26. Частинна варіація факторів вир-ва

Припустимо, що всі фактори виробництва, крім одного, є не­змінними. Така ситуація можлива в короткостроковому періоді, а ми маємо справу з однофакторною виробничою функцією, або час­тинною варіацією факторів виробництва.

Основними показниками тут є сукупний (ТР), середній (АР) та граничний (МР) продукти змінного фактора виробництва.

Сукупний продукт зростає із збільшенням змінного фактора. Але це зростання затухаюче. Настає момент, коли збільшення змін­ного фактора призводить до зменшення обсягу виробництва продук­ті. Тобто виробничий процес настільки перенасичений цим факто­ром виробництва, що він не може ефективно використовуватись. Середній продукт змінного фактора розраховують через вимірювання нахилу променя, що проведений від початку координат до відовідної точки кривої сукупного продукту.Середній продукт досягає максимуму при умові використання такої кількості змінного фактора, яка відповідає точці дотику про­меня, який виходить з початку координат та кривої сукупного про­дукту. Середній продукт буде збільшуватися до тих пір, поки гранич­ний продукт буде більший за нього При залученні у виробництва нової порції ресурсу, продукти­вність якої більша за середню, відбудеться збільшення і середнього показника. І навпаки, якщо виявиться, що гранична продуктивність змінного фактора менша, ніж середня, то відповідне залучення зме­ншить середній показник. Граничний продукт досягає свого максимального значення в точці А, потім починає зменшуватися до нуля і навіть до від'ємних значень. Починаючи з певного обсягу збільшення одного з факторів виробництва, при незмінних інших факторах відбувається змен­шення граничного продукту цього фактора (закон спадної гранич­ної продуктивності).

27. Ізоквантна варіація факторів вир-ва

Якщо дещо ускладнити виробничу функцію, аналізуючи за­лежність обсягів виробництва від двох факторів (наприклад, праці і капіталу), то можна скласти виробничу сітку - таблицю, що опи­сує виробничу функцію для певного максимального обсягу продук­ції, який може бути вироблений при кожній комбінації факторів виробництва

< =Карта ізоквант

Ізокванта - це крива, що відображає альтернативні варіанти ре­сурсів, які використовуються для виробництва певного обсягу проду­акції

Карта ізоквант - це множина ізоквант, що відображає мак­симальний випуск продукції за будь-яких комбінацій факторів ви­робництва. Криві ізоквант ніколи не перетинаються. Чим далі ізо­кванта від початку координат, тим більшому обсягу виробництва продукції вона відповідає.

Аналізуючи ізокванти, можна визначити показник заміщення одного фактора виробництва іншим. Гранична норма технологіч­ного заміщення капіталу працею (MRTSrl) визначається обсягом праці, яка може замінити одиницю капіталу:

MRTSLK = ∆К/∆L

Форма ізокванти (крива випукла до початку системи координат) показує, що гранична норма технологічного заміщення капіталу пра­цею зростає при просуванні вниз уздовж ізокванти

Це означає, що кожну втрачену одиницю капіталу необхідно замінювати все більшою кількістю праці. Це пояснюється тим, що фактори виробництва не можуть повністю замінювати один одного.

Зростаюча гранична норма технологічного заміщення капіталу пРацею властива для більшості виробничих процесів, але існують' Деякі винятки, де ця залежність дещо інша.