
- •1. Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики.
- •3. Охарактеризуйте суспільно-політичні уявлення мислителів Стародавнього Сходу.
- •2. Охарактеризуйте становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни, її об’єкт предмет методи дослідження та функції.
- •4. Охарактеризуйте суспільно політичні уявлення мислителів Стародавньої Греції.
- •7. Проаналізуйте погляди на політику, державу англійських мислителів Гоббса і Локка.
- •12. Охарактеризуйте типології політичного лідерства.
- •8. Проаналізуйте особливості становлення та розвитку політичної думки в Україні.
- •9. Проаналізуйте політичні концепції українських мислителів 20ст.
- •1011.13. Проаналізуйте сутність влади як суспільного явище, основні види та її ресурси.
- •14. Охарактеризуйте поняття легітимності влади, типології легітимності політичної влади.
- •16. Охарактеризуйте розвиток елітарних уявлень, сутність основних теорій політичних еліт
- •17. Розкрийте сутність, функції, основні якості політичного лідерства
- •18. Поясність сутність системного аналізу політики, поняття політичної системи. Проаналізуйте зміст теоретичних моделей політичної системи суспільства д.Істона, г.Алмонда, к.Дейча
- •19. Охарактеризуйте сутність, структуру, функції політичної системи суспільства
- •20. Проаналізуйте типології політичних систем Типи політичних систем.
- •21. Розкрийте поняття, принципи та форми демократії
- •22. Надайте характеристику тоталітарного політичного режиму
- •23. Проаналізуйте типології політичних еліт
- •24. Надайте характеристику авторитарного політичного режиму
- •25. Надайте характеристику процесу демократизації політичної системи сучасної України
- •26. Розкрийте поняття, ознаки, функції, держави. Охарактеризуйте основні теорії походження держави
- •27. Охарактеризуйте монархічну форму державного правління
- •28. Охарактеризуйте республіканську форму державного правління
- •29. Проаналізуйте особливості і шляхи переходу до демократії в сучасних умовах
- •30. Проаналізуйте форми державного територіального устрою
- •31. Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
- •32. Проаналізуйте сутність правової і соціальної держави як результату партнерства держави і суспільства
- •33. Охарактеризуйте походження, сутність, ознаки та функції політичних партій
- •34. Розкрийте поняття «група інтересів»; охарактеризуйте ознаки, функції громадсько-політичних організацій і рухів
- •35. Розкрийте сутність і типи партійних систем
- •36. Наведіть типології сучасних політичних партій
- •37. Розкрийте поняття, структуру, функції й типи політичної культури
- •38.Висвітліть поняття, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей
- •39. Охарактеризуйте сутність, функції, рівні політичної ідеології
- •40.Охарактеризуйте консерватизм та неоконсерватизм як ідеологі течію
- •41. Охарактеризуйте лібералізм та неолібералізм як ідеологічну течію
- •42. Охарактеризуйте комунізм як ідеологічну течію
- •44. Розкрийте сутність поняття «політичний процесПроаналізуйте політичну участь як найважливіш характеристику політичного процесу
- •45. Розкрийте основні ознаки змішаної виборчої системи
- •48. Надайте характеристику типів політичних процесів
- •49. Охарактеризуйте політичні конфлікти та шляхи їх розв’язання
- •50. Проаналізуйте вибори як основний засіб делегування влади,класифікацію політичних виборів
- •52. Розкрийте сутність, суб’єкти, основні принципи міжнародної політики
- •53. Охарактеризуйте поняття «світове співтовариство»
- •54. Охарактеризуйте глобалізацію як ключову тенденцію світового політичного процесу
- •55. Розкрийте співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики
- •56. Проаналізуйте місце України у системі міжнародних політичних відносин і у сучасному геополітичному просторі. Висвітліть процес
- •57. Проаналізуйте основні риси політичної еліти сучасної України, особливості її формування та функціонування
- •58. Охарактеризуйте форму державного правління, державно-територіального устрою в сучасній Україні згідно Конституції України
- •59.Проаналізуйте причини, зміст і наслідки політичної реформи в сучасній Україні
- •60. Проаналізуйте проблеми і шляхи становлення та розвитку правової й соціальної держави в сучасній Україні
- •61. Охарактеризуйте становлення багатопартійності в сучасній Україні, формування партійної системи
- •62. Проаналізуйте класифікацію сучасних українських партій
- •63. Проаналізуйте основні тенденції виборчого процесу і сутність виборчої системи в сучасній Україні
- •65. Охарактеризуйте місце і роль України у сучасному геополітичному просторі
- •70. Проаналізуйте категорії, принципи і методи системного аналізуполітики в праці д.Істона « Концептуальна структура для політичного аналізу»
- •1. Охарактеризуйте сутність, походження, структуру та функції політики
30. Проаналізуйте форми державного територіального устрою
За формою державного устрою держави поділяються на: прості та складні. Серед простих держав визначають унітарну.
Унітарна держава — це єдина держава, адміністративно-територіальні одиниці якої не мають ознак суверенітету.
Простим (унітарним) державам притаманні такі важливі риси:
— цілісність та недоторканність території у межах державного кордону;
— єдина конституція, дія якої поширюється на всю територію країни;
— єдина система державного апарату, що поширює свої повноваження на територію всієї країни, на всіх громадян (єдині глава держави, законодавчі, виконавчі та судові органи влади);
— єдина система права і система законодавства;
— єдине громадянство та державна символіка;
— адміністративно-територіальні одиниці (області, графства, воєводства, провінції) не мають основних ознак державності, у тому числі політичної самостійності;
— у міжнародних відносинах держава виступає єдиним цілим.
До простих (унітарних) держав належать: Україна, Англія, Польща, Італія.
Залежно від характеру державних утворень прості (унітарні) держави поділяють на:
1) централізовані — держави, адміністративно-територіальні одиниці яких мають рівний правовий статус Пакистан, Фінляндія, Данія, Польща);
2) децентралізовані — держави, адміністративно-територіальні одиниці котрих наділені певними пільгами із самоврядування в певній адміністративно-територіальній одиниці; можуть створюватись автономії,
Серед складних держав розрізняють:
1) федерацію,
2) конфедерацію,
3) імперію.
1. Федерація (пізньолат. foederatio — союз, об'єднання) — це складна держава, що являє собою союз ряду державних утворень, які мають певну політичну самостійність.
2. Конфедерація — це тимчасовий союз суверенних держав, що об'єднались для досягнення спільної мети у певній сфері державної діяльності (оборона країни, розвиток грошово-кредитної системи тощо).
Прикладом конфедерації були: колишній СРСР з 1917 р. по 1922 р
Особливими формами об'єднання держав є співдружність та співтовариство — союзи держав, що виступають як асоційовані члени при збереженні ними повного суверенітету, з метою спрощення візової системи та митних кордонів,
31. Охарактеризуйте взаємодію держави і громадянського суспільства.
Проблеми та перспективи практичної взаємодії держави та громадянського суспільства стали в кінці двадцятого століття особливо актуальними для країн Східної Європи, і відсутність традиції громадянського суспільства зокрема як "здатності людей до солідарності, до існування громадою, колективної співпраці та організованості, що засновується ані на імперативах традиційного суспільства, ані на директивному впливі держави"1, відчувається особливо гостро і помітно гальмує процес демократизації. В Східній Європі проблема формування громадянського суспільства є унікальною, адже, за висловом Гелнера, східноєвропейці "знайшли термін, аби позначити те, чого в дійсності у них не існувало"2. Тобто для всього східноєвропейського і не тільки простору постає проблема віднайдення а може й створення таких форм, інституцій, випрацювання таких механізмів, за яких сутнісний смисл поняття "громадянське суспільство", яке історично "виросло" та сформувалось на американському західноєвропейському ґрунті, ефективно працюватиме на нашій, східноєвропейській, українській, території, що має свою самобутню історію, культуру, своє певним чином влаштоване суспільство. Також є ще одна істотна особливість: весь цей процес відбувається паралельно із іншим не менш складним — розбудовою державності. Обидва процеси є сучасними та принципово взаємозалежними, це особливо інтенсивно відбувається в Україні і саме зараз, тут і тепер. Важливо, щоб вони протікали збалансовано і Україна не похитнулася ані в бік жорсткого ететизму, ані тотальної аномії.