- •Первісне суспільство на території України (до 40 тис. Років до н. Е.)
- •Общинно-родовий лад на території України (40 тис. Р. До н.Е.- 7 ст. До н.Е.)
- •Скіфи на Україні
- •Рабовласницьке суспільство на території України (7 ст. До н.Е. – 4 ст. До н.Е.)
- •Слов’яни великого переселення народів (2-6 ст н.Е.)
- •Слов’янська колонізація східної європи (7-середина 9 ст н.Е.)
- •Дохристиянська київська русь: економіка, етносоціальна структура, внутрішня і зовнішня політика (836-988)
- •Київська Русь християнської доби: економіка, етносоціальна структура, внутрішня і зовнішня політика (988-1097)
- •Боротьба давньоруських князів за давньоукраїнські землі (1097-1238)
- •Монголо-татарська руїна (1238-1242)
- •Золотоординське ярмо (1245-1363)
- •Боротьба польських, литовських, угорських та ординських феодалів на українські землі у 14 ст.
- •Перша українська колонізація Дикого поля (1363-1478)
- •Кримсько – татарська Руїна (1478-1533)
- •Перший етап другої української колонізації Дикого поля (1533-1569)
- •Люблінська унія та її наслідки для України
- •Другий етап Другої української колонізації Дикого поля: економіка та етносоціальна структура (1569-1647)
- •Заснування Запорізької Січі та його значення для українського суспільства
- •Перші козацькі повстання наприкінці 16 ст.
- •Визвольний рух в Україні 1600-1647
- •Причини, характер і рушійні сили української революції під проводом б.Х.
- •Основні етапи української буржуазної революції 1648-1653
- •Російсько-українська-польсько-кримська війна 1654-1657
- •Українська Руїна (1658-1681)
- •Правобережжя після Руїни (1681-1699)
- •Лівобережжя після Руїни (1681-1699)
- •Україна і Пн. Війна (1700-1721)
- •Повстання на Правобережній Україні на початку 18 ст.
- •Поступове обмеження автономії і скасування Гетьманщини (1708-1764)
- •Нова Січ (1734-1775)
- •41. Реформи 1859-1881 рр в Україні
- •42. Скасування кріпацтва
- •43. Буржуазна індустріалізація в Укр. В другій пол.. Хіх ст.
- •44. Етносоціальна структура укр сусп другої пол. Хіх ст.
- •45.Загальноросійський визвольний рух в Україні другої половини XIX століття
- •46. Національно-визвольні рухи в Україні другої половини XIX століття
- •47. Особливості індустріалізації в Україні 1900 –1917
- •48. Визвольний рух в Україні 1900-1904
- •49.Україна доби Першої світової війни
- •50.Революція 1905-1907р
- •51.Політичне життя в Україні 1907-1914 р.
- •52.Причини ,характер і рушійні сили Великої російської та українськох революції 1907-1921
- •Причини і передумови Української революції
- •53.Лютневе збрйне повстання 1917 року та українське суспільство
- •54..Розвиток революції у березні-жовтні 1917 р.
- •55. Проголошення унр та трете двовладдя в Україні (листопад 1917 р. – січеня 1918 р.)
- •56.Український берестейський мир та відновлення влади Центральної влади .Прихована окупація України військами Центральних держав (січень-квітень 1918р.)
- •57.Гетьман п. Скоропадський (грудень-січень 1918)
- •58. Українська Директорія та інтеграція проти неї Антанти і Рад.Росії(грудень 1918 червень1919)
- •14.11.1918 Р. — червень 1920 р
- •59.Перша редакція “воєнного комунізму”в україні 1919
- •60.Воєнно-політичні події в літку 1919 в березні 1920
- •61.Радянсько-польська ук.Війна 1920 року
- •62.Придушення авторитарно-бюрократичної диктатури Врангеля в криму
- •63.Повстанський рух в Україні(1920-1921)
- •64.Нова економічна політика в Україні(1921
- •65.Утворення срср та участь ук.Народу. У цьому процесі
- •1. Державний статус України в 1921-1922 pp.
- •67. Завершення промислової індустріалізації в Україні: соціально-економічна сутність та наслідки (1925-1939рр)
- •68. Колективізація в Україні: соціальна-економічна сутність і наслідки (1929-1939рр.)
- •69. Українські землі під владою Польщі, Чехо-Словаччини та Румунії.
- •70. Початок Другої світої війни. Приєднання Західної України до срср та її радянізація (вер. 1939- чер. 1941)
- •71. Захоплення україни блоком фашистських держав. Окупаційний режим.
- •72. Антирадянський рух опору в Україні 1941-1944
- •73. Прорадянський рух опору в Україні 1941-1944
- •74. Вигнання військ блоку фашистських держав в Україні 1943-1944
- •75. Національно-визвольний рух у Західній Україні 1944-1953
- •76. Україна доби культури й. Сталіна: відбудова економіки, особлтвості репресивної політики, голо 1946 1947
- •77. Посталінська модернізація України 1953 – 1964
- •84. ПІднесення національно-визвольного руху в Україні 1987-1991
- •85. Ліберально-бюрократична революція 1991р. І відновлення незалежності України.
- •86. Становище економіки України доби відновлення незалежності 1991-2012
- •87. Етносоціальна стр-а доби відновленої незалежності 1991-2012
- •88. Політичне життя в Україні доби відновленої незалежності 1991-2008
- •89. Особливості зовн. Політики урядів України доби відновленої незалежності 1991-2012
- •90. Політичне життя в Україні доби відновленої незалежності 1991-2012
- •91. Революція 2004р. Та її наслідки.
- •92. Пол. Боротьба в Україні 2005 - поч.2006.
- •93. Вибори березня 2006 та їх безпосередні насліки.
- •94. Пол. Боротьба в Україні квіт. 2006 - серп. 2007р.
- •95. Дострокові парламентські вибори вересня 2007 та їх безпосередні наслідки.
- •96. Президентські вибори 2010 та їх наслідки
63.Повстанський рух в Україні(1920-1921)
завершальний етап визвольних змагань, що припадає на 1920-1921 рр. Це обумовлено декількома причинами. Передусім, на сьогодні, стан його наукової розробки далекий від ідеального. Вітчизняна історична наука щойно почала долати заідеологізовані нашарування радянського історичного доробку, у якому останні роки збройного опору УНР та боротьба її військових структур проти насадження більшовицького режиму в Україні зазнали чи не найбільшого замовчування й відвертої фальсифікації
Загалом військово-політичне становище в Україні восени 1920 р. зобумовлювали три найважливіші фактори. Перший –зовнішньополітичний, пов’язаний із спробами уряду УНР включити українське питання у польсько-радянські переговори у Ризі щодо визнання Радянською Росією легітимності останнього і формального визнання незалежності УНР. Другий фактор безпосередньо випливав із першого й стосувався військово-стратегічної ситуації Армії УНР на польсько-радянському фронті і можливостей продовження боротьби українськими військами проти Червоної армії за звільнення від неї території України. Нарешті, третій торкався внутрішнього становища України – наявності організованого антибільшовицького руху, спираючись на який, та координуючи із ним дії, військове і державне керівництво УНР сподівалося відновити свою владу в Україні.
Загалом, слід зазначити, що весною-на початку літа 1921 р. повстанський рух в Україні набув масового загальнонаціонального характеру і змушував більшовицьку владу притягувати для боротьби з ним великі військові з’єднання. Незважаючи на чисельні арешти активістів руху, Штаб продовжував енергійну підготовку до повстання. 31 серпня 1921 року було запропоновано план збройного виступу в Україну, згідно якого вихідним пунктом для учасників походу мав бути район Кам'янця-Подільського. Всі партизансько-повстанські групи отримали завдання стосовно цієї операції.
64.Нова економічна політика в Україні(1921
Нова́ економі́чна полі́тика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.
НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською війнами.
З другої половини 1920-х років почалися перші спроби згортання НЕПу. Ліквідовувалися синдикати в промисловості, з якої адміністративно витіснявся приватний капітал, створювалася жорстка централізована система управління економікою (господарські наркомати). Сталін і його оточення узяли курс на примусове вилучення хліба і насильницьку колективізацію села. Проводилися репресії проти управлінських кадрів (Шахтинська справа, процес Промпартії тощо). На початок 1930-х років НЕП був фактично згорнутий.
Безперечним успіхом НЕПу було відновлення зруйнованої економіки, причому, якщо врахувати, що після революції Росія втратила багато висококваліфікованих кадрів (економістів, управлінців, виробничників), то успіх нової влади стає ще більшим, стаючи справжньою «перемогою над розрухою». В той же час, відсутність тих самих висококваліфікованих кадрів стала причиною прорахунків і помилок.
Значні темпи зростання економіки, проте, були досягнуті лише за рахунок повернення в буд довоєнних потужностей, адже Росія лише до 1926—1927 року досягла економічних показників довоєнних років. Потенціал для подальшого зростання економіки виявився украй низьким. Приватний сектор не допускався на «командні висоти в економіці», іноземні інвестиції не віталися, та і самі інвестори особливо не квапилися до Росії через нестабільность, що зберігається, і загрози націоналізації капіталів. Держава ж була нездібна лише зі своїх засобів виробляти довгострокові капіталомісткі інвестиції.
Також суперечливою була ситуація і в селі, де явно гнобилися «куркулі» — найбільш дбайливі і ефективні господарі. У них був відсутній стимул працювати краще. Змусити село збільшувати обсяг виробництва можна було лише переклавши її на колективний спосіб господарювання, що підкоряється централізованому плануванню.