3. Співвідношення національного та загальнолюдського в культурі

Щось властиве всім народам загалом- загальнолюдське.

Проблема //-// Гегель «Філософія іст.» сформував загальноприйняту концепцію загальнолюдського в історії.

Г. досліджуючи 1) обґрунтував спадкоємність у розвитку людської к., 2) розкрив діалектику загальнолюдського та національного (діалектика – боротьба протилежного, взаємоперехід одне в одне.

Г. зміг виконати ці 2 пункти завдяки усвідомленню історії (процес усвідомлення свободи). В цьому процесі виділив 3 етапи:

1) Сх. Цивілізація (вільна- одна людина (правитель або деспот))

2) Греко-римська (вільними є «вільні» громадяни полісів, привілейована діяльність- не архітектура, не живопис, лише філософія та політика. Вільними громадянами могли бути тільки чоловіки, які мали своє майно (не належали до вільних раби, жінки, іноземці, полонені)

3) Цивілізація германських народів (вільними є усі) Європоцентризм Гегеля. Дає підстави класифікувати народи:

1) Всесвітньоісторичні (ті, які в кінці 18, на поч.. 19 ст. були державними народами) 2) Неісторичні (ті народи або народності, які не мали власного іст. часу)

Укр. К. форм. на народному грунті (не елітному)

16-17, в кінці 18- на поч.. 19 ст.- перериви в історії України.

Гегель надавав перевагу загальнолюдському, рівень усвідомлення свободи- найголовніше у всесвітньоісторичному.

Нім. Романтизм- Гердер висловив протилежну думку, що кожна культура є унікальною і самодостатньою, загальнолюдські стандарти руйнують унікальність культур. Пріоритет треба надавати національному, а не загальнолюдському.

У ХХ ст.. Данилевський, Торнбі вважали, що протилежність загальнолюдського і національного не має сенсу, тому що загальнолюдське включає в себе народне, національне.

Марксисти (класичний та радянський) говорить про діалектичну єдність, сама проблема нац.. трактується ширше (не в індивідуальному, неповторному плані)

Зрозуміти сутність цієї єдності можна через поняття людської культури (національної)

4. Поняття національної культури

Залежить від того, що вкладає дослідник в поняття, його не можна розглядати поза проблем нації.

Поняття «нація» не можна розглянути без поняття «культури» (те, що створюється людиною, її власний життєвий світ, який завжди обмежений зовн. світом, ми вибудовуємо свій світ у просторі свободи => індивідуальний рівень.

На культурному рівні форм. світу обмежене об активними умовами (природне середовище, суспільна традиція (архетипи на неусвідомленому рівні)).

Говорять, що первісні культури форм. на основі сім ї (напр.. єврейська родина Аврам і Сара – 12 синів- єврейський народ)

Стадо=> рід (включ. близьких родичів) => плем я (політ. форма спільності, не культурна, включ. близьких і далеких родичів).

Вебер: люди об єднаються у спільноти і спілки (передбачає об єднання людей з певною метою) (група, держава- приклад)

Спільнота об єд. культ-психол. підтекстом (сім ї, етноси, нації, релігійні общини- неоднозначні поняття)

В Укр. Етнос розгляд. тотожно Народові.

Етнос- спільнота, де люди об єдн. культур. чинниками різної природи- спільне походження, міфи, вірування, звичаї, всі вони можуть породжувати почуття солідарності.

-В Укр. міфів про спільне походження українців немає. Поширеним є міф про укр.. традиції походять від Київської Русі. (Укр. традиції сягають часів КР (етнічні (народні)- до національні спільноти)

Від ХХ ст..- національні спільноти. Нація- європейський феномен.

Кожну етнічну групу визначають:

Самосвідомість «ми» (не «вони»)

Спільність походження (міфи про кровну спорідненість)

Х-ться власною етнічною культурою (ця культура завжди патріархальна)

Неоднозначність поняття нація. Нація- політ. одиниця.

Проблема національної різнорідності <= Неоднозначність тлумачення

Майнеке (?) виділив 2 типи націй: 1) Культурна, 2) Політична

Культурна – спільнота людей, об єдн. культурно-психол. підтекстом, що витворюється історично.

Політична – єдність або солідарність громадян в рамках певної держави.

Національна культура – певний простір спілкування, що об єднає індивідів й існує завдяки набуттю деякими культурними явищами загального значення, незалежно від того, на якій регіональній основі вони виникли.