Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
уо_теорія_1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
4.46 Mб
Скачать

10. Порядок обліку та розподілу непрямих (накладних) виробничих витрат.

Такі витрати розподіляють найчастіше між підрозділами, виробами пропорційно до певної бази розподілу (обсяг вироб-ва, площа, заробітна плата, балансова вартість устаткування). Виходячи з бази, обчислюють ставку розподілу – відношення суми непрямих витрат до заг величини бази розподілу.

Приклад: загальна площа будівлі – 240 м. кв, цех 1 -180 м.кв, цех 2 – 60 м.кв, втрати на утримання будівлі – 12000 грн. Розподілимо витрати між цехами пропорційно площі: 180\240*12000=9000 грн; 60/240*12000=3000 грн.

У разі наявності у підприємства допоміжних підрозділів, витрати допоміжних підрозділів розподіляють між основними підрозділами. Розподіл витрат обслуговуючих підрозділів ускладнюються, якщо вони надають взаємні послуги один одному. Тоді застосовують такі методи розподілу:

  • Прямого розподілу – витрати допоміжних підрозділів (ДП) безпосередньо списують на витрати осн підрозділів;

  • Послідовного розподілу – витрати кожного ДП розподіляють послідовно щодо виробничих підрозділів.

  • Розподілу взаємних послуг – витрати кожного ДП розподіляють послідовно з урахуванням взаємних послуг.

  • Одночасного розподілу – розподіл взаємних послуг шляхом розв»язання системи рівнянь.

На рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, де ведеться облік витрат на організацію виробництва та управління галузями, цехами, відділеннями та підрозділами основного виробництва, а також витрат, пов’язаних з утримуванням та експлуатацією машин та обладнання.

Загальновиробничі витрати в кінці місяця списуються на 23 рахунок “Виробництво” за видами витрат і включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Загальновиробничі витрати, які знаходяться в межах нормативів вважаються розподіленими і списуються в дебет рахунку 23 “Виробництво”. Інші витрати є нерозподіленими і списуються в дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”.

На рах 91 “Загальновиробничі витрати” виробничі підприємства обліковують протягом місяця виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. За дебетом 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне за відповідним розподілом списання загальновиробничих витрат на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

11. Залежність організації управл.Обліку від принципів побудови плану рахунків.

Важливим методологічним питанням орг-ції управл.обліку є його місце в системі рахунків бух.обліку. У різних країнах цю проблему розв,язують по-різному. Аналіз рахунків зарубіж.країнсвідчить,що попри багатомвїття їх міжнародна практика виробила два осн.підходи до структури пл..рахунків: 1.Двоколовий принцип – виокремлення двох автономних систем рахунків відповідно до цілей фін.та управл. обліку(більшість країн-членів ЄС); 2.Інтегрований принцип за яким рахунки управл.обл кореспондують з рах.фін обліку в межах єдиної системи рахунків(країни англо-саксонської групи). Розглянемо підхід до організації обліку у країнах англосаксонської груи. Для цих країн притамання відсутність жорсткого регулювання обліку з боку держави. Б/о є само регульованою системою,оскільки його правила.принципи і концепції розробл.і приймаються проф. організаціями облікових працівників.Отже, відсутній єдиний національний план рах.Системи рахунків обираються компаніями самостійно,виходячи з характеру діяльності. Виокремились такі основні системи рахунків: загальна, інтегрована та переплетена система обліку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]