- •1.1Сучасний екологічний стан області
- •1.2Основні етапи проведення екологічної експертизи
- •3.1Визначення екологічної стійкості земельних ресурсів господарства
- •Розрахунок екологічної структури угідь
- •3.1.2Визначення екологічної стійкості угідь
- •3.1.3Встановлення потенційної небезпеки ерозійних процесів грунту
- •3.2Розрахунок еколого-агрохімічного балу поля господарства
- •3.3Визначення екологічного ризику застосування хімічних засобів захисту рослин (пестицидів)
- •4.1 Визначення розмірів плати за забруднення грунтів
3.3Визначення екологічного ризику застосування хімічних засобів захисту рослин (пестицидів)
Таблиця 3.3.1 Таблиця шкідливих об'єктів
Культура сівозміни |
Шкідливий обє`кт |
Препарати хімічного захисту |
Норми внесення, кг/га, л/га |
Чорний пар |
- |
- |
- |
Озима пшениця |
Хлібна жужелиця |
Базудин 600 |
1.5-1.8 л/га |
Борошниста роса |
Альто 400 |
0.1-0.2 л/га |
|
Буря`ни |
Монітор |
0.013-0.026 кг/га |
|
Озима пшениця |
Лучний метелик |
Золон |
1.5-2.0 л/га |
Септоріоз |
Байлетон |
0.5-1.0 кг/га |
|
Буря`ни |
Агрітокс |
1.0-1.5 л/га |
|
Кукурудза |
Стебловий метелик |
Децис |
0.5-0.7 л/га |
Пухирчата сажка |
Вітавана |
2 кг/га |
|
Буря`ни |
Гезагард 50 |
2.0-4.0 л/га |
|
Ячмінь |
Злакові мухи |
Бі-58 новий |
1.0-1.2 л/га |
Борошниста роса |
Альто супер |
0.4-0.5 л/га |
|
Буря`ни |
Раундап |
2.0-4.0 л/га |
|
Чорний пар зайнятий |
- |
- |
- |
Озима пшениця |
Попелиці |
Актара 25 |
0.1-0.14 кг/га |
Іржа |
Імпакт |
0.5 л/га |
|
Буря`ни |
Аркан 750 |
20 г/га |
|
Кукурудза на зелений корм і силос |
- |
- |
- |
Озима пшениця |
Тріпс |
Альтекс 100 |
0.1-0.15 л/га |
Гельмінтоспороз |
Конфуго супер |
2 кг/га |
|
Буря`ни |
Гранстар |
20-25 г/га |
|
Соняшник |
Саранові |
Моспілан |
0.025-0.075 кг/га |
Фонописа |
Корбель |
0.8 л/га |
|
Буря`ни |
Варта |
1.5-3.0 л/га |
[8]
Таблиця 3.3.2
Препарат хімічного захисту |
Оброблювана площа, га S |
Загальна кількість препарату ( норма * площу ) М |
Ступінь небезпеки пестициду (з табл. ) |
Базудин 600 |
89,4 |
134,1 |
4 |
Альто 400 |
89,4 |
8,94 |
5 |
Монітор |
89,4 |
1,1622 |
6 |
Золон |
89,4 |
134,1 |
4 |
Байлотон |
89,4 |
44,7 |
5 |
Агрітокс |
89,4 |
89,4 |
5 |
Децис |
89,4 |
44,7 |
4 |
Вітавана |
89,4 |
178,8 |
4 |
Гезагард 50 |
89,4 |
178,8 |
4 |
Бі - 58 новий |
89,4 |
89,4 |
4 |
Альто супер 330 |
89,4 |
35,76 |
5 |
Раундап |
89,4 |
178,8 |
6 |
Актара 25 |
89,4 |
8,94 |
3 |
Імпакт |
89,4 |
44,7 |
5 |
Аркан 750 |
89,4 |
178,8 |
6 |
Альтекс 100 |
|
8,94 |
6 |
Конфуго супер |
89,4 |
178,8 |
2 |
Гранстар |
89,4 |
178,8 |
5 |
Моспілан |
89,4 |
2,235 |
2 |
Корбель |
89,4 |
71,52 |
5 |
Варта |
89,4 |
134,1 |
6 |
Всього |
894 |
1569,22 |
|
При використанні пестицидів дуже важливо завчасно оцінити рівень можливої потенційної небезпеки для людини та біоти. Для цього застосовують розрахунковий метод оцінки можливих негативних наслідків, враховуючи гігієнічну та екотоксикологічні характеристику препаратів, кількісне пестицидне навантаження на навколишнє середовище, в умовах даного ландшафту.
