13. Становлення державності у сх.. Слов ян

Венеди- прослов яни; еліта- млява до політ. життя

9-12 ст.- Київська Русь

5-6 ст.- заснування Києву (Верхнє укріплення), відомостей- дуже мало, великий торг.-економ. центр; заснований полянським племенем.

Київська Русь- політ. назва.

Теорії походження КР:

1. Нормандська т. (нім. вчені Байєр, Міллер).

Аргументи на користь:

Русь отримала назву від «Руотси» (так в 11 ст. фіни називали шведів)

Імена- скандинавського походження (Карл, Інгейд, Фарлор- посли КР (в док. Візантії)

Ісламські мандрівники і географи 9-10 ст. чітко розрізняли русів і слов ян

2. Антинормандська т. (Автохтонна) (Ломоносов)

Назва «Русь» походить від назви річок Рось, Роставиця, Руса

Жодного племені під назвою «ротен» у Скандинавії (у документах) не зафіксовано

Матеріали торг. шляхів вказували на невеликий варязький вплив

3. Хозарська т. (Омелян Пріцак)

Поляни були різновидом хозар (не слов янами)

Їхня київська гілка або заснувала або завоювала київські землі (Кий, Щек, Хорив- князі хозар)

Аскольд і Дір- перші християнські князі в Києві

Олег Рюрикович- підбурив язичницьких бояр на повстання

Олега вважають 1-м київським князем

Причини виникнення Києву:

Соціально-економічні:

1. Київ знаходився на перехресті торгових шляхів (сх.-зх, зх.-сх)

2. Давав підстави для розвитку економіки і торгівлі => диференціація ремесла і с/г

3. Початок формування феодального суспільства (такий лад вимагав виникнення)

14. Правова система і суспільний устрій кр

Населення поділялося на:

1. Привілейоване:

Великі київські князі

Князі- намісники (спадко ємці) (проблема спадкування не була вирішена, що призвело до розпаду КР, цих князів було дуже багато, що призводило до міжусобної боротьби)

Удільні князі (князі тих князівств, які входили до КР) (проблема удільних князів також існувала, роль князів зменш., але всі князі прагнули завоювати київський трон => роздробленість)

Бояри (спочатку формувалися зі знаті, потім- призначалися князем)

Дружина (військо князя)

Старці (волхви) (суперечливий феномен, охоронці звичаєвого права, свого роду маги або провісники (повість про віщого Олега)

Православне духовенство

2. Непривілейоване:

Смерди (займались с/г, ремеслом, ймовірно- вільні)

Ізгої (втратили зв язок із соціумом

Задушні люди (не мали засобів для власного існування (раби (раби були, проте розв. Рабовласництва в КР не було), закупи (люди, яких віддавали в церкву, яких вносили в заклад за душу того, хто закладав), прощенники (ті, яких помилували від смертної кари, їх віддавали до монастирів, де вони жили все своє життя))

Холопи- всі піддані вищестоячого по положенню (невільні)

Монархічний аспект політичного устрою уособлював київський князь (вся влада була в його руках)

Аристократичний принцип уособлювала київська дружина (постійне військо, дорадчий орган, Дружина князя, дружина удільних князів, народне ополчення (воїни), наймані загони) та боярська рада (не мала чітко визнач. складу і компетенції).

Демократичний аспект уособлювала віче (народні збори). Склад віче нагадував полісну демократію (тільки голови родин мали право брати участь у віче, тільки жителі міст). Також брали участь волхви, а найбільша роль належала боярам. Збиралось нерегулярно (лише у разі потреби). Головна функція- формування народного ополчення.

Всі землі навколо столиці- місто (Київ, Чернігів, Переяслав). Всі інші землі- пригороди; сільські райони- волості, органами сільського самоврядування були верви (сільська територіальна община).

Був колективний власник земель, який виконував всі владні функції перед князем.

Правова с-ма:

1. Спочатку базувалась на звичаєвому праві (регулювало такі аспекти людського життя, як одруження, кровна помста, перерозподіл землі)

2. Ярослав Мудрий (ХІ ст..)- збірка законів «Руська правда» (діяла до ХІІІ ст.). Складалась з:

- Правда Ярослава

- Правда Ярославовичів

- Закон вирний

- Урок Мостника

РП узаконювала права князів, Норми РП:

1. Зберегла інститут кровної помсти

2. Не мала інституту смертної кари

3. Не передбачала тілесних покарань (фактично)

4. Не мала чіткого розділення між кримінальним і цивільним кодексом (віра- виплата штрафа на користь князя, складала більшу частину грошового стягнення, головщина- на користь постраждалого або родини)