2. Поняття, способи і порядок створення юо.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому за­коном порядку.  В ЦК юридична особа визначається через термін «організація», під яким у науці ро­зуміють об'єднання, що спільно реалізують програму або мету та діють на основі певних правил та процедур. Але не всі організації є юридичними особами. Так, не набувають ста­тусу юридичних осіб такі організації: релігійні громади, об'єднання громадян, які не реєструються, а тільки повідомляють відповідний державний орган про своє створення. Такі організації діють на підставі положення. Для створення ЮО передусім потрібні засновники. Засновниками можуть бути власники майна або уповноважені власником майна органи, а у передбачених законодавчими актами випадках - не власники, а інші особи.

Залежно від того, хто є засновником ЮО, встановлені такі способи їх утворення: 1)розпорядчий, 2)нормативно-явочний, 3)дозвільний, 4)договірний.

1)Розпорядчий порядок утворення юридичної особи полягає в тому, що компетентний орган державної влади або управління приймає рішення (розпорядження) про створення організації - ЮО - і затверджує її статут чи положення про неї. Таким чином створюються юридичні особи публічного права.

2)Нормативно-явочний порядок полягає в тому, що умови створення ЮО зафіксовані в законодавчому акті у вигляді загального дозволу держави. Для створення конкретної ЮО потрібна відповідна ініціатива її засновників і реєстрація її у відповідному органі. У такому порядку виникають ЮО приватного права. При їх реєстрації перевіряється дотримання засновниками чинного законодавства. Якщо буде виявлено невідповідність установчих документів чинному законодавству, то в реєстрації може бути відмовлено. Відмову в реєстрації ЮО можна оскаржити в судовому порядку.

3)Дозвільний порядок утворення ЮО передбачає наявність ініціативи засновників і дозволу відповідного органу державної влади. Наприклад, припинення ЮО шляхом злиття або приєднання може потребувати згоди Антимонопольного комітету України. Дозвільний порядок застосовується при створенні ЮО, діяльність яких пов'язана з грошово-кредитним обігом, здоров'ям громадян, одержанням ними освіти та в інших випадках, передбачених законодавством.

4)Договірний порядок утворення юридичної особи застосовується тоді, коли громадяни або ЮО добровільно об'єднуються для досягнення певної мети. Свідченням такого об'єднання є належним чином оформлений установчий договір. У такому порядку виникають різноманітні господарські асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств.

Незалежно від порядку створення усі ЮО повинні мати установчі документи - правову основу своєї діяльності. Установчими документами юридичної особи є розпорядчий акт, статут (положення); установчий договір і статут; протокол зборів тощо.

Установчий договір юридичної особи укладається між її засновниками. У випадках, передбачених законодавчими актами, ЮО може діяти на основі положення¹ про організації відповідного виду.

В установчих документах повинно зазначатися: найменування юридичної особи, місце її знаходження, цілі та предмет діяльності, склад і компетенція органів, а також інші відомості, передбачені законодавчими актами щодо ЮО відповідного виду.

В установчому договорі засновники зобов'язуються створити ЮО, визначають порядок сумісної діяльності по її створенню, умови передачі в її володіння, користування, розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків, управління діяльністю ЮО, виходу засновників з її складу.

Установчий договір укладається його учасниками, а статут затверджується.

Стадію розробки і затвердження установчих документів можна назвати підготовчою стадією створення ЮО. Після неї наступає реєстраційна стадія.

Для створення ЮО її учасники (засновники) розробляють установ­чі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (заснов­никами), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або за­сновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися та­кож і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кілько­ма особами, може бути скасований засновником (-ми). ЮО вважається створеною з дня її державної реєстрації.

1. Відмінною ознакою ЮО приватного права є те, що вони створюють та діють на підставі установчих документів. Зазначені документи розробляють та підписують усі учасники (засновники), якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про державну реєстрацію ЮО осіб та ФОП», установчі документи ЮО викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо за­коном не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. Установчі документи можуть підписуватися не тільки засновниками, а й їх представниками, які відповідно до ст. 244 ЦКУ можуть здійснювати представництво за довіреністю. Таким представником, який діє на під­ставі довіреності, засвідченої нотаріусом, може бути й інший засновник. Установчі документи можуть не підписуватися усіма засновниками у випадку, коли вони приймаються відповідно до законодавства на установчих зборах. Так, відповідно до ст. 36 ЗУ «Про господарські товариства», рішення про створення АТ та затвердження його статуту приймається установчими зборами; відпо­відно до ст. 11 ЗУ «Про об'єднання громадян» рішення про заснування об'єднань гро­мадян приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами. Згідно зі ст. 56 ГКУ ЮО може бути утворена шляхом заснування нової або в результаті реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючої (ді­ючих) ЮО з додержанням вимог законодавства. Законодавством встановлюються вимоги щодо засновників (учасників) деяких ЮО. Так, ст. 7 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлює, що торгово-промислова палата створюється за ініціативою не менш як 50 засновників, які зна­ходяться на відповідній території, а членами її можуть бути лише ЮО, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. 2. Частиною 2 ст. 87 встановлено, що установчим документом товариства є затвердже­ний статут або засновницький договір між учасниками. На підставі засновницького дого­вору діють тільки повні та командитні товариства, всі інші ЮО — на підставі статуту.

Зазначена стаття допускає можливість встановлення законом і інших видів установчих документів. Так, відповідно до ст. 134 ЦКУ, КТ може діяти на підставі заяви (меморандуму) у випадку, якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у КТ залишився один повний учасник, засновницький договір переоформ­ляється в одноособову заяву, підписану повним учасником, або якщо воно створюється одним повним учасником. При створенні деяких видів ЮО допускається укладення договору, але цей договір не є установчим документом (див. ст. ст. 142, 151, 153 ЦКУ). 3-4. Частина 3 ст. 87 визначає, що установа діє на підставі індивідуального або спільного установчого акта, який може бути скасований тільки до державної реєстрації. Особливістю установчого документа установи є те, що засновник (засновники) не мають права вносити до нього зміни. Це правило випливає зі ст. 101 ЦКУ, яка передбачає, що засновники не мають права на управління установою. Вимоги до установочного акта встановлює ст. 101 ЦКУ.