Для прогнозу рівня небезпеки забруднення агроекосистем токсичними речовинами, використовують модель, яка включає в себе 4 параметри:
1. Показником властивостей асортименту пестицидів, які використовуються в господарстві, є середньозважений ступінь небезпеки асортименту пестицидів (Сcн), який обчислюється за формулою:
Ссн. = Сн1 * m1 + Сн2 * m2 +… + Снn * mn / М, де
Сн -ступінь небезпеки даного пестициду;
m - запланована або використана кількість одного пестициду, кг/га, л/га;
М - загальна кількість усіх пестицидів, кг, л.
Ссн = 536.4 + 44.7 + 6.97 + 536.4 + 212.25 + 447 + 715.2 + 715.2 + 357.6 + 178.8 + 26.82 + 228.5 + 10.728 + 53.64 + 357.6 + 8.94 + 4.47 + 357.6 + 804.6 / 1569.22 = 5598.46 / 1569.22 = 3.57
2. Усереднене навантаження пестицидів на територію господарства або району виражається екотоксикологічною дозою (Дект), яку знаходять за формулою:
Дект = М / S, де (кг/га)
М - загальна кількість усіх пестицидів ( сумарна сезонна витрата пестицидів), кг/га, л/га;
S - загальна орна площа, га.
Дект =1569.22 / 894 = 1.75
Цей показник відрізняється від норми витрати пестицидів тим, що стосується не лише поля, де використовується пестицид, а й загальної площі сільськогосподарських угідь і враховує такі процеси, як міграція пестицидів з повітряними потоками та водним стоком, а також щорічне територіальне переміщення у сівозміні культур, що потребують інтенсивного застосування пестицидів, і сприяє зниженню концентрацій шкідливих речовин в місцях їх внесення.
3. Толерантність території до пестицидного навантаження оцінюється загальним індексом здатності до самоочищення земельних угідь від хімікатів (Ізон). Вона відображає інтенсивність деструкції пестицидів в залежності від грунтово - кліматичних умов і виражається в балах.
0.1 - для ландшафтів сухих степів і солончаків;
0.1 -1 -для ландшафтів окультурених чорноземів, в зоні достатнього вологого забезпечення.
інтенсивна 0.80 - 0.61
помірна 0.60-0.41
слабка 0.40 - 0.20
дуже слабка ≤ 0.20
Інтенсивність процесів фізико-хімічного і мікробіологічного розкладу пестицидів на території України, згідно цієї класифікації відображають усереднені зональні індекси самоочищення, що визначені на основі ґрунтового та агрокліматичного районування. Враховуються типи грунтів та вологозабезпеченість (ГТК - гідротермічний коефіцієнт) Величина загальних індексів самоочищення дані в таблиці 3.3.3.
4. Вірогідне забруднення агроландшафту (U) оцінюється інтегральним показником (умовними кг/га), що враховує всі три параметри:
U = Дект / Сен * Ізон, де
Дект - екотоксикологічна доза, кг/га;
Сен - середньозважений ступінь небезпеки;
Ізон - зальний індекс самоочищення території; (з таблиці 3.3.3)
U = 1,75 / 3,57 * 0,38 = 1,29
Потенційна небезпека внесення пестицидів в агроекосистеми для живих організмів зростає із збільшенням показника забруднення території. При значеннях цього показника до 4 умовних кг/га еколого-гігієнічна ситуація є мало небезпечною. Потенційна небезпечність (ризик) використання пестицидів зростає із збільшенням вірогідного забруднення.
5.Ризик характеризує агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ) зі значеннями від О до 10 та розраховується за формулою:
АЕТІ =10 * U * (1+U)3 / (1+U)4 + 5000
АЕТІ =10 * 1,29 * (1+1,29)3 / (1+1,29U)4 + 5000 = 0,0308
Числові значення АЕТІ визначаються за величиною прогнозуючого забруднення
території. Ризик характеризується АЕТІ таким чином:
0-1- малонебезпечні,
1 - 4 - середньо небезпечні,
5 - 7 – підвищеної небезпечності,
8-10-високонебезпечні.
При плануванні хімічних заходів із захисту рослин слід підбирати асортимент пестицидів та їх сумарну витрату на одиницю орної площі в даній грунтово-кліматичній зоні так, щоб значення АЕТІ були найменші. При величині АЕТІ >1 контроль за фактичним вмістом пестицидів у продуктах урожаю та об'єктах агроекосистеми обов'язковий.
Таблиця 3.3.3 Апроксимоване агроекологічне районування території України
Зона, провінція, область |
Тип грунтів, що переважає ГТК |
Індекс самоочищення території |
ПОЛІССЯ Волинська, Рівненська, Львівська-північні райони, Хмельницька-північні райони, Чернігівська, Київська на північ від Обухова, Сумська-на північ від лінії Конотоп-Глухів |
Дерново-середньо підзолисті, глинисто-піщані, ГТК 2 -1.6 |
0.50 |
ЛІСОСТЕП Західна провінція Тернопільська, Хмельницька-південні райони, Чернівецька, Вінницька |
Сірі опідзолені, ГТК 1.6 -1.4 |
0.60 |
Центральна провінція Обухова, Черкаська, Одеська-на Київська-на південь від північ від Любашівки |
Чорноземи малогумусні типові, ГТК 1.4 -1.6 |
0.55 |
Лівобережна висока провінція Полтавська, Сумська на південь від лінії Конотоп-Глухів, Харківська-на північ від лінії Красноград-Куп'янськ |
Чорноземи звичайні середньогумусні, ГТК 1.2- 1.1 |
0.70 |
СТЕП Північна підзона Кіровоградська, Дніпропетровська, Харківська-на південь від лінії Красноград-Куп'янськ |
Чорноземи звичайні малогумусні, ГТК 0.8 |
0.50 |
Південна підзона Дністровсько-Дніпровська провінція, Одеська-на південь від Любашівки до Роздільної, Миколаївська, Херсонська-на північ від Каховки, Запорізька |
Чорноземи звичайні середньогумусні на південних лесах, ГТКО.8-0.7 |
0.30 |
Донецька провінція Донецька, Луганська |
Чорноземи звичайні малогумусні, ГТК 0.9 |
0.38 |
Сухостепова зона Херсонська-на південь від Каховки, Крим - на північ від Сімферополя, прибережні райони Одеської та Запорізької областей |
Чорноземи південні карбонатні, темно-каштанові солонцюваті ґрунти, ГТК 0.6 - 0.5 |
0.23 |
Зона Українських Карпат Передгірська провінція Івано-Франківська, Львівська - південно-західна частина |
Бурувато-підзолисті, кислі ґрунти, ГТК 2.4 |
0.75 |
Закарпатська низинна провінція Закарпатська |
Буроземи кислі малогумусні, ГТК 2.6 |
0.78 |
Зона гірського Криму Передгірська лісостепова провінція-на південь від лінії Сімферополь-Феодосія |
Чорноземи південні міцелярно-карбонатні, ГТК 1.0 -0.7 |
0.38 |
Розділ 4. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА НАСЛІДКІВ АНТРОПОГЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН АГРОЛАНДШАФТУ