11. Дохристиянська слов янська культура

Походження слов ян- проблема відкрита

Перша письмова згадка: 525 рік у Псевдодіонісія

Проблему походження слов ян поставив Нестор Літописець. Вважав, що тер. слов ян є Подунав я.

Теорія Нідерле (чеський дослідник). Вважав, що батьківщиною слов ян є Волинь, част. Польщі (до Вісли) та зх.-укр. землі до Карпат. Авторитетна теорія

Венеди (енети)- найдавніша назва слов ян.

Жили родовим життям на стадії розпаду

Мали городища, як адміністративні порядки

(Тер. У. іноді називали Гардаріка (царство городищ))

Крім того мали невеликі поселення (добре укріплені)

Жили у напів-землянках, які мали грубі обмащені стіни.

Мали трупоспалення

Займалися переважно скотарством та землеробством, хоча їм були властиві і привласнюючі форми господарства.

Мали високий рівень обробітку металу, ювелірні вироби (паралель венедів зі слов янами)

Не мали відокремленого ремесла від господарства (с/г, натуральне)

Ледарство серед знаті

Не були об єднані в держави

Поняття «венеди» включає всі слов янські племена (напр.. поляни- заснували Україну, в ятичі, древляни, сіверці жили по-звірячому, їли нечисте, не мали інституту шлюбу, вбивали один одного)

Відсутність шлюбів: викрадали наречену (не було поваги до жінки, до родини)

Поляни:

Мали інститут шлюбу, викупали наречену

Ховали у землі або спалювали померлих, відправляли поминки після поховання

На основі цього- автохтонність слов янського народу.

12. Світоглядні уявлення слов ян

Міфологія: розподіл світу на 7 координат: сх.-пд, зх.-пн, верх, центр, низ, світ поділяється на свій і чужий.

Найдавніші міфи- в геоморфній формі (небо, як поле, море).

Геоморфні форми переходять в антропоморфні.

Вірили, що в тілі людини є душа (цілком реальна істота (чоловік в зіниці ока, пташка у грудях))

Поклонялися сонцю (Хорс, Даж-бог)

Блискавка- як небесний вогонь

Культ вогню, землі (окремою богинею земля не стала, їсти, цілувати землю)

В особл. пошані- вода (сестра сонця)- жива, мертва, цілюща (там де сходилось 3 ріки), сльози- специф. різновид води, що очищують душу.

Дуб- символ подружнього життя.

Калина, як кров богині Лади (весни, кохання, шлюбу) і символ дівочої вроди, цнотливості.

Тополя- символ жінки.

Квітка папороті- особл. значення

Часник- оберег від злих духів

Гречка, коноплі- носили інтимний х-тер

Зозуля- символ суму

Ластівка- символ весни

Вірили, що божества населяють все. (русалки, мавки, домовики (цур і пек, під піччю їм ставили свіже молоко), водяники, чорт (мав такі функц.: шкодити людям, насилати хвороби, зваблювати, навчати ковальству, млин, люльку, тютюн, сопілку)

Образ великої богині (житня баба, берегиня)- символ плодючості (родючості).

Календарний рік поділявся на 2 свята:

24 грудня-6 січня – Коляда (коляда народжувала нове сонце, яке ховалось від злої богині мари в образі кози)

23-24 червня- Купала (ігрища, поклоніння воді, вогню, стрибати через вогонь)

Паска- навесні (великий день, пов яз. з народж. нового; слов яни вірили, що померлі родичі можуть впливати на родючість землі=> поминальні обряди (хотіли врожайного літа)

Яйце- як символ початку світу

Хліб- Тур, Пан, Яр- 3 брати, Яр => Ярило