
- •1. Особливості економічного розвитку: залишки «старого» економічного порядку.
- •2. Особливості економічного розвитку: британська і французька моделі промислового перевороту.
- •3. Особливості економічного розвитку: розвиток засобів транспорту і зв'язку.
- •4. Особливості економічного розвитку: технічний переворот та індустріалізація.
- •5. Особливості економічного розвитку: свобода торгівлі та протекціонізм.
- •6. Демографічні процеси в країнах Західної Європи хіх – початку хх ст.
- •7. Головні тенденції політичного розвитку: лібералізм.
- •8. Головні тенденції політичного розвитку: консерватизм.
- •9. Головні тенденції політичного розвитку: марксизм і соціал-демократія.
- •10. Головні тенденції політичного розвитку: анархізм.
- •11. Міжнародні відносини в Європі в 1815-1830
- •1820-22 – Найбільший р-ток Свящ. Союзу.
- •12. Міжнародні відносини в Європі в 30-40-х рр. Хіх ст.
- •13. Зміна в розстановці сил в Європі в 50-х – початку 70-х рр. Хіх ст.
- •14. Колоніальні суперечки великих держав наприкінці хіх – початку хх ст.
- •15. Утворення ворогуючих блоків у Європі: Троїстий союз.
- •17. Початок Першої світової війни. Бойові дії на Східному і Західном фронтах у 1914-1915
- •18. Перебіг Першої світової війни у 1916 р.
- •19. Заключний етап Першої світової війни (1917-1918).
- •20. Завершення Першої світової війни. Комп’єнське перемир’я.
- •21. Завершення промислового перевороту та зміни в соц с-рі нас Великої Британії в першій пол– серХіх ст.
- •22. Соціальні конфлікти та політичні рухи у Великій Британії в 1815-30 рр. Парламентська реформа 1832 р.
- •23. Чартистський рух.
- •24. Зовнішня політика Великої Британії в п. П. – середині хіх ст.
- •25. Економічний розвиток та структура британського суспільства в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •26. Соціальні програми лібералів і консерваторів у Великій Британії в другій половині хіх ст.
26. Соціальні програми лібералів і консерваторів у Великій Британії в другій половині хіх ст.
У політ. житті Англії панували 2 великі партії – лібералів і консерваторів → по черзі змінювали одна одну при владі. Постійна боротьба. Обидві представляли інтереси заможних людей. Все грунтувалося на створення партійних осередків.
Ліберали – інтереси великої буржузії. Користувались підтримкою дрібної буржуазії.
60-70-і рр – ств. у всіх виборчих округах постійні комітети ліберал. партії. Керівництво → в центрі.
1877 – ств. Національної ліберальної асоціації.
Лідер – Вільям Гладстон. Проповідував свободу торгівлі, помірковані реформи «згори» і повне невтручання держави в економіку.
Консерватори – поступалася лібералам до 80-х рр. Спиралась на земельних власників, заможних фермерів і англіканську церкву. Кін. 70-х – організувалась на зразок лібералів. 1883 – Національний союз консервативних асоціацій.
Лідер – Бенджамін Дізраелі. Піднімав гострі соц. і політичні питання, плани щодо розв’язання їх через повернення до необмеженої монархії та всесильної церкви. Роман «Сівілла або Дві нації» (1845) – показав глибоку соціальну нерівність.
1870-1899 – перевага була на боці лібералів. Їхня політика:1870 – обов’язкова освіта для дітей 5-12 р.
Запровадж. 87-годинний робочий тиждень.1872 – Гладстон → таємне подання голосів на виборах до парламенту.
Право голосу → всі «вільні» чоловіки, які мали свої сім’ї і жили окремо від батьків.1884 – нова парламентська реформа: скасування майнового цензу; збільшення вдвічі к-сті виборців до 2 млн. 1885 – країну поділено на однакові виборчі округи (бл. 50 тис. виборців у кожному). Великі міста дістали право посилати по кілька депутатів відповідно до кількості мешканців.
Ліберали скасували продаж офіцер. патентів, встановили іспити для тих, хто вступав на держ. службу, спростили систему вищих судових установ, виділили асигнування на школу.
1871 – ліберали легалізували тред-юніони.
1908 – виокремилась лейбористська партія.
Політика консерваторів: - скасовано заборону на пікетування під час страйків; - анульовано старий закон про панів і слуг, який давав перевагу першим над другими у суді; - заборонили дітям до 10 років працювати.
1888 – реформа місцевого самоврядування: у графствах було ств. виборні ради;1891 – закон про безплатну початкову освіту.