39. Монопольний ринок в короткостроковому періоді

При аналітичному розв'язку задачі для короткострокового періоду відмінності виникають за рахунок" різних функції попиту у випадку конкурентної фірми і монополіста: звідсі: випливають розбіжності у вигляді функцій виручки — завжди лінійної для конкурентної фірми і нелінійної для монополіста. Правило граничного випускумк-мс

яке ми визначили для конкурентної фірми, є універсальною необхідною умовою максимального прибутку для всіх типів ринкових структур. Функції сукупної і граничної вартості теж не мають принципових відмінностей для ціноотримувача і ціноутворювача. Розбіжність результатів при максимізації прибутку виникає за рахунок показника граничної виручки МК. Для конкурентної фірми МК=Р, а для монополіста МК^Р (приО,>0).

Отже, для монополіста після знаходження оптимального обсягу Qm треба визначити оптимальну ціну Р Для цього слід скористатись оберненою функцією попиту Р= p(Qd). Звідси матимемо: P~P(Qm), тобто визначаються ціна і обсяг (Pm,Qm), які максимізують прибуток монополіста

Фірма-монополіст у короткостроковому періоді може мати економічні збитки, якщо навіть при виконанні умови максимізації прибутку вартість виробництва одиниці продукції перевищує її ціну, АСт>Рт. Тоді фірма може лише мінімізувати свої економічні збитки. Цей випадок ілюструє мал.б. При існуванні монополії умова беззбитковості і умова закриття в короткостроковому періоді виглядають так само, як і для конкурентної фірми:

Що стосується кривої пропозиції для фірми-монополіста, то виявляється, що вона не існує. . Отже, одному й тому ж обсягу пропозиції у випадку монополії можуть відповідати дві різних ціни, що суперечить умовам існування функціональної залежності P=p(Qs). Тому для фірми-монополіста крива пропозиції не визначається.

40. Монопольний ринок у довгостроковому періоді

При аналізі поведінки монополіста в довгостроковому періоді виходимо із особливостей монополії — наявності лише одного постачальника продукції та існування вхідних бар'єрів у галузі для фірм-новачків.

В довгостроковому періоді фірма обирає масштаби виробництва, а не лише обсяги використання змінних факторів. Якщо вважати, що фірма розробляє кілька сценаріїв свого перспективного розвитку залежно від обсягів використання фіксованих (у короткостроковому періоді, тоді для кожного варіанта вона може знайти оптимальні обсяг виробництва і ціну, які максимізують її прибуток. Звісно, при цьому фірма повинна мати також довгострокові прогнози щодо ринкового попиту нг свою продукцію.

Отже найкращий із короткострокових станів рівноваги є одночасн станом довгострокової рівноваги монополіста.

Монодія, яка максимізує прибуток у довгостроковому періоді, збільшує обсяг виробництва до тих пір, доки не буде випускати таку кількість товару, при якій би досягалась рівність граничного доходу і довгострокових граничних витрат. Утримання монопольної позиції фірмою протягом тривалого періоду можливе тому, що вільний вхід на ринок відсутній. Його відсутність для нових фірм запобігає падінню монопольного економічного прибутку. Прибуткова монопольна фірма так і в довгостроковому періоді. В умовах чистої монополії прибуток не виконує свої функції щодо залучення в галузь нових фірм, як це властиво конкурентному ринку і тому ціни на моноп. ринку ринку вищі, ніж вони могли бути в умовах доск. Конкур.