7. Трипільська культура

Вікентій Хвойко- відкривач. Сотні трипільських поселень на тер. України.

Риси духовного життя:

Поховальні обряди

Зображ. на посуді (ант ропо-зооморфний стиль)

Людські житла

Світогляд пов язаний із культом родючості: жіночі статуетки, культ бика Тура (чол.. початок, символ сонця); зображ. змія-дракон, що літає (на посуді)- охоронець їстівних запасів, охоронець лона матері.

Домашні та святині помешкання в кожному приміщенні.

Релігійний світогляд: поклонялися тваринам (тотемізм, культ Тура), поклонялися силам природи (анімізм).

Трипільська писемність (окремі знаки)

Не можна сказати однозначно про поховання (трупоспалення, земле поховання)

Соц. устрій- родовий: трипільці жили родовими групами, не мали інституту сім ї, об єднувалися жінкою-матір ю. Культ жінки (берегині)- домінує..

Мистецтво: Керамічний посуд, глиняна пластика (жін.. статуетки), риси статуеток- виразно представлені жіночі форми, голова- схематично; прикрашались візерунками (фарбовані лінії, наколюв. на статуетки; кольори- чорний, червоний, білий, брунатно- червоний, брунатно-жовтий (охра або вохра)

Посуд: кухонний (простий за формою, незначний орнамент) та столовий (більш якісна глина, вишуканий орнамент)

Кольори збереглися до нашого часу. Найбільш поширені композиції розпису: звірі, птахи, рослини, люди, змії, хрести, посуд у вигляді бінокля, посуд с антропологічними рисами (у вигляді жіночих грудей), посуд із зооморфними формами (бик Тур)

Житло будували по колу, всеред.- майдан (для загону тварин та віче), досить великі (200 м2) житла, могли бути дво- та триповерхові, завжди налічували кілька кімнат (відділялися дерев яними перегородками), кожна кімната мала: місце для спання, піч, жертовник, місце для роботи. Житла будували із лози і обмазували глиною. Специфіка оздоблення житла схожу на укр.. хату. Орнамент, яким оздоблювали хати- звіриний, геометричний стиль, кольори- червоно-чорні, жовті.

Трипільці- хлібороби, скотарі (велика рогата худоба (віл,корова))

Періодизація трип. Культури- 5-3 тис. до н.е.

Поселення- майже городища.

Трипільці були винищені кочовими племенами, які йшли зі сходу (за Петровим)

8. Післятрипільська доба (2 тис. До н.Е.). Кімерійська культура (7-3 ст. До н.Е.)

У післятрипільську добу відбувається метисація, занепад.

Землеробство => скотарство (дрібна рогата худоба (вівці, козли), великого значення набуває кінь; патріархат, зброя починає набувати масового х-теру)

Шнуркова культура

Період ямної культури (представників не знайдено). Червоною вохрою посипали покійників (квадратні, прямокутні та овальні ями), чоловічі поховання- більш багаті, зі зброєю, із жінками ховали посуд)

Одними з представників ямної культури є кіммерійці (9-8 ст. до н.е.)

Звідки на тер. України? –Прийшли з Азії; -Автохтонне населення Наддріпрянщини (Петров, Полонська-Василенко)

Культура запозичена від пізньотрипільської культури, переорієнтація до скотарської культури, «кіммерійці»-рухливий кінний загін.

Поселень не було знайдено, було знайдено лише могили прямокутної або овальної форми (2 тис. до н.е.), багатші, перекривались каменем або деревом.

Елемент спадковості (від трипільців)- поховання

Будували житла на основі глинобитних каркасів

Кераміка

Звіриний, геометричний стилі

Перші бронзові предмети- зброя, прикраси, казани (мали ритуальне значення)

Основа господарства- конярство.

Провідна роль у житті належала війні, у війні вони здобували зброю, продукти побуту, зброя включала лук зі стрілами, меч- ковальство.

Соц. устрій- племенний на межі класоутворення.

Головна цінність- худоба. Найважливішим одноплемінникам віддавали худобу.

Суспільство- соціально неоднорідне.

Виробництво зброї: рукоятки мечів прикрашали спіралями, ромбами, квадратами.

Склульптура, як вид мистецтва (статуї воїна- кам яний стовп у 1,5 м.)