4. Закон спадної граничної корисності блага

Гранична корисність МU це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги. MU=(TU)/Q=(TU₂-TU₁)/(Q₂-Q₁). Закон: Оскільки при збільшенні обсягів споживання якогось товару ступінь задоволення потреб споживача зростає, то від кожної нової порції він матиме менше задоволення, ніж від попередньої. Цю залежність і відображає закон спадної граничної корисності.

Q _y

Q _y1

Q _y2

Q_x1 Q_x2 Q_x

При пересуванні по кривій байдужості в низ споживання товару Х, зростає і його гранична К зменшується, а споживання товару у – зменшується, його гранична К зростає.

5. Рівновага споживача з кардиналістських позицій

Модель споживача: споживач поводить себе так, начеб­то він максимізує функцію корисності на допустимих на­борах споживчих благ.

Граничною корисністю блага (МІГ.) називатимемо величину зміни функції корисності за зміни споживання блага на,одиницю.

звідси негайно випливає від'ємність граничної норми заміни для благ з додатною корисністю. Дійсно, якщо споживання одного з благ збільшується (зменшується), то збереження того самого рівня корис­ності вимагає зменшення (збільшення) споживання іншого. Тобто зміни благ мають різний знак.

Кардиналістській підхід до аналізу рівноваги споживача полягає у по­рівнянні співвідношень між граничними корисностями та цінами. Як і раніше, розглядатимемо лише "абсолютно необхідні блага".

• Припустимо, що для певного набору благ, який повністю використо­вує бюджет, виконується співвідношення MU₁/P₁> MU₂/P₂

Показники, що фігурують у лівій та правій частині нерівності, можна інтерпретувати як граничні корисності, що припадають на одну грив­ню, вкладену у придбання благ.

Рівновага можлива лише за наявної рівності граничних корисно­стей благ, що припадають на кошти, вкладені у придбання цих благ. Тобто у разі рівноваги (виконання припущень) спостерігатиметься спів­відношення: MU₁/P₁= MU₂/P₂

Ця рівність є рівнянням рівноваги споживача за кардиналістською традицією.

Переписавши у формі MU1/MU₂=-MRS_1,2=P₁/P₂

впевнюємося в еквівалентності рівнянь рівноваги, отриманих з кардиналістських та ординалістських позицій.

7. Криві байдужості, їх властивості

Крива байдужості - це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг.

Властивості кривих байдужості

1. Віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найбільш віддалені від початку коорди

н ат.

2. Криві байдужості не перетинаються.

3. Мають від'ємний нахил.

Мал. 1 – карта кривих байдужості.

Q _y

N₁

N₂

Крива байдужості Q_x

Між набором товарі N₁ і N₂ споживач не вбачає різниці. Рівень корисності кожного з наборів на кривій байдужості – однаковий. Тому можна вважати що крива Б показує альтернативні набори товарів які забезпечують однаковий рівень корисності.

8. Гранична норма заміщення блага

Гранична норма заміщення визначає, від якої кількості товару у споживач згоден відмовитись, щоб отримати ще одну додаткову одиницю товару х, залишаючись на тій же кривій байдужості.

MRSxy=-(∆Qy/∆Qx)=P_x/P_y=∆y/∆x. MRSxy зменшується по мірі того, як товар

заміщується товаром х.

Зменшення граничної норми заміщення при переміщенні вздовж Кривої байдужості донизу є важливою передумовоюформування іфивої байдужості. У міру того як товар х заміщує товар у, крива ^їайдужості стає менш крутою.

Гранична норма заміщення може бути пов"язана з граничними Корисностями товару х і товару у. ∆QxMUx=-∆QyMUy, звідси

∆Qy/∆Qx) =MUx^/Muy=MRSxy, де MU-гранична користість; -

∆QyMUy-втрата корисності товару у; ∆QxMUx -приріст іКорисності товару х.

Гранична корисність товару зменшується, коли його кількість у Споживанні зростає, і відповідно збільшується, коли його кількість у споживанні скорочується.

Q_y

Q_y1

Q_y2

Q_x1 Q_x2 Q_x