Завдання 2.

Поясніть, використовуючи аналіз попиту і пропозиції, як зменшення пропозиції може привести до падіння обсягів попиту, а також, як збільшення попиту може привести до падіння обсягу пропозиції.

Важливим питанням економічної теорії є ринковий механізм узгодження, взаємодії попиту й пропозиції. Згідно із законом попи­ту, поведінка споживача залежить від ціни пропозиції, за якою ви­робник пропонує йому товар. Ціна пропозиції — вихідна ціна, яка потім узгоджується з ціною попиту, тобто тією, яку може і збираєть­ся заплатити споживач. Це дає можливість уточнити характеристику закону попиту й пропозиції.

Закон попиту — це зміна величини попиту під впливом не ціни взагалі, а ціни пропозиції, яку встановлює виробник. Тобто закон попиту показує в чистому вигляді «ринок продавця».

Закон пропозиції — це зміна величини пропозиції під впливом не ціни взагалі, а ціни попиту, яку встановлює покупець. Тобто за­кон пропозиції показує «ринок покупця».

Отже, взаємодія попиту й пропозиції поклала початок ринкових відносин. У процесі цієї взаємодії досягнуто компромісу у вигляді ринкової ціни товару, за якою він купується і продається.

Взаємодію попиту й пропозиції в ринковій економіці можна проаналізувати за допомогою графіка на рис. 4.6. Криві попиту й пропозиції зображені в одній системі координат. На осі ординат вказана ціна Р, яку виробник отримує за певну запропоновану кількість товару і яку споживач виплатить. Вісь абсцис показує потрібну й запропоновану кількість товару Q в даний період часу. Крива пропозиції на графіку позначена SS, крива попиту — DD. Крива пропозиції SS показує кількість продукції і ціну, за якою виробники можуть прода­вати товар на ринку. Крива попиту DD показує кількість продукції, яку споживачі готові придбати за даною ціною. Крива попиту і кри­ва пропозиції перетинаються в точці, яка в економічній теорії нази­вається точкою рівноваги. Стан ринкової системи, при якому попит дорівнює пропозиції, називають рівновагою.

П ри ціні Ро запропонована й потрібна кількість товару одна й та ж і дорівнює Q0- Ціна Ро показує, що в цьому випадку плани покуп­ців і продавців співпали, їх економічне становище стабільне. А те­пер припустимо, що ринкові умови раптово змінилися: ціна товару — Р1. За таких умов (тобто при ціні Р1 виробнику невигідно виготовляти товар, оскільки не покриваються витрати, а споживач, навпаки, за цією ціною хотів би купити більше товару.Коли величина попиту перевищує запропоновану його кіль­кість, виникає нестача товару, тобто дефіцит. Розмір дефіциту дорів­нює: Q1SQ1D=EF. Величина попиту більша від величини пропозиції: D>S(рис. 4.6).

Рис. 4.6 Ринкова рівновага

Протилежна ситуація виникає, коли ціна зростає і дорівнює Р2. За таких умов виробнику вигідно виготовляти й поставляти на ринок більшу кількість товару, але ціна, яка зросла, не всім покупцям досяжна. Складається економічна ситуація, яка називається переви­робництвом або надлишком товарів. При перевиробництві величина пропозиції товару за даною ціною Р2перевищує величину попиту: S>D Величина надлишку дорівнює: Q2DQ2S = МК (рис. 4.6).

Проблема досягнення рівноваги розглядалася А. Маршаллом і Л. Вальрасом. Згідно з механізмом формування рівноважної ціни за Вальрасом, кількість товару — залежна змінна, а ціна — незалежна змінна (рис. 4.7). Функція попиту й пропозиції за Вальрасом виглядає так: Qd =f(Р); QS =f(Р), (4.2) а умова рівноваги — величина попиту дорівнює величині пропозиції: Qd=QS.

Рис. 4.7 Модель встановлення рівноважної ціни за Л. Вальрасом

При ціні Р1 обсяг попиту дорівнює Q1D а обсяг пропозиції — Q1S (Q1D > Q1S), тобто виникає надлишок попиту, тобто дефіцит. Конкуренція покупців піднімає ціну Р\ .угору до рівня рівноваги Ро. При ціні Р2 обсяг попиту — Q2D, а обсяг пропозиції — Q1S (Q1S > Q2D,)тобто виникає надлишок пропозиції. Конкуренція продавців буде зміщувати ціну Р2 до рівня рівноваги Ро,

Модель встановлення рівноважної ціни за Л. Вальрасом ґрунтується на зміні динаміки ціни в напрямі досягнення стану рівноваги. Він розробив «модель коригування ринкових цін», яка характеризує короткостроковий період. Згідно з механізмом формування рівноважної ціни за А. Мар­шаллом, кількість товару — незалежна змінна, функція попиту й пропозиції виглядає так: РD =f(Q); РS =f(Q), (4.3)

а умова рівноваги — ціна попиту дорівнює ціні пропозиції: РD = РS.

Рис. 4.8 Модель встановлення рівноважної ціни за А. Маршаллом

При обсязі пропозиції Q1S Ціна попиту Р2буде вищою, ніж ціна пропозиції — Р1 (Р2 > Р1), тобто у продавця виникає стимул збільшити обсяг пропозиції товарів на ринку до обсягу Qо- При обсязі пропозиції Q2S,і ціна пропозиції Р2 буде вищою, ніж ціна попиту, за таких же умов ціна Р2 буде знижуватися до рівня Ро. При рівноваж­ному обсязі ціна попиту дорівнює ціні пропозиції: Р1= Р₂ = Ро.

Модель А. Маршалла грунтується на зміні динаміки обсягів то­вару в напрямі досягнення стану рівноваги. Вона отримала назву «модель коригування випуску» і відображає ринкові процеси у дов­гостроковому періоді.

На мікрорівні механізм формування рівноважної ціни перед­бачає пошук ситуацій, коли економічна система перебуває в стані рівноваги. Причому суб'єкти ринкових відносин не мають стиму­лів до зміни своєї економічної поведінки. Рівновага — теоретична абстракція.

На практиці попит і пропозиція зазнають час від часу змін під впливом певних факторів: доходу споживачів, зміни цін на сирови­ну, обсягу капітальних вкладень і т. ін. Хоча попит і пропозиція не завжди врівноважені на ринку, ціна має тенденцію до рівноваги.

Нині на взаємодію попиту й пропозиції впливає інфляція, що перешкоджає аналізу факторів, які впливають на попит і пропози­цію. Інфляція як зменшення споживацької спроможності грошової одиниці означає зростання усіх грошових цін товарів. Ринкова еко­номіка, незалежно від інфляції, передбачає постійний рух цін. За таких умов виникає проблема: як відрізнити інфляційне зростання цін на товари від ринкового, що має викликати зміну попиту й пропози­ції? Переплетення цих двох видів зростання цін ускладнює дію зако­ну попиту й пропозиції. До того ж вони часто діють у протилежних напрямах: інфляція спричиняє підвищення грошової ціни товару, а технічний прогрес — знижує її.

Справа остаточно ускладнюється тим, що, з одного боку, інфля­ція дійсно охоплює всю економіку і сприяє росту цін на всі товари, але з іншого — інфляційне зростання відбувається неоднаково,

тобто на різні товари ціни змінюються неоднаковими темпами. Те ж саме притаманне й інфляційному зростанню грошових доходів споживачів, оскільки у різних категорій споживачів він відбува­ється нерівномірно. У зв'язку з цим необхідно відокремлювати залежність попиту й пропозиції від ринкового руху і впливу на динаміку величини попиту й пропозиції інфляційного зростання цін і доходів.

Завдання 3.

М ісячний доход індивіда становить 800 грн Використовуючи рисунок виконайте наступні завдання:

Знайдіть ціну товару X

Визначте ціну товару У в точках А та В.

Запишіть рівняння зображених бюджетних ліній.

Побудуйте лінію індивідуального попиту споживача на товар У, вважаючи, що він відображається лінійною залежністю.

Відповідь: 1) Ціна товару Х =20 (800/40=20); 2) Ціна товару Y в точці А= 40 (800/20=40), а в точці В =20 (800/40=20); 3) Загальний вигляд рівняння І=Рх*Х+Ру*У.тоді рівняння зображених бюджетних ліній 800=20Y+20X, 800=40*Y+20*X.

4)

Завдання 4.

1. Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.

2. Негативний ефект масштабу виробництва має місце тоді, коли зростання обсягу продукції відбувається в більшій пропорції, ніж зміна витрат ресурсів.

3. Нецінова конкуренція – це метод формування споживчого попиту і спосіб боротьби за покупця, яких передбачає технічні переваги, ефективні методи реалізації продукту, рекламу, “післяпродажне” обслуговування, розширення кола запропонованих послуг і гарантій покупця, покращення споживчих властивостей і надійності.

Завдання 5.

VC=TC-FC, AFC = FC/Q, AVC = FC/Q, ATC = TC/Q, MC = ΔTC/ΔQ.

Білет № 11.

Завдання 1.

1) Припустимо, що пропозиція товару Х абсолютно нееластична. Якщо попит на цей товар виросте, то ціна рівноваги:

1. Збільшиться, а обсяг рівноваги залишиться незмінним.

2) яке з наступних тверджень означає, що умови досконалої конкуренції не виконуються?

3. Крива попиту на продукт фірми має негативний нахил.

3) Прихильники точки зору на монополістичну конкуренцію як достатньо ефективну та вигідну споживачам стверджують, що:

2. Диференціація продукту сприяє кращій реалізації різноманітних уподобань споживачів.

4) Ставка процента по облігаціях буде тим нижчою, чим:

4. Коротший термін, на який вони випущені.

5) Земельна рента за інших рівних умов буде зростати, якщо:

4. Попит на землю зростає.