1. Методологічні проблеми визначення поняття «культура»

Поняття к.- неоднозначне, часто переплітається з інш. Поняттями.

Історія формування поняття к. (VI ст. до н.е.- до ХVIII ст)

З грец.- обробіток, виховання, освіта.

З 18 ст.- наук. Розуміння поняття к. сформувалося в протилежність поняттю «натура» (природа)

К.-міра людської соціальності. Осмислення, виділення людини з природи, формування другої природи (покращена)

У 18 ст. під змістом поняття к. почали розглядати історичну змінну природних і соціальних умов життя людини та становлення людини в усій багатоманітності створюваної нею дійсності (не є однозначним)

Одним із найзагальніших визначень є:

Культура- специф. cпосіб організації життя суспільства, представлений у продуктах матеріальної та духовної праці у с-мі цінностей по відношенню до інш. людей та природи.

К.-суто людський феномен, завжди пов язана з діяльністю

К. має 2 виміри: 1) ціннісний, 2) технологічний

1) Ціннісний відповідає на пит.. «Що створює людина?» (результат діяльності має бути оцінений в с-мі норм і цінностей людини)

Напр. Леонардо да Вінчі- його ідеї не були адекватно оцінені сусп.., яке не доросло до розуміння ідей цього генія.

-Що задовольняє матеріальні та культурні потреби людини?

2) Технологічний – «Як створює людина?». Ступінь розв. Матеріальної та духовної праці (засоби користування)

Ми не можемо провести межу між ціннісним та техн.. вимірами, тому що їх цінність- єдина.

Співставлення культури та цивілізації

Ці поняття треба розрізняти.

Поняття «цивілізація» виникло у 4 ст.

Сп. Життєдіяльності певного народу могли називати і «культура» і «цивілізація»

Розділення цих понять відбулось у ХХ ст..

1958 р.- конференція в Чикаго:

Говоримо про цивілізацію тоді

1) коли певна спільнота має монументальну архітектуру (технологічний вимір)

2) наявність писемності (пов зана з поділами праці)

3) наявність міст (центр с/г округи, ідеолог. Центр)

Всі ці х-ки є також і культурними.

Цивілізація пов язана з виникненням класового суспільства.

Соц-економ. формація- іст. тип суспільства, який базується на певному способі виробництва (За Марксизмом передбачає 2 компоненти: базис і надбудова)

Базис- економ. стр-ра суспільства (породжує певний тип економ. відносин)

Надбудова- світоглядні ідеї, які породжуються базисом

Маркс виділяв 5 формацій: 1) первісно-общинна, 2) рабовласницька, 3) феодальна, 4) капіталістична, 5) комуністична.

Торнбі- його погляди були пошир. в Європі. Досліджуючи іст. цивілізації зробив спробу показати хід розвитку всіх культур одночасно. Коли народ має власну культуру, єдину, унікальну- форм. цивілізацію.

Кін. 18 ст.- поч.. 19- просвіт. ідеї переходять до слов ян.

2. Традиції і новаторство в культурі

К. завжди х-ться діяльністю.

Діяльність завжди пов язана з вдосконаленням внутр.. та/або зовн. світу; спрямованість на створення нового, перетвор. світу- новаторство в культурі.

Новаторство- творчий бік к.. В к.- людина створюючи нове, відкидає те, що вже віджило (проблема відповідності часу)

-Новаторство відкидає не все.

-В поняття к. входять способи нашої поведінки, які постійно змінюються.

-Про новаторство ніколи не говорять окремо від традиції.

Традиція- (передача, відтворення)- головний механізм соціал. і к. успадкування. За доп. традиції зберіг. не матеріальний і духовний досвід попередніх поколінь, але й відтворюється те, що є найціннішим і найбільш значимим для представників певного народу, суспільства. Найчастіше проявляється у формі звичаю або обряду (існують у нормах поведінки)

Взаємопов язаність традиції і новаторства проявляється в тому, що: 1) будь-що нове, яке з являється в суспільстві має бути осмислене на основі певного теор. досвіду. 2) Ми не можемо оцінити будь-яку річ поза свого індивідуального та розвитку суспільства.