних демократичних принципів внаслідок чого порушується взаємний контроль гілок влади на користь виконавчої гілки, незалежність судів, відсутній ефективний захист основних громадянських прав і свобод, це неліберальна демократія.(Україна, Аргентина, Південна Корея).

30. Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.

Держава – інститут політичної системи суспільства, який організовує, спрямовує та контролює суспільну діяльність та відносини людей, суспільних груп. Держава є центральним інститутом влади в суспільстві.

У сучасному розумінні держава – складна, багатофункціональна, внутрішньо диференційована цілісність, її відрізняють наявність певних правил, що регулюють її життєдіяльність, найвища концентрація влади, найбільша здатність до вирішення суспільних проблем.

Ознаки держави: 1. публічна влада, яка має спеціальний апарат управління та примусу (армія, поліція, представницькі та виконавчі органи); 2. наявність певної території, на яку поширюється юрисдикція даної держави; 3. право, що закріплює певну систему норм, санкціонованих державою.

Концепції походження держави:

1. теократична, що пов'язує походження держави з Божим помислом;

2. патріархальна теорія припускає виникнення державної влади як влади опікунської внаслідок злиття родів у племена, племен у держави;

3. договірна теорія, розроблена Гоббсом, Локком, Руссо, пояснює виникнення держави як результат згоди між правителями та підданими з метою забезпечення порядку та організації суспільного життя;

4. теорія завоювання Л.Гумпловича пояснює виникнення держави поневоленням одних груп іншими, тобто державна структура стає формою панування переможців над переможеними;

5. марксистська теорія пояснює, що держава виникає разом із розвитком способу виробництва, соціальною та майновою диференціацією, суспільним розподілом праці.

Основні функції держави:

- економічна (координація та регулювання економічних процесів);

- соціальна (організація соціального забезпечення);

- культурно-виховна (організація процесу виховання, системи освіти, просвітництва);

- підтримання правопорядку та захист державного ладу;

- формування нації (держава виступає як інструмент національної інтеграції);

- захист зовнішніх інтересів та оборона, розвиток співробітництва.