
- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучас.Пол-гії.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура
- •Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •Політична думка Стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї французького Просвітництва
- •11. Політичне вчення м. Вебера
- •12. Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату
- •13. Основні етапи розвитку політичної думки України
- •14. Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •15. Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •16. Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •17. Ефективність і стабільність політичної системи.
- •18. Типологія політичних систем.
- •19. Поняття політичного режиму та його типи.
- •20. Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •22. Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •25.Характерні риси політичного режиму сучасної України
- •26. Теорія „третьої хвилі демократизації"
- •27. Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •28.Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демокр д. Растоу.
- •29.Феномен „дефектної демократії”
- •30. Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •32. Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •33.Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •34.Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави
- •Громадянське суспільство та його інститути
- •Парламент як ін.-т представництва та узгодження інтересів.
- •39.Сутність, ознаки та функції політичної партії. Типи партій.
- •40. Різновиди партійних систем.
- •42. Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки
- •43. Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •44. Поняття політ ідеології. Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •45. Поняття політ ідеології. Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології
- •46. Поняття політ ідеології . Соціал-демократична ідеологія
- •47. Поняття політ ідеології. Фашизм і неофашизм
- •48. Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •49. Поняття політичного лідера. Типи політичного лідерства.
- •50. Сутність еліти: концепції в.Парето та г.Моска
- •52. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •53. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •54. Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
19. Поняття політичного режиму та його типи.
Політичний режим - це сукупність методів і заходів здійснення політічної влади.
Кермонн під політичним режимом розумів сукупність елементів ідеологічного, інституційного і соціологічного порядку, які сприяють формуванню політичного управління даної країни.
За Дюверже політичний режим - це структура правління, тип людського суспільства, що відрізняє одну соціальну спільність від іншої.
Даль виділяє три типи режимів: гегемонія, поліархія і змішаний режим. Гегемонії відрізняються вкрай низьким ступенем залученості громадян у політичний процес, не забезпечуючи для цього будь-яких інституціональних можливостей. Поліархії навпаки представляють режими, що забезпечують громадян всією повнотою участі в політичній діяльності. Гегемонії і поліархії - скоріше ідеальні типи, ніж реально існуючі режими. Вони зустрічаються в реальній політиці, але ще більш часті змішані режими, що представляють собою самі різні варіанти перетину виділених критеріїв.
До 60-х років XX ст. найчастіше використовувалася класіфікацію Вебера, який поділяв також їх на демократичні та недемократічні. На початку 60-х років американський політолог Бжезінській, використав висновки Даля про багатополярність влади і про те, що жодним держава не досягла демократії, вірізнів тоталітарній режим.
Найпошіренішою є трічленна класифікація режімів на:
тоталітарні; - авторитарні; - демократичні.
20. Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
Тоталітаризм – це своєрідний спосіб організації суспільства, який характеризується всебічним і всеохопним контролем влади над суспільством. Термін «тоталітарний» вживається для позначення державного ладу, який здійснює повний контроль над усіма сферами суспільного життя та особистим життям громадян, спираючись при цьому на систематичне використання насильства.
Отже, тоталітаризм як тип політичного режиму має такі риси:
- наявність розгорнутої ідеологічної доктрини, яка охоплює всі життєво важливі сторони людського буття, якої дотримуються всі. - єдина масова партія, як правило, очолювана однією людиною, лідером харизматичного складу. - система терористичного поліцейського контролю. –технологічно обумовлений і майже всеосяжний контроль партії над усіма засобами масової комунікації та інформації. - контроль над усіма збройними силами. - централізований контроль над всією економікою і керівництво нею за допомогою бюрократичної координації.
Різновіді:
- комунізм більшою мірою, ніж інші різновиди, виражає основні риси цього ладу, оскільки припускає повне усунення приватної власності і, отже, всякої автономії особистості, абсолютну владу держави. Ідеалом комунізму було досягнення «світлого майбутнього».
- італійський фашизм тяжів не стільки до радикального будівництва нового суспільства, скільки до відродження італійської нації і величі Римської імперії, встановленню порядку, твердої державної влади. Фашизм претендує на відновлення або очищення "народної душі", забезпечення колективної ідентичності на культурному або етнічному ґрунті, ліквідацію масової злочинності.
-націонал-соціалізм відрізняє, перш за все, його націоналістична ідеологія з потужним компонентом антисемітизму, проповіддю чистоти нордичної, арійської раси і культом сили, принциповий елітаризм, межував із зневагою до мас, також йому характерний консерватизм, оккультизм, традиційні національні цінності.
21. Авторитаризм
Одним з найпоширеніших в історії політичних режимів є авторитарний. За своїми характерними рисами він займає проміжне положення між тоталітаризмом і демократією.
Авторитаризм – політичний режим, за якого необмежена влада сконцентрована в руках однієї особи чи групи осіб. Така влада не допускає існування політичної опозиції, але зберігає автономію особи і суспільства в усіх неполітичних сферах.
Риси:
Автократизм – невелика кількість носіїв влади.
Необмеженість влади – її не підконтрольність громадянам.
Монополізація влади і політики – недопущення політичної опозиції та конкуренції.
Відмова від тотального контролю над суспільством – невтручання в неполітичні сфери, перш за все економіку.
Опора на силу. Авторитарний режим має достатньо сили щоб в разі необхідності примусити громадян до повинування.
Рекрутування політичної еліти шляхом введення до складу виборчого органу нових членів призначенням зверху.
Типи авторитарних режимів:
Однопартійні системи - комуністична партія в Китаї
Військові режими – режим Стреснера в Парагваї, режим Піночета в Чілі
Режим особистої влади – Румунія при Чаушеску, Іспанія при Франко
Бюрократично-олігархічні режими – Колумбія в 1957
Традиційні абсолютистські монархії – Непал до 2007, Саудівська Аравія
Теократичні режими – в Ірані після 1979, у Ватикані.
Переваги авторитаризму: висока спроможність забезпечувати політичну стабільність і суспільний порядок, мобілізувати суспільні ресурси на вирішення визначених завдань, а також вирішувати задачі, пов’язані з виходом країни з кризи